М. Яцимірська

віце/консульський, власне/граматичний, внутрішньо/політичний, водно/спортивний, водо/постачальний, воєнно/промисловий, всесвітньо/відомий, всесвітньо/історичний, вутле/промисловий, в'язально/трикотажний, геолого/розвідувальний, героїко/ патріотичний, гідро/метеорологічний, глибоко/думний, греко/ католицький, греко/латинський, дванадцяти/денний, двохсот/ мільйонний, діаметрально/протилежний, експертно/імпортний, етно/психологічний, єдино/правильний, жовто/блакитний, загально/відомий, загально/європейський, ідейно/витриманий, ідейно/художній, історико/культурний, кіно/концертний, книго/ видавничий, загально/факультетський, псевдо/інтелігентний, західно/європейський, східно/азіатський, далеко/східний, кримсько/ татарський, супер/модний, архі/серйозний, діаметрально/ протилежний.

Наприклад:

Суб'єктивність — 1) індивідуальна особливість у поглядах на

2. оригінальність, властива якій-небудь людині;

3. відсутність об'єктивності; суб'єктивізм.

Субординація, субсидія, субстанція, суб'єктивізм.

Завдання 88. Поясніть значення іменників з іншомовним префіксом суд- (лат. sub, що дослівно означає розміщення під чимсь чи біля чогось, підпорядкованість). Використайте Словник іншомовних слів.

Завдання 90. Складіть гумористичний текст, використовуючи модальні дієслова: могти, хотіти, прагнути, уміти, бажати, хотіти,-мусіти, намагатися, старатися, вагатися, сміти, намірятися.

182

речі;

КУЛЬТУРА ФАХОВОЇ МОВИ ЖУРНАЛІСТА

(Модальний — який виражає ставлення мовця до змісту висловлення та його ймовірності, можливості, потреби тощо).

Завдання 91. Використовуючи Англо-російсько-український тлумачний словник з комп'ютерної графіки та аналізу зображень (Львів: Червона калина, 1998), випишіть 20 слів. Поясніть їх значення.

Завдання 92. Використовуючи Англо-російсько-український тлумачний словник з комп'ютерної графіки та аналізу зображень (Львів: Червона калина, 1998), складіть текст на тему "Інтернет — інформаційна магістраль світового співтовариства".

Завдання 93. За тлумачним словником поясніть значення слова "факс", "телекс", "телефакс". Назвіть морфологічні ознаки вказаних іменників.

Завдання 94. Поясніть значення іменників-паронімів: рейтинг — рейтинг, гривня — гривна.

Завдання 95. Запам'ятайте відмінювання поданих нижче іменників.

Гривня — назва грошової одиниці України.

шиї.

Гривна — металева прикраса у вигляді обруча, яку носили на

Однина

Множина

М'яка група

Н. гривня гривні

Р. гривні гривень

Д. гривні гривням

Зн. гривню гривні

Ор. гривнею гривнями

М. гривні ^ гривнях

Кл.гривне гривні

Розділ 6

НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ

ЕКЗАМЕНАЦІЙНІ БІЛЕТИ І

УКРАЇНСЬКА МОВА І

В ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ |

Вступ. Фонетика. Орфоепія. Графіка та орфографія. Лексикологія. f

Фразеологія. Лексикографія ^}

Курс лекцій "Українська мова в засобах масової інформації"' на факультеті журналістики є надзвичайно важливим у системі дисциплін, які забезпечують мовну підготовку майбутніх фахівців. Навчальна програма, екзаменаційні білети та рекомендована література допоможуть студентам глибше засвоїти питання з таких важливих розділів мовознавства, як "Вступ", "Фонетика", "Орфоепія", "Графіка та орфографія", "Лексикологія", "Фразео­логія". "Лексикографія". Письмові та усні завдання різнопланові. Правильно їх виконати можна тільки після глибокого засвоєння відповідних тем. Під час опрацювання довідкової літератури доцільно робити записи, зазначаючи назву джерела, місце видання, рік, сторінки. Особливу увагу треба звернути на словники різних типів. Пам'ятайте, що систематична праця з лексикографічними виданнями сприяє розширенню лексичного та фразеологічного запасу, який активно використовує журналіст у своїй діяльності, удосконалює мовну грамотність, загальний рівень культури усного та писемного мовлення.

