Література до теми

1. Кримінальне право України: Бібліографія. 1991-2002 / Уклали: М.В. Галабала, В.О. Навроцький, С.В. Хилюк.- К.: Атака, 2004.- С. 191-204.

2. Кримінальне право України: Практикум: Навч. посіб. / Андрушко П.П., Шапченко С.Д. та ін.; За ред. С.С. Яценка. - 2-е вид., перераб. і допов. - К.: Юрінком Інкрет, 2004. - С. 91-93.

3. Надьона О. Правовий аналіз передумов виникнення загрози тероризму в Україні. // Право України. - 2003. - № 3. - С. 121.

4. Шмара О. Щодо запровадження кримінальної відповідальності за пропаганду і поширення ідеології тероризму, вчинення терористичних актів. // Юридичний радник. - 2005. - № 5. - С. 84.

5. Шмара О.Проблеми вдосконалення нормативно-правового забезпечення ефективної протидії матеріальному сприянню створенню або діяльності терористичних груп чи організацій // Юридичний радник. - 2005. - № 2. - С. 92.

Тема 12. Злочини проти безпеки виробництва

1. Загальна характеристика злочинів проти безпеки виробництва.

2. Кримінально-правова характеристика порушення вимог законодавства про охорону праці.

3. Кримінально-правова характеристика порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах.

1. Загальна характеристика злочинів проти безпеки виробництва. В сучасних умовах розвитку науково-технічного прогресу, механізації і автоматизації виробничих процесів особливу актуальність набуває забезпечення безпеки виробництва. Остання включає безпеку праці робітників на виробництві та інших осіб, що знаходяться там у зв'язку з виробничими потребами, а також безпека в частині забезпечення захисту права власності на виробничі об'єкти та захисту прав і законних інтересів осіб, що використовують готову продукцію, її напівфабрикати або експлуатуючих побудовані будівлі та споруди. Особливу небезпеку для оточуючих можуть створювати вибухонебезпечні виробництва та виробництва, на яких використовуються ядерні й радіоактивні матеріали, що зумовлює необхідність підвищених вимог до дотримання на них вимог, що забезпечують безпеку виробництва.

Кримінально-правова охорона безпеки виробництва здійснюється на підставі статей розділу X Особливої частини КК «Злочини проти безпеки виробництва».

Родовим об'єктом злочинів, передбачених розділом X Особливої частини КК, є суспільні відносини, що забезпечують безпеку виробництва, тобто стан захищеності життя, здоров'я, власності, довкілля від дії несприятливих для людини фізичних, хімічних, біологічних або інших виробничих чинників.

Безпосередніми об'єктами злочинів проти безпеки виробництва виступають відносини, що забезпечують безпеку праці, а також інші відносини, що забезпечують безпеку виробництва: безпеку на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах, ядерну та радіаційну безпеку, а також безпеку використання промислової продукції, експлуатації будівель і споруд. Додатковими безпосередніми об'єктами можуть виступати життя та здоров'я особи, власність, довкілля.

З об'єктивної сторони дані злочини сформульовані як злочини з матеріальним складом, обов'язковими ознаками яких є:

1) діяння (дія або бездіяльність) у вигляді порушення встановлених нормативно-правовими актами вимог безпеки виробництва;

2) наслідки у вигляді створення реальної загрози загибелі людей або настання інших тяжких наслідків або фактичного спричинення загибелі людей, шкоди здоров'ю потерпілому або настання інших тяжких наслідків;

3) необхідний причинний зв'язок між зазначеними діяннями та наслідками.

Порушення вимог безпеки виробництва є недотриманням або неналежним дотриманням вимог безпеки, передбачених нормативно-правовими актами. Останні можуть розповсюджуватися на всі види виробництв (наприклад, Закон «Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 р.), на певні види виробництв (наприклад, Інструкція по організації безпечного ведення вогняних робіт на вибухопожежонебезпечних і вибухонебезпечних об'єктах, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 5 квітня 2001 р. № 225 ) або на окремі виробництва (наприклад, правила техніки безпеки на виробництві).

Наслідки у вигляді спричинення шкоди здоров'ю потерпілого (частина 1 статей 271 -75 УК) мають місце у разі спричинення середньої тяжкості тілесного ушкодження хоча б одній особі або легкого тілесного ушкодження, що призвело до короткочасного розладу здоров'я або незначну втрату працездатності одній або декілька особам.

Загибель людей - це спричинення смерті хоча б одній людині, а інші тяжкі наслідки - спричинення тяжких тілесних ушкоджень хоча б одній людині, середньої тяжкості тілесних ушкоджень - двом або більш особам, а також спричинення значного матеріального збитку фізичним або юридичним особам або державі, або інші наслідки.

