
- •Історичні причини і умови прийняття конвенції.
- •2.Етапи розвитку європейського механізму захисту прав людини та їх загальна характеристика.
- •3.Вихідні засади Конвенції. Її структура та зміст.
- •4. Протоколи до Конвенції: загальна характеристика.
- •5. Загальна характеристика змін до Конвенції, внесених згідно з протоколами 11 і 14.
- •6. Права, які закріплені в основному тексті Конвенції: загальна характеристика.
- •7.Права, які закріплені у протоколах до Конвенції: загальна характеристика.
- •8. Застереження до Конвенції: поняття, значення. Застереження до конвенції дроблення при її ратифікації Україною.
- •9. Порядок утворення і склад суду.
- •10. Повноваження судді, який розглядає справу одноособово, комітету, палати та Великої палати.
- •11. Компетенція Суду.
- •Пілотні рішення Суду: поняття, значення, процедура винесення.
- •13. Справа «Юрій Миколайович Іванов проти України»: характеристика застосованої Судом процедури винесення пілотних рішень.
- •14. Право на звернення до Суду. Оформлення звернення до Суду. Листування з Судом.
- •Умови прийнятності заяви до розгляду в Суді та умови сумісності заяви з Конвенцією.
- •16. Процедура виконання рішень Суду в Україні. Роль Комітету Міністрів Ради Європи у контролі за виконанням рішень Суду.
- •Виплата грошової компенсації
- •Нагляд Комітету міністрів Ради Європи
- •17. Заходи з виконання рішень Суду в Україні: загальна характеристика
- •Ст. 13. Заходи загального характеру
- •18. Заходи індивідуального характеру
- •19. Заходи загального характеру
- •23 Концепція «автономних понять» у практиці Суду ("верховенство права"; "виборчі права"; "цивільні права"; "злочин" і "покарання" тощо).
- •24 Зміст права на життя у практиці Суду
- •25 Обов’язки держави, що випливають зі ст.2 Конвенції.
- •26. Справа «Гонгадзе проти України»: загальна характеристика мотивації Суду.
- •Справа «Кац та інші проти України»: загальна характеристика мотивації Суду.
- •28 Справа «Хайло проти України»: загальна характеристика мотивації Суду.
- •29. Справа «Муравська проти України»: загальна характеристика мотивації Суду.
- •30. Справа «Сергій Шевченко проти України»: загальна характеристика мотивації Суду.
- •31 Зміст заборони катування, нелюдського або такого, що принижує людську гідність, поводження чи покарання у практиці Суду.
- •32 Нема
- •33. Принцип «мінімального рівня жорстокості».
- •34. Обов’язки держави, що випливають зі ст. 3 Конвенції.
- •35. Справа «Хохлич проти України»: загальна характеристика мотивації Суду.
- •36. Справа «Олександр Смирнов проти України»: загальна характеристика мотивації Суду.
- •Справа «Спінов проти України»: загальна характеристика мотивації Суду.
- •Право на публічний судовий розгляд справи в інтерпретації Суду.
- •Право на розгляд справи незалежним і безстороннім судом з погляду Суду.
- •Право на розгляд справи впродовж розумного строку з погляду Суду.
- •Презумпція невинуватості в інтерпретації Суду (ч.2 ст.6 Конвенції).
- •45. Права обвинуваченого у практиці Суду як гарантії права на суд.
- •47. Поняття «приватне життя», «сімейне життя», «житло», «кореспонденція» в інтерпретації Суду.
- •48. Допустиме втручання у право на повагу до приватного і сімейного життя. Межі прав, передбачених ст. 8 Конвенції
- •53. Допустиме втручання в свободу віросповідання. Критерії відповідності такого втручання Конвенції.
- •54 Зміст свободи вираження поглядів
- •55. Сфера дії свободи вираження поглядів. Розмежування суджень про факти і оціночних суджень у практиці суду.
- •56. Втручання в свободу вираження. Критерії відповідності такого втручання. Конвенційна Доктрина «сторожового пса».
- •61. Сфера застосування права на ефективний засіб правового захисту
- •62. Співвідношення ст.13 з іншими статтями Конвенції.