Рекомендуємо студентам укладати власний словничок опрацьованих слів та словосполучень і обов'язково записувати ЇХ значення, поставити правильний наголос. Насамперед це стосується іншомовної лексики, неологізмів, крилатих висловів тощо, які t кожному екзаменаційному білеті.

186

КУЛЬТУРА ФАХОВОЇ МОВИ ЖУРНАЛІСТА

ТЕМАТИКА ЛЕКЦІЙ

ТЕМА. ПРЕДМЕТ, МЕТА І ЗАВДАННЯ КУРСУ "УКРАЇНСЬКА МОВА В ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ"

Зміст і структура курсу "Українська мова в засобах масової інформації", його зв'язок з іншими навчальними дисциплінами.

Значення курсу для високопрофесійної підготовки журналістських кадрів, майстерного володіння словом, підвищення рівня загальномовної культури майбутніх фахівців.

Найважливіші принципи вдосконалення філологічної освіти студентів-журналістів.

ВСТУП ДО ВИВЧЕННЯ МОВИ. ТЕМА. ПРИРОДА, ФУНКЦІЇ ТА БУДОВА МОВИ

Короткі відомості з історії лінгвістичних учень.

Загальна характеристика мовознавчих шкіл стародавнього світу. Санскритська мова, спорідненість санскриту з деякими мовами Європи та Азії (Франц Богш /1791—1867/ та ін.). Філософія мови Вільгельма Гумбольта /1767—1835/ і Олександра Потебні /1835—1891/.

Мова як біологічне явище (А. Шлейхер /1821 —1868/, М. Мюллер /1823—1900/). Мова як психофізичне явище (В. Гумбольдт, Г. Штейнталь /1832—1899/). Генеалогічна класифікація мов.

Знакова природа мови. Мовознавство й семіотика.

Типи знаків і специфіка знаків мовної системи.

Мова і невербальні (несловесні) форми спілкування (паралінгвістика — акустичні характеристики голосу, паузи. інтонація тошо та паракінесика — жести, міміка).

Мова й мислення. Пскхофйичні основи зв'язку мови н мислення. Внутрішнє мовлення і мислення.

187

it;

ви.

M. ЯЦИМІРСЬКА

Поняття афазії. Види афазії: моторна, сенсорна, динамічна, семантична.

Мова й мовлення. Взаємозв'язок мови й мислення в системі мовних значень. Функції мови.

Структура мови. Структурні елементи мовної системи, їх функції. Основні й проміжні рівні мови. Парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відношення між мовними одиницями.

Мова як історична категорія. Статика та динаміка мови. Чинники розвитку мови. Причини мовних змін.

Закони розвитку мови. Синхронія та діахронія.

Поняття лінгвістичної карти. Мови світу. Мови міжнародного спілкування.

Науки про мову. Міждисциплінарні мовознавчі науки XXI століття, їх завдання та перспективи. Соціолінгвістика, психолінгвістика, комп' ютерна лінгвістика в системі новітніх комунікативних технологій.

ТЕМА. НАУКОВІ ТЕОРІЇ ПРО ПОХОДЖЕННЯ

УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЇЇ СТАНОВИЩЕ СЕРЕД ІНШИХ

СЛОВ'ЯНСЬКИХ МОВ

Порівняльне індоєвропейське мовознавство, його -, найвидатніші представники.

Національна школа дослідників походження української мови, значення їх праць для формування мовної свідомості та розвитку _ культури.

Геноцид — етноцид — лінгвоцид. Основні форми лінгвоциду в Україні та в інших державах.

Поняття рідної та державної мови. Конституція України про державну мову та мови національних меншин.

188

ШЯЯРЯ*

і -

^_ КУЛЬТУРА ФАХОВОЇ МОВИ ЖУРНАЛІСТА

ТЕМА. КУЛЬТУРА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. ПРОБЛЕМИ КУЛЬТУРИ МОВЛЕННЯ В ЗАСОБАХ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ

Культура мови. Основні комунікативні ознаки культури мовлення. Типи мовлення.

