62.Планування прибутку на підприємстві

Планування фінансової діяльності підприємства тісно пов'язане з кінцевими результатами виробництва, найважливішим з яких в умовах ринкових відносин є загальний прибуток, або сукупний дохід. Головне завдання кожного підприємства в умовах ринку, як уже зазначалося, полягає в організації виробничо-фінансової діяльності з метою задоволення людей у своїй продукції та отримання найбільшого прибутку. У вільних економічних відносинах будь-який суб'єкт ринку може виступати в якості продавця або покупця. Продавець або виробник прагне реалізувати свою продукцію або послугу, а покупець або споживач - задовольнити свій попит на необхідний продукт. Розвиток нових ринкових відносин вимагає посилення ролі фінансів у функціонуванні виробничих підприємств і фірм.

Фінанси підприємства являють собою систему грошових відносин, що виражають формування і використання виробничих фондів і ресурсів в процесі господарської діяльності. Завданням кожного підприємства є планування і використання фінансових ресурсів з метою підвищення своєї платоспроможності та ринкової стійкості. Фінанси підприємств є важливим ланкою в ринковій економічній системі, оскільки саме на цьому рівні створюються основні грошові ресурси країни.

Фінанси підприємства є в умовах ринку не тільки найважливішою економічною категорією, але й одночасно виступають плановим регулятором виробничо-комерційної діяльності, розширення самостійності і свободи фірм на ринках товарів і послуг. Основою фінансового механізму кожного виробничого підприємства служить система взаємодії таких загальноекономічних процесів, методів і розрахунків, як організація, планування та стимулювання раціонального використання грошових коштів у процесі виробництва товарів і послуг.

У фінансовому відношенні кожна виробнича корпорація або фірма виконує дві основні функції: споживає економічні ресурси та робить можливим споживання готової продукції. На кожному підприємстві найважливішими стають процеси виробництва, розподілу і споживання матеріальних благ. Підприємство робить споживання можливим, виробляючи товари і послуги, а також забезпечуючи інших грошима, на які вони можуть купувати товари та послуги. На кожному підприємстві існує складна система виробничо-технічних, соціально-трудових та фінансово-економічних відносин між підрозділами і категоріями персоналу. У кінцевому рахунку фінансові внутріфірмові відносини в умовах ринку припускають здійснення наступних грошових обмінних процесів:

1) обмін грошей на працю найманих працівників;

2) обмін грошей на товари і послуги постачальників ;

3) обмін товарів і послуг на гроші споживачів;

4) обмін грошей, що виплачуються пізніше, на гроші, одержувані зараз від інвесторів і орендодавців;

5) обмін грошей, що виплачуються зараз, на гроші, які будуть отримані пізніше від боржників;

6) обмін грошей на товари, послуги та державні вимоги уряду [3. С. 57].

З фінансово-економічних позицій вироблене підприємством або фірмою багатство є різницею між виробництвом і споживанням, між результатами та витратами. За словами Р. Л. Акоффа, одна з соціальних функцій будь-якої промислової або комерційної корпорації полягає у виробництві багатства, інша - в розподілі доходу, завдяки якому стає можливим споживання.

Отже, дохід підприємства або прибуток фірми є в умовах ринку основою самофінансування усіх видів виробничо-комерційної діяльності корпорації та соціально-трудових відносин персоналу. Тому максимізація прибутку або доходів фірми є визначальною кінцевою метою стратегічного , тактичного та поточного внутрішньофірмового планування. У зв'язку з цим представляється досить важливим розглянути на мікроекономічному рівні основні організаційно-економічні можливості або теоретичні положення максимізації прибутку на промисловому підприємстві.