30. Справа «Сергій Шевченко проти України»: загальна характеристика мотивації Суду.
Заявник стверджував, що не було проведено ефективного розслідування смерті його сина. Заявник скаржиться, що розслідування смерті його сина не було незалежним, адекватним чи ефективним, як цього вимагає процесуальний обов’язок, викладений у статті 2 Конвенції. Суд зазначає, що скарга не є очевидно необґрунтованою у сенсі пункту 3 статті 35 Конвенції. Далі Суд зазначає, що вона не є неприйнятною за інших підстав. Суд повторює, що у справі, де мала місце загибель особи при обставинах, які потенційно можуть передбачати відповідальність держави, стаття 2 передбачає обов’язок держави будь-яким чином забезпечити належну реакцію судової або іншої гілки влади для забезпечення того, що законодавчий та адміністративний устрій захисту права на життя здійснюється належним чином і що будь-яке порушення цього права припиняється та карається Öneryildiz v. Turkey”, і “Paul and Aundrey Edwards v. the United Kingdom ”. У цьому зв’язку Суд визнавав, що якщо порушення права на життя або фізичну недоторканість спричинено не навмисно, позитивний обов’язок створити “ефективну судову систему” не передбачає обов’язкової вимоги порушити кримінальне провадження у кожній справі і може бути дотриманий, якщо жертвам доступні цивільні, адміністративні або навіть дисциплінарні засоби захисту (див., наприклад, рішення у справах “Vo v. France”, “Calvelli and Ciglio v. Itali”. Проте, мінімальна вимога до такої системи полягає в тому, що особи, відповідальні за проведення слідства, мають бути незалежні від тих, які причетні до подій, які розслідуються. Мається на увазі ієрархічна або інституційна незалежність, а також практична незалежність.Відповідно, система, яка вимагається статтею 2, має передбачати незалежне та безстороннє розслідування, яке відповідає певним мінімальним стандартам щодо ефективності. Таким чином, компетентні органи мають діяти з належною наполегливістю і за своєю ініціативою порушувати провадження, яке здатне по-перше, встановити обставини, за яких сталась подія, та недоліки діяльності системи; по-друге, встановити, хто саме з представників державних органів був причетний до події. Вимога щодо публічності також застосовується у цьому контексті (див., наприклад, mutatis mutandis рішення у справах “Gϋlec v. Turkey”, “Hugh Jordan v. the United Kingdom”, “Mahmut Kaya v. Turkey”. Заявник стверджував про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції. Заявник вимагає 150,000,000 Євро як відшкодування моральної шкоди за смерть сина і за неспроможність національної влади провести належне розслідування. Об’єктивно оцінюючи ситуацію , переглянувши присудження компенсацій в подібних справах і з огляду на порушення, що були виявлені у даній справі, Суд присуджує заявнику 20,000 Євро як компенсацію нематеріальної шкоди.
31 Зміст заборони катування, нелюдського або такого, що принижує людську гідність, поводження чи покарання у практиці Суду.
Стаття 3 .Заборона катування- Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню..Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких,що принижують гідність, видів поводження і покарання:термін “катування” означає будь-яку дію, якою будь-якій особі умисно заподіюються сильний біль або страждання, фізичне чи моральне, щоб отримати від неї або від третьої особи відомості чи визнання, покарати її за дії, які вчинила вона або третя особа чи у вчиненні яких вона підозрюється, а також залякати чи примусити її або третю особу, чи з будь-якої причини, що ґрунтується на дискримінації будь-якого виду, коли такий біль або страждання заподіюються державними посадовими особами чи іншими особами, які виступають як офіційні, чи з їх підбурювання, чи з їх відома, чи за їх мовчазної згоди. В цей термін не включаються біль або страждання, що виникли внаслідок лише законних санкцій, невіддільні від цих санкцій чи спричиняються ними випадково.Нелюдське поводження або покарання: таке поводження, яке навмисно спричинює тяжке розумове чи фізичне страждання, що за даних обставин є невиправданим.Таке, що принижує гідність, поводження або покарання: поводження, яке грубо принижує особу перед іншими або примушує її діяти всупереч власній волі чи власним переконанням.