Поняття норми. Структурно-мовні типи норм. Літературна норма, її головні ознаки.

Літературна мова. Національна мова. Народнорозмовна мова. Орфоепічна правильність мовлення. Граматична правильність мовлення. Багатство й різноманітність мовлення.

Українська мовна територія. Мовна свідомість. Мовний етикет. Мовна особистість.

Національно-культурна специфіка мовної поведінки. Предмет і завдання етнопсихолінгвістики.

Мовна культура в науковому та навчальному спілкуванні.

Основні проблеми культури мови в засобах масової інформації.

Мистецтво мовлення в масовій комунікації.

Сучасні енциклопедії, словники, довідники, їх значення в удосконаленні культури мови журналістів.

ФОНЕТИКА. ФОНОЛОГІЯ. ОРФОЕПІЯ. ТЕМА. ЗВУКОВИЙ СКЛАД УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Мовні звуки, їх характеристика: частота, амплітуда, тривалість і спектр коливання. Звуки мови за тривалістю в часі.

Звук як фізичне та психофізичне явище. Характеристика звуків мови з психофізичного погляду (висота, сила (інтенсивністьj. \ембр).

Вербально виражені тембральні характеристики звуків. Мовний апарат людини (дихальний апарат і органи ртикуляції). Активні й пасивні мовні органи. Механізм мовлення.

1S9

М. ЯЦИМІРСЬКА

Артикуляційна база. Типові й нетипові артикуляційні бази. Артикуляція голосних звуків. Артикуляція ненаголошених голосних. Артикуляція приголосних звуків. Асиміляція приголосних звуків. Асиміляція за дзвінкістю. Асиміляція за місцем і способом творення.

Класифікація звуків:

1. за співвідношенням тону й шуму: голосні й приголосні;

2. за участю голосу: сонорні (голос переважає над шумом); дзвінкі (шум переважає над голосом); глухі (голос відсутній, є шум);

3. за участю мовних органів:

а) губ: лабіалізовані й нелабіалізовані;

б) носового резонатора: носові й неносові;

в) язика (за місцем і способом творення, за м'якістю й твердістю — положенням середньої частини спинки язика).

Просодичні засоби української мови:

Висота тону і сила звучання.

Темп. Наголос. Пауза. Ритмічна організація звукового потоку. Інтонація.

Фонологія як розділ мовознавства, що вивчає найменші, неподільні елементи мови — фонеми, їх функції, комбінаторику.

Поняття фонеми. Функції фонеми:

конститутивна (фонема виступає засобом творення складніших мовних утворень — морфем, слів);

ідентифікаційна (завдяки фонемам розпізнають слово \ звуковому потоці):

дистинктивна (фонеми виступають засобом розрізнювання одиниць мови — морфем, слів);

делімітативна (розмежувальна, пов'язана з сигнальною вказівкою на межі слів і морфем /пограничні сигнали/);.

кульмінативна (забезпечує цілісність та виділеність слова, що досягається завдяки наголосу й сингармонізмові) .

Позиційні чергування фонем: у//в, і//й, іУ/нульова фонема.

Історичні чергування фонем.

І ■

.-***

КУЛЬТУРА ФАХОВОЇ МОВИ ЖУРНАЛІСТА

ТЕМА. ОРФОЕПІЧНІ НОРМИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

Поняття орфоепічної норми.

Імперативні (обов"язкові) та диспозитивні (передбачають варіанти вимови) орфоепічні норми. Основні випадки порушення орфоепічних норм.

Сучасні Орфоепічні словники, їх характеристика.

Словесний наголос. Вільний, рухомий наголос як характерна ознака української вимови.

Синтагматичне членування речення, логічний і емоційно-експресивний наголос. Варіантне наголошування слів. Наголос v складних і складноскорочених словах.

Культура усного мовлення. Типові помилки в теле- та радіомовленні.

