5. Організація виконання та захисту випускних робіт

Організація виконання випускних робіт починається з вибору теми. Вибір її залежить від характеру та тематики НДРС, підготовки та написання курсових робіт, участі в роботі конференцій, олімпіад, виконання програми практики.

Важливо, щоб студент, вибираючи тему і працюючи над нею, чітко і ясно уявляв собі її місце в рішенні соціально-економічних завдань підприємств.

Враховуючи здібності, успішність студента, його наукові інтереси, базу практики, наявність вихідних даних, характер майбутньої роботи, керівник допомагає зробити вибір економічного, методологічного та організаційного аспекту роботи.

Після вибору теми, уявлення її основних розділів студенту необхідно разом з керівником скласти план роботи і зміст питань, встановити календарні терміни їх виконання.

Кожна випускна робота має свої відмінні особливості, які залежать від теми, об’єкту дослідження, структури роботи, наявності та повноти інформації, вихідних даних, вміння студента розробляти теоретичні та практичні питання.

Разом з тим, кожна робота повинна відповідати загальній схемі єдиних методичних вказівок.

Вимоги їх відносяться до форми побудови складових частин, але не до змісту.

Загальний обсяг роботи 110-120 сторінок, з них:

Вступ – 3-5 сторінок;

І р – 25-30 сторінок;

ІІ р – 25-40 сторінок;

ІІІ р – 25-30 сторінок;

Висновки – 3-5 сторінок.

За місяць до захисту студент пред’являє виконані розділи, план, відгук керівника про хід та якість виконання роботи на контрольну перевірку та рішення щодо допуску до захисту в ДЕК.

Повністю підготовлена до захисту робота подається керівнику, який дає розгорнутий відгук. Після цього робота направляється рецензенту. (форми відзиву та рецензії – див. “Додаток” В1, В2).

Завершена робота в твердій палітурці з відгуком керівника, рецензією, ілюстрованим матеріалом за 10 днів до захисту подається на підпис завідуючому кафедрою.

Захист випускної роботи здійснюється на засіданні Державної екзаменаційної комісії (ДЕК) публічно.

Знайомлячи членів ДЕК та присутніх з текстом доповіді (тривалість – 8-10 хв.)студент (магістрант) повинен грамотно, стисло, але по суті доповісти головні положення та результати свого дослідження, розробок.

Всі матеріали, що подаються на схемах, в таблицях, графіках повинні бути виконані з врахуванням вимог; можливе також використання підготовлених слайдів, кіно - відеороликів, плакатів, зразків.

Після доповіді члени ДЕК, присутні задають питання по суті роботи.

Враховуючи кваліфікаційну якість роботи, повноту та глибину відповідей на питання, якість оформлення роботи та ілюстративного матеріалу, відгук керівника та рецензента, ДЕК дає оцінку захисту випускної роботи і робить висновок щодо компетенції та присвоєння освітньо-кваліфікаційного рівня.

6. Оформлення випускних робіт

Оформлення робіт повинно виконуватися відповідно до вимог державного стандарту ДСТУ 3008-95 «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правильне оформлення», ДСТУ 3582-97 «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові та у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила», міжнародного стандарту ІSO5966:1982.

Випускна робота (дипломна, магістерська) представляється на білому папері стандартного формату. Кожна сторінка тексту, враховуючи ілюстрації та додатки, нумерується, крім титульного листа і завдання на випускну роботу. (див. Додаток А1, А2). Номера сторінок проставляються, починаючи зі “Змісту”. Цифру, що означає номер сторінки, ставлять в середині верхнього поля сторінки

Текст роботи розміщується на одній стороні сторінки стандартного листа формату А 4 через 1,5 інтервал з полями навколо тексту. Шрифт 14 Times New Roman. Розмір лівого поля – 30 мм, правого 10 – мм, верхнього – 20 мм, нижнього – 20 мм. Абзацний відступ дорівнює п’ятьом знакам

При оформленні роботи необхідно витримувати рівномірну цільність, конкретність, чіткість. Незначні помилки допускається виправляти та зафарбувати білою фарбою з нанесенням виправлення.

Всі сторінки повинні бути зброшуровані (скріплені) в жорсткому перепльоті.

Титульний лист оформлюється на стандартному бланку (див. “Додаток”) і містить назву теми, прізвище, ім’я та по батькові, групу і факультет студента; прізвище, ім’я, по батькові, звання, посаду керівника.

Титульний лист роботи підписується студентом, керівником та завідувачем кафедрою.

Завдання на випускну роботу заповнюється на стандартному бланку (див. “Додаток”). В ньому дається назва теми, номер наказу її затвердження, перелік вихідних даних, сутність роботи, зміст розділів та термін їх виконання, перелік графічного та табличного ілюстративного матеріалу. Завдання підписує керівник, консультант по окремим розділам, дипломник.

Зміст оформлюється відповідно до плану роботи і складається з переліку основних розділів: вступу, розділів і параграфів, висновків, літератури, додатків.

По кожному пункту в тексті проставляються сторінки. Зміст повинен відповідати заголовкам в тексті.

