7. Поставте розділові знаки у складних реченнях із безсполучниковим і сполучниковим зв'язком

1. Уродило жито та нікому жати пішли наші хлібороби списами орати. 2. Згадай якою ти була в ту ніч коли твоє кохання розцвілося була ти наче лісова царівна у зорянім вінку на темни косах. 3. В лісі було тепер зовсім тихо; внизу яром клубилася мряка але вершки дерев уже купалися в рум'яній заграві. 4. Вже в далині високій сяють зорі густий туман над озером повис спить земля і води сплять прозорі і тихо спить густи зелений ліс. 5. На кленах і каштанах стали тугими смолисті брунькиот ще трохи пригріє сонечко і вир­веться з них на світ нестримне зелене листя. 6. Тоді я веселий тоді я багатий як буде серденько по волі гуляти! 7. Коли копають картоплюстелиться дим над землею листя летить воскувате наче метеликів рій пахне грибами й медом вогкістю пахне тією що опріч назви "осінь" немає імені їй. 8. Ранні гречки біліють як клапті снігу пізнітільки вилазять і на листочках в них мокра земля яку вони ледве пробили. 9. О бідний той хто крізь завої сині іде самотньо мовчки без мети лише гуртом і пущі і пустині з піснями з гуком можна перейти. 10. Чужих країв ніколи я не бачив при­над не знаю їхніх і окрас та вірю серцем щирим і гаря­чим нема землі такої як у нас 11. Хто визволиться сам той буде вільний хто визволить кого в неволю візьме. 12. Постій душа моя розквітла як пташка кри­лами тремтить а ніч пливе на хвилях світла і день на­зустріч їй летить. 13. Місяць зійшов погасли зорі а на сході займалося крайнебо. 14. Розвалилась зла руїна покотилася лавина і де в світі тая сила щоб в бігу її спинила щоб згасила мов огень розвидняющийся день? 15. Як мала у тебе сила то з гур­том єднайся ти вкупі більше зробиш діла швидше дійдеш до мети. Як на силу ти багатийне єднайся ти з гуртом буде силу він спинятисам іди своїм шляхом! 16. Багрянець сонця зник з дерев небо по­темніло але ліс не втрачав своєї краси став таємничий казковий яким тільки може бути ліс у вечірню пору. 17. Спати по суті багато не приходилось роботи було сила і він ледве встигав виконувати. 18. Село затихло ніч коротка влітку і зморений косар спочити рад. 19. З одного боку дороги стирчала жовта стіна урвища з другого чорніла широ­ка безодня дно якої мабуть ніколи не бачило сонця.

8. Розставте розділові знаки у реченнях з прямою мовою.

1. "Ні, не клич мене, весно казала я їй не чаруй і не ваб надаремне. Що мені по красі тій ве­селій, ясній? В мене серце і смутне, і темне". 2. "Що це за дівчина? Де вона взялася в нашому селі?" думав молодий Джеря, надіваю­чи шапку і перекидаючи свитку через плече. 3. "Ніщо так не красить людину, як натх­нення" подумала Ярослава, провівши Сергія погля­дом. 4. "Аби лиш перебігти оте місце... аби лиш перебігти, і все минеться... нічого лихого не буде..." блукали думки в його голові, і він біг, на­пружуючи останні сили, аби не відстати від Соломії. 5. Мені казав розумний садівник "Коли ти пересаджуєш ялинку, відзнач північний і південний бік і так сади: ростиме добре й гінко". 6. "Яка ти розкішна, земле, думала Маланка Весело засівати тебе хлібом, прикрашати зелом, заквітчати квітами". 7. "Ач, при­вітався, ледь підняв бриля скипів Аркадій Петрович Що я їм тепер! Я вже їм не потрібний...". 8. І голос сильний нам згори, як грім, гримить: "Лупайте сю скалу! Нехай ні жар, ні холод не спинить вас! Зносіть і труд, і спрагу, й голод, бо вам призначено скалу сесю розбить". 9. "Фронтова дружба... мовив замислено Гавриленко Саме вона й зобов'язує мене бути одвертим". 10. "О, це справді була історія! вигукнув, ударивши обтесаний брус ломакою, дядько Кіндрат Не тільки я, Кіндрат Осика, але уся Долина не забуде товариша Гавриша". 11. "Нехай не марнують ні хвилини! Стри­вай! схопив Артем за повід коня і крикнув Тимосі А як тільки заїдуть у ворота заводу, нехай зразу ж пода­дуть знак. Заводським гудком". 12. "Вам не здається обізвалась сусідка що тепер море як синій птах щастя: занурило голову в блакитний туман і розпустило павиний хвіст під самі скелі, де кожне очко горить синьо-зеленим вогнем". 13. А ми їдем двадцятим сторіччям конякою, і мій дядько глаголить істину "Це ж подумать, яким треба буть одчаякою, щоб рішитись в ракету сісти?!" 14. Я сказав йому повчально "Географію завжди треба, сину, добре знати: вчення – світ, невчення – тьма". 15. Але Ігор Святославич твердо крикнув воякам "Вояки! Бра­ти і друзі! Чи ж назад вертатись нам?! Так мерщій на борзі коні і летім, де Дон шумить, де об землю половець­ку я волію спис зломить!" 16. "Мамо, чи кожна пташина в вирій на зиму літає?" в неньки спитала дитина.