ГРАФІКА ТА ОРФОГРАФІЯ

ТЕМА. ГРАФІКА ТА ОРФОГРАІЯ У КР АЇІІСЬКОЇ МОВИ

З історії письма. Писемне мовлення як матеріальне втілення мислення людини. Неалфавітні види письма. Піктографічне (малюнкове) письмо. Ідеографічне письмо.

.Алфавітне письмо. Алфавіт — зоровий образ культурного розвитку народу. Транслітерація українського алфавіту латинськими буквами.

Український правопис. Підсистеми правопису:

графіка (літери, якими позначають найтиповіші звуки та звукосполуки):

орфографія (способи поєднання звуків і звукосполук. то "Забезпечують однотипність написання слів):

пунктуація (розділові знаки, за допомогою яких позначають гонаційне членування тексту).

190

91

_І

їц:'

;:i

_У

М. ЯЦИМІРСЬКА

Графіка. З історії української графіки. Графічні засоби. Транслітерація та її роль у передачі іншомовних власних назв.

Основні вимоги до алфавітного письма.

Орфографія. Принципи українського правопису:

фонетичний, морфологічний, історичний, або традиційний.

Новий український правопис. Суть концепції сучасного українського правопису (традиційність, літературність, досконалість, безпосередність, науковість).

Найскладніші правила чинного українського правопису.

Пунктуація. Найголовніші правила пунктуації української мови.

Українські правописні словники, їх характеристика.

ЛЕКСИКОЛОГІЯ

ТЕМА. ЛЕКСИКА СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

Предмет лексикології. Слово як одиниця мови. Поняття лексеми.

Семасіологія — наука про значення слів і висловів. Значення слова й поняття. Лексичне й граматичне значення слова. Розширення й звуження (спеціалізація) значень слів.

Полісемія (багатозначність слів) і моносемія (однозначність слів). Терміни. Термін і слово. Дефініція терміна. Ключові терміни журналістики. Термінологічні словники.

Типи лексичних значень. Пряме і переносне значення слів, особливості їх використання в засобах масової інформації. Метафора. Метонімія. Синекдоха.

Омоніми. Типи омонімів. Шляхи виникнення омонімів.' ; Міжмовні омоніми. Повна та часткова омонімія. Основні відмінності між омонімією та багатозначністю слів. І

Пароніми. Типові помилки в їх використанні. Словник,'-паронімів, його значення в удосконаленні мовної культури.

192

КУЛЬТУРА ФАХОВОЇ МОВИ ЖУРНАЛІСТА

Синоніми в мові та мовленні, типи синонімів. Синоніми ідеографічні та стилістичні. Синоніми загальномовні та контекстуальні. Фразеологічна синонімія. Перифрази. Евфемізми та дисфемізми. Синоніми як засіб експресивності в публіцистичному мовленні. Загальна характеристика Словника синонімів української мови.

Антоніми. Антонімія й багатозначність. Антоніми загальномовні й контекстуальні. Енантиосемія (розвиток у слові протилежних (антонімічних значень). Антитеза. Оксиморон. Антонімічна іронія. Словник антонімів.

Ономастика, або ономатологія як наука про власні імена. Антропоніми (власні імена людей), топоніми (назви географічних об'єктів), гідроніми (назви водних артерій). Особливості використання ономастичної лексики в газетному мовленні. Словник власних імен та прізвищ в українській мові.

ТЕМА. ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ

Групи лексики сучасної української мови за походженням. Власне українська лексика і запозичена. Основні причини запозичень. Різновиди запозичень: лексичне, словотвірне, морфологічне, семантичне, калькування.

Слова індоєвропейського та спільнослов'янського походження.

Старослов'янізми в українській мові. їх основні ознаки.

Слова іншомовного походження. Фонетичні та морфологічні ознаки іншомовних слів. Інтернаціонал із ми, їх ознаки. Кальки. Словотвірне і семантичне калькування.

Екзотизм и (етнографізм и) та варваризми. їх значення в публіцистичному тексті. Явище пуризму. Пуристичні рухи, їх соціальні корені і характер.

Іншомовні слова в сучасних засобах масової інформації. Критерії використання лексики іншомовного походження.