Нумерація розділів дається римськими цифрами, а параграфів в кожному розділі – арабськими (нумерація ненаскрізна).

Текст роботи. Перший лист “Вступу”, початок кожного розділу розміщуються з абзацу на окремій сторінці, яка має штемп (див. «Додаток Б 3»

Назва розділів та параграфів повинна бути короткою. Переноси слів в заголовках недопустимі. Назва параграфів проводиться по викладанню тексту.

Основна частина роботи складається зі «Вступу», «Основних розділів», «Висновок», «Списку використаної літератури», «Додатки».

У «Вступі» розкривається сутність і стан дослідження згідно вибраної проблематики. На основі критичного огляду першоджерел, узагальнення досвіду обґрунтовується актуальність і доцільність роботи, формулюється мета і завдання дослідження. Мета роботи узгоджується з назвою теми, дається перелік методів, що використовуються для дослідження проблеми.

«Основний текст» роботи складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів.

Кожен розділ починають з нової сторінки у розділах подається огляд літератури з вибраної теми:

• методика дослідження та методика проблеми;

• проведені теоретичні та експериментальні дослідження, розрахунки;

• аналіз і узагальнення результатів.

«Висновки» розміщують після останнього розділу основної частини. Їх змістом є узагальнення і результати, отриманні в дипломній роботі, рекомендації щодо їх використання.

Літературні джерела, що використані в роботі, наводять у «Списку використаної літератури» і розміщують після «Висновків».

Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. Підпункти нумерують у межах кожного пункту.

Текст дипломної роботи необхідно розбивати на абзаци. Скорочення слів в тексті і в підпису під ілюстраціями не допускається.

В тексті дається номер параграфу та його назва.

Формули і цифри повинні органічно вписуватися в текст роботи. Формули слід розташовувати на середині строчки, а зв’язуючі слова “де”, “звідки”, “знаходимо”, “отже” – на початку строчки. Формули нумеруються арабськими цифрами в правій стороні сторінки і номер заключається в круглі дужки. Нумерація формул наскрізна по всій роботі арабськими цифрами.

Графіки, схеми, таблиці, діаграми повинні бути органічно пов’язані з текстом. Кожний вид ілюстрацій нумерується арабськими цифрами, назва розміщується під ілюстрацією.

При складанні та оформленні таблиць необхідно дотримуватись таких вимог:

1. Таблиця супроводжується текстовим заголовком, який розташовується посередині строчки.

2. Таблиці можуть мати наскрізну нумерацію по всій роботі або не наскрізну по розділам. Знак № перед цифрою не ставиться. Номер таблиці пишеться в правій верхній частині над заголовком таблиці.

3. В тексті повинна бути посилка на таблицю. Таблиці з цифровими даними оформляються таким чином.

В строках таблиці дається повне або скорочене найменування об’єкту, в першому стовпці вказується розмірність кожної строки. Допускається вказувати над таблицею загальну розмірність (показується в дужках).

4. Якщо таблиця взята з першоджерела, то необхідно зробити посилку на джерело з вказівкою номера в списку літератури та сторінок, на яких вона знаходиться.

5. Основні значення та самостійні назви в таблиці пишуться з прописної букви. Якщо таблиця текстова, то слова в графах таблиці пишуться з прописної букви. В кінці тексту в графах крапка не ставиться.

Результати обробки числових даних можна подати у вигляді графіків – умовних позначень величин і їх співвідношень через геометричні фігури, лінії. Крім геометричного образу графік повинен мати:

• заголовок;

• пояснення умовних позначень;

• вісі координат, шкалу з масштабом;

• числові дані, які уточнюють величини показників графіку.

Для підтвердження власних висновків, доводів використовується цитата з авторитетного джерела, яка виділяється та вказується посилка на джерело і є дослівним приведенням тексту з нього.

По ходу написання тексту необхідні посилання на таблицю, графік, схему пишуться скорочено і без значка №. Посилання в тексті на окремий розділ роботи показують в круглих дужках, ставлячи попереду.

Список використаної літератури є складовою частиною роботи і показує глибину розробки проблеми студентом (розміщується після «Висновків»). До нього включаються джерела, на які в роботі є посилки, що використані при її підготовці.

Порядок розміщення бібліографічного матеріалу: спочатку даються програмні документи, постанови та законодавчі документи, рішення уряду, нормативні документи, методичні, інструктивні та статистичні матеріали, посібники, монографії, статті та інші джерела в абетковому порядку.

Додаток – це частина основного тексту, яка має додаткове значення, але необхідна для більш повного розкриття теми.

Це можуть бути копії розрахунків, плани, протоколи, статистичні дані.

По формі вони можуть бути представлені у вигляді таблиць, текстів, графіків, карт, які оформлюються як продовження роботи. Розміщують після списку використаної літератури.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований у горі малими літерами з першої прописної симетрично щодо тексту сторінки. Праворуч слово «Додаток». Додатки можна позначити послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер І, Є, Ї, И, О, Ч, Ь ї мати наскрізну нумерацію.