Розділ (навчальний об’єкт) «Логіка»

Змістовний модуль ф-Л-1. предмет і значення логіки. Основні логічні закони.

Мислення як предмет вивчення логіки. Чуттєва і логічна форма пізнання. Особливості логічного мислення. Логіка як наука про закони і форми правильного мислення. Основні форми мислення: поняття, судження, умовивід.

Виникнення логіки та основні етапи її розвитку. Вчення Аристотеля про силогізми і закони логіки. Логіка схоластів. Логіка Нового часу: індуктивний метод Ф. Бекону і дедуктивний метод Р. Декарта. Трансцендентальна логіка І. Канта. Діалектична логіка Г. Гегеля (вчення про поняття). Сучасний етап розвитку логіки.

Основні логічні закони. Поняття логічного закону. Закон як логічно необхідний зв’язок між думками. Основні риси правильного мислення: визначеність, послідовність, несуперечливість, доказовість. Закон тотожності. Закон несуперечності. Закон виключеного третього. Закон достатньої підстави.

Роль логіки у підвищенні культури мислення. Логіка як раціональна основа процесу навчання, зокрема студентів фахової спрямованості «Архітектура».

Поняття і судження.

Поняття як форма мислення. Роль понять у науці та пізнанні дійсності. Зміст і обсяг поняття. Різноманітність ознак предметів. Класи, множини, підмножини та елементи предметів. Види понять: загальні й одиничні, збірні і нульові, конкретні та абстрактні, відносні і безвідносні, позитивні і негативні.

Відношення між поняттями. Операції над поняттями та їх значення у науці, мовній культурі, спілкуванні. Поділ та класифікація понять. Види та основні правила визначення понять.

Загальна характеристика суджень. Судження і речення. Прості і складні судження. Структура простого судження: суб’єкт, предикат, зв’язка, квантор. Класифікація суджень. Судження за модальністю. Відношення між судженнями. Складні судження. Кон’юнкція, диз’юнкція, імплікація, еквіваленція, заперечення. Запитання як форма судження.

Логічний аналіз висловлювань.

Змістовний модуль ф-Л-2. Логічні основи теорії аргументації

Сутність логічної аргументації. Обґрунтування – один із основних принципів розвитку науки. Доказовість – необхідна умова наукового пізнання та ділового спілкування. Факти і аргументи. Переконання.

Доведення. Структура доведення і теза, аргументи і демонстрація. Прямі й непрямі доведення. Спростування, його основні види. Роль доведення і спростування у полеміці.

Логічна структура аргументації. Система правил аргументації. Софізми та парадокси. Паралогізми. Еклектика. Апорії. Антиномії. Роль науки в розв’язанні парадоксів і антиномій.

Змістовий модуль ф-Л-4. Умовивід. Дедуктивні та індуктивні умовиводи.

Умовивід як складна форма мислення. Структура умовиводу: посилка (підстава), вивідне знання (логічний наслідок), обгрунтовуюче знання (наукова основа). Види умовиводів: безпосередні та опосередковані дедуктивні та індуктивні умовиводи. Умовиводи за «логічним квадратом». Поняття і типові приклади безпосередніх умовиводів.

Поняття дедуктивного умовиводу, його структура. Категоричний силогізм, його форма та правила. Фігури і модулі категоричного силогізму. Умовиводи із суджень з відношеннями. Скорочений силогізм та складні силогізми. Умовні умовиводи. Розділові умовиводи. Умовно-розділові умовиводи.

Індукція та її види. Повна, не повна і наукова індукція. Види неповної індукції. Індуктивні методи встановлення причин зв’язків між явищами. Властивості причинної залежності – основа індуктивних методів узагальнення. Взаємозв’язок індукції та дедукції. Аналогія. Аналогія як вид індуктивного умовиводу.