Словник іншомовних слів, його значення в мовній практиці журналістів.

19?

М. ЯЦИМІРСЬКА

ТЕМА. АКТИВНА І ПАСИВНА ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Активний і пасивний словник української мови.

Застарілі слова: історизми та архаїзми.

Неологізми. Неологізми загальномовні й авторські. Способи творення оказюналізмів в засобах масової інформації.

Вплив суспільно-політичних факторів на розвиток нових значень слів і збагачення української лексики.

ТЕМА. ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗІ СТИЛІСТИЧНОГО ПОГЛЯДУ

Загальне поняття про функціональні стилі української мови. їх коротка характеристика.

Офіційно-діловий стиль. Науковий стиль. Публіцистичний стиль. Художній стиль. Розмовний стиль. Конфесійний стиль.

Загальновживана, професійна й спеціальна лексика. Професіоналізм и і терміни (зіставна характеристика).

Діалектна лексика. Жаргонна лексика. Жаргонізми та арготизми (зіставна характеристика).

Конфесійна лексика, джерела її збагачення.

Стилістично нейтральна лексика. Розмовна та просторічна лексика. Розмовна лексика, її склад та характер. Емоційно-експресивна лексика.

ТЕМА. РОЗВИТОК СЛОВНИКОВОГО СКЛАДУ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

Неологізація лексики в українських ЗМІ як ознака суспільного 'Щ поступу. Неологізми. Нові абревіатури в українській пресі. Українська модерна політологічна лексика.

Іншомовні слова та їх українські відповідники. Терміни^ ринкової економіки. Комп'ютерна термінологія. Інші наукові терміни^

194

КУЛЬТУРА ФАХОВОЇ МОВИ ЖУРНАЛІСТА

Стійкі словосполучення, які виконують функцію номінації.

Експресивне словотворення в газетних текстах.

Мова і політика. Поняття лінгвістичної демагогії.

Психологічні ефекти слова. Асоціативна експресивність як категорія комунікативної лінгвістики. Психологія емоцій та нова емоційно-експресивна лексика. Феномен емпатії в сучасній психокомунікативістиці.

Мовотворча діяльність журналістів, її роль у збагаченні словникового складу української мови.

Образне багатство, пов'язане з індивідуально-авторським використанням лексем у публіцистичному стилі, та його значення для піднесення загальноосвітнього різня читачів.

Вплив суспільно-політичних, економічних, культурологічних факторів на розвиток лексики української мови.

ФРАЗЕОЛОГІЯ

ТЕМА. УКРАЇНСЬКА ФРАЗЕЛОПЯ: ДЖЕРЕЛА, СТРУКТУРА, СЕМАНТИКА

Фразеологія як розділ мовознавства про структуру й семантику фразеологічних одиниць, функцію їх у мові й мовленні, історію виникнення й розвитку, роль в інтралінгвістичних (внутрісистемних) іекстр а лінгвістичних (позамовних) процесах.

Фразеологізми. їх генетичні, функціональні та структурно-граматичні ознаки. Системні зв'язки у фразеології. Джерела й склад української фразеології.

Фразеологічна одиниця і слово. Відтворюваністьяк основна ознака фразеологічної одиниці. Відтворення фразеологічних одиниць у перекладах з однієї мови на іншу. Фразеологія й мовні кліше.

Класифікація фразеологічних одиниць з погляду їх семантичної спаяності. Фразеологізм і контекст. Номінативні ■•'функції фразеологізмів.

Структурні типи фразеологічних одиниць.

195

1

М. ЯЦИМІРСЬКА

Прислів'я та приказки. Крилаті слова та вислови.

Афоризми, їх характерні ознаки. Різновиди афоризмів (сентенція, максима).

Парадокс. Літературна цитата. Ремінісценція. Каламбурні сполуки в системі української фразеології. Фразеологічні синоніми та антоніми. Фразеологічні історизми.

фразеологізми як засіб емоційного впливу у газетному, теле- і радіомовленні.

фразеологічні словники української мови. їх структура й значення в журналістській практиці.