Необхідний причинний зв'язок між зазначеними діяннями і наслідками при здійсненні злочинів проти безпеки виробництва, як правило носить опосередкований характер, оскільки в результаті невиконання або неналежного виконання вимог безпеки виробництва активізуються та (або) не нейтралізуються шкідливі виробничі чинники, дія яких і виступає безпосередньою причиною настання наслідків.

Суб'єктивна сторона злочинів проти безпеки виробництва характеризується наміром або необережністю по відношенню до діяння у вигляді порушення вимог безпеки виробництва і лише необережністю по відношенню до наслідків, що наступили.

Суб'єктом цих злочинів є фізична осудна особа, що досягла 16 років. Ними можуть виступати особи, відповідальні за дотримання правил безпеки виробництва - відповідні посадовці юридичних осіб або громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності (статті 371 - 375 КК), а також інші особи, зобов'язані дотримуватись таких правил - працівники виробництва або особи, що перебувають на виробництві у зв'язку з виробничою або іншою необхідністю (наприклад, командировочні, практиканти, екскурсанти та ін.) (статті 272 - 275 КК).

2. Кримінально-правова характеристика порушення вимог законодавства про охорону праці. Об'єктом злочину є конституційні права людини і громадянина на безпечні умови праці. Додатковим обов'язковим об'єктом виступає здоров'я людини. Потерпілим може бути особа, яка має постійний або тимчасовий зв'язок з підприємством, установою, організацією чи з виробничою діяльністю громадянина - суб'єкта підприємницької діяльності, тобто учасник виробничого процесу.

Об'єктивна сторона злочину характеризується: 1) діянням (дія чи бездіяльність); 2) наслідками у вигляді шкоди здоров'ю (ч. 1 ст. 271 КК) або загибелі людей чи іншими тяжкими наслідками (ч. 2 ст. 271); 3) причинним зв'язком між вказаними діянням і наслідками; 4) місцем вчинення злочину.

Шкода здоров'ю потерпілого - це тілесні ушкодження будь-якої тяжкості, що спричинені хоча б одній особі. Загибель людей - це смерть хоча б однієї особи. До інших тяжких наслідків належить заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження. Злочин вважається закінченим з моменту заподіяння шкоди здоров'ю потерпілому.

Суб'єкт злочину - спеціальний. Ним є службова особа підприємства, установи, організації або громадянин - суб'єкт підприємницької діяльності.

Суб'єктивна сторона злочину характеризується, як правило, складною формою вини: до самого порушення вимог законодавства про працю особа ставиться умисно (інколи необережно), а до його суспільно небезпечних наслідків - тільки необережно.

Кваліфіковані види злочину мають місце тоді, коли порушення вимог законодавства про охорону праці спричинило: 1) загибель людей; 2) інші тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 271 КК).

3. Кримінально-правова характеристика порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах. Основним безпосереднім об'єктом злочину є безпека на вибухонебезпечних підприємствах чи у вибухонебезпечних цехах, а додатковим обов'язковим об'єктом - життя та здоров'я особи. Потерпілий - працівник та інші особи, діяльність яких пов'язана з вибухонебезпечним виробництвом або вибухонебезпечним цехом.

З об'єктивної сторони злочин характеризується: 1) діями - порушенням правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах; 2) наслідками у вигляді створення загрози загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків, заподіяння шкоди здоров'ю потерпілому (ч. 1 ст. 273) або у вигляді загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків (ч. 2 ст. 273 КК); 3) причинним зв'язком між вказаними діями і наслідками; 4) місцем вчинення злочину.

Порушення правил безпеки полягає у діях, які заборонені правилами (наприклад, проведення роботи з використанням відкритого вогню у шахті з підвищеною концентрацією вугільного пилу), або бездіяльності - невиконанні дій, які винний міг і повинен був вчинити (неввімкнення вентиляції, невжиття заходів при виявленні того, що кількість вибухових речовин в певному складі перевищує допустиму тощо). Підприємства - виробничі установи, які мають відокремлену територію, організаційну самостійність і займаються виробничою діяльністю. Цех - це основний структурний підрозділ виробничого підприємства.

Місцем вчинення злочину є вибухонебезпечні підприємства чи вибухонебезпечні цехи, які не можуть визнаватися об'єктами виробничого призначення. Злочин вважається закінченим з моменту настання відповідних наслідків, вказаних у чч. 1, 2 ст. 273 КК.

Суб'єкт злочину - спеціальний. Ним є особа, яка зобов'язана дотримуватися правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою.

Суб'єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і характеризується необережністю. Виною у складі злочину охоплюються знання винним правил, порушення яких йому інкримінується.