77. Типи колізійних прив’язок в міжнародному приватному праві

Колізійні прив'язки можуть застосовуватися до: 1)особистого статусу фізичних та юридичних осіб; 2)правового становища майна; 3)правочинів та юридичних фактів. 1. Особистий статус фізичних та юридичних осіб визначається особистим законом та законом національності, які мають різновиди:до ос. Статусу фіз. осіб застосовується особистий закон в одному з двох його варіантів: як закон гро­мадянства - використовується переважно в державах «сім'ї континентального права» чи як закон місця проживання - засто­совується у країнах «сім'ї загального права», зокрема у США та Великобританії. До юридичних осіб (правосуб'єктності підприємств, установ, організацій тощо) використовується закон національності. Вказана прив'язка має декілька видів: 1. особис­тий статус може визначатися за законом знаходження адміністра­тивного центру;2.за законом місця заснування (реєстрації) статуту фірми, підприємства тощо;3. за законом місця здійснення основної діяльності.

2.Правове положения майна регламентується законом місце­знаходження речі. За цією колізійною прив'язкою ви­рішуються питання, належні до права власності. 3. До правочинів та юридичних фактів застосовуються різно­манітні колізійні правила. Так, до правочинів з «іноземним елемен­том» застосовується здебільшого закон автономії волі. Він означає, що особи самі обирають закон для регламен­тації своїх прав та обов'язків.

До правочинів може застосовуватися колізійна прив'язка - закон місця вчинення угоди. Закон країни продавця найчастіше застосовуєть­ся за відсутності явно вираженого волевиявлення сторін у зовніш­ньоторговельній угоді. Колізійна прив'язка - закон валюти боргу в угодах, які укладаються у певній валюті.

Труд. відносини - закон місця виконання роботи. Закон прапора - у сфері торговель­ного мореплавства. Закон місця вчинення правопорушення - внаслідок заподіяння шкоди з делікту.

Закон держави, з яким певне правовідношення найтісніше по­в'язане, застосовується переважно у державах «сім'ї загального права». Цей універсальний принцип може застосовуватися до будь-яких правовідносин з «іноземним елементом».

Колізійна прив'язка - закон суду (lex fori) означає, що до спору застосовується закон тієї держави, в якій він розглядається. Тобто суд (арбітраж чи інший орган держави) повинен керуватися зако­нодавством своєї держави, не зважаючи на наявність «іноземного елементу» у правовідношенні.

82. Уніфіковані норми рекомендаційного характеру («м’яке право»)

Велику роль у правовому регулюванні відіграє так зване “м'яке право” — міжнародні звичаї та інші правила, не закріплені у вигляді зобов'язуючих норм. Ці норми, разом з тим, нерідко використовуються в міжнародній правозастосовчій практиці у сфері торгівлі. Трансформуючись у судові або арбітражні рішення, вони набувають у конкретних випадках обов'язкового характеру. В результаті, вони можуть трансформуватися на національному рівні в обов'язкові в силу внутрішнього законодавства. “М'яким правом” у сфері міжнародної торгівлі та інвестицій є правова система, яку найчастіше називають “торговельне право”. Під нею в теорії мають на увазі відокремлену від національних систем права сукупність юридичних норм, що регламентують зовнішньоекономічні операції. Ця сукупність норм виникла в результаті поширення елементів саморегуляції в діяльності учасників міжнародного торговельного обороту. У науковій літературі і практиці до джерел “торговельного права”. зараховують, в основному, міжнародні торговельні звичаї, загальновизнані принципи права, типові (модельні) закони, типові проформи і типові контракти, рекомендаційні документи міжнародних організацій, практику міжнародного комерційного арбітражу, доктринальні положення тощо. До них відносяться, наприклад, свого роду кодекси торговельних звичаїв, такі як Принципи міжнародних комерційних договорів 1994 р., розроблені Міжнародним інститутом кодификації приватного права (УНІДРУА), Міжнародні правила з уніфікованого тлумачення торговельних термінів (ІНКОТЕРМС), розроблені Міжнародною торговельною палатою, розроблені під егідою Європейської економічної комісії ООН типові контракти і проформи для експортних поставок і монтажу машинного устаткування за кордоном, експортно-імпортної купівлі-продажу споживчих товарів тривалого користування та інших металовиробів серійного виробництва, типові контракти різних міжнародних асоціацій. Наприклад, широко застосовуються на практиці типові форми угод по поставках, розроблені Організацією з координації європейської металообробної промисловості (ОРГАЛІМ). Правовими джерелами є і типові документи, що розробляються Комісією ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ), наприклад, Правове керівництво про укладення міжнародних контрактів на будівництво промислових об'єктів.

83. Уніфікація в МПП та її види

Має дві самостійні, але взаємозалежні стадії: перша проходить у міжнародно-правовій сфері і завершується прийняттям міжнародно-правових норм, що уніфікуються, друга проходить у національно-правовій сфері і завершується прийняттям національно-правових уніфікованих норм. Відповідно, обидві стадії передбачаються тими правовими формами, що притаманна двом правовим системам: по-перше, міжнародно-правовим договором, по-друге, національно-правовими актами (законами і підзаконними актами).Особливість - він має яскраво виражений інституційний характер: перша стадія уніфікації переважно здійснюється врамках міжнародних організацій. Уніфіковані норми можна поділити за такими критеріями: за предметом правового регулювання: уніфіковані матеріальні норми( зміст цієї уніфікації полягає в тому, що правовідносини регулюються безпосередньо юридичними нормами тобто нема потреби у відсиланні до права іноземної держави), уніфіковані процесуальні норми, уніфіковані колізійні норми, змішана уніфікація; за характером дії поділяють: імперативні; диспозитивні. Уніфікації бувають: універсальні, багатосторонні - (Наприклад, Варшавська конвенція про перевезення); регіональні, локальні – (Наприклад, Мінська конвенція про правову допомогу у цивільних, кримінальних і сімейних правовідносинах, 1993 року); досторонні – угоди, які укладаються між двома державами з питань урегулювання правовідносин з спірних питань.

є кілька класифікацій уніфікації в залежності від критерію, покладеного в основу. Перша класифікація в залежності від способу правового регулювання приватноправових відносин, ускладнених іноземним елементом. Двом способам регулювання: колізійно-правовому і матеріально-правовому - відповідає уніфікація колізійного права й уніфікація матеріального приватного права. За цим критерієм можна виділити і третій вид уніфікації - змішана, коли один міжнародний договір передбачає уніфікацію і колізійних, і матеріальних норм. Прикладами уніфікації колізійних норм є: Женевська конвенція про дозвіл деяких колізій законів про простий і перекладний вексель.Прикладами уніфікації матеріальних приватноправових норм є: Женевська конвенція щодо однакового закону про простий і перекладний вексель.

84. Форми здійснення іноземних інвестицій

Іноземні інвестиції можуть здійснюватись у вигляді іноземної валюти, валюти України (при реінвестиціях за умови сплати податку на прибуток); будь-якої нерухомості або рухомого майна та пов’язаних із ним майнових прав; акцій, облігацій та інших цінних паперів; корпоративних прав; грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов’язань, гарантованих першокласними банками; прав інтелектуальної власності, підтвердженої згідно законів країни-інвестора; прав на здійснення господарської діяльності; будь-яких інших цінностей згідно з законодавством України.

Міжнародні інвестиції – це довгострокові вкладення капіталу за кордоном з метою отримання прибутку.

Розрізняють дві основних форми іноземних інвестицій:

- прямі іноземні інвестиції;

- портфельні іноземні інвестиції.

Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) – капіталовкладення в іноземні підприємства, які забезпечують контроль над обўєктом розміщення капіталу і відповідний дохід. Прямі іноземні інвестиції здійснюються у формі створення дочірніх компаній, асоційованих (змішаних) компаній, відділень, спільних підприємств тощо. Сьогодні найчастіше створюються змішані компанії за участю місцевого капіталу. Портфельні інвестиції – вкладення в іноземні підприємства або цінні папери, які приносять інвесторові відповідний дохід, але не дають право контролю над підприємством.

Інвестиції можуть бути здійснені у формі:

- часткової участі в підприємствах, які здійснюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючого підприємства, або придбання діючого підприємства повністю;

- створення підприємств зі 100-відсотковим іноземним капіталом;

- придбання рухомого та нерухомого майна шляхом прямого отримання майна та майнових прав або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;

- придбання самостійно чи за участі українських юридичних або фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України;

- придбання будь-яких майнових прав.

85. Характеристика Закону України «Про міжнародне приватне право»

В Україні закон про міжнародне приватне право розроблявся тривалий час. Вчені України пропонували прийняти такий закон Ще в час існування СРСР. До моменту його прийняття вченими було розроблено декілька законопроектів. Зрештою Закон України «Про міжнародне приватне право» було прийнято 23 червня 2005 р.

Зазначений Закон встановлює порядок урегулювання приватноправових відносин, які хоча б через один із своїх елементів пов'язані з одним або кількома правопорядками, іншими, ніж український правопорядок.

Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з «іноземним елементом»: 1) визначення застосовуваного права; 2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб; 3) підсудність судам України справ з іноземним елементом; 4) виконання судових доручень; 5) визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів.

Структура Закону: 14 розділів, 82 статті.

128