Тема :"Статистика витрат" План.

1. Поняття "витрати", їх склад та завдання статистики.

2. Виробнича собівартість і собівартість реалізованої продукції

3. Витрати пов’язані з операційною діяльністю, витрати торговельних організацій та витрати обігу.

4. Завдання та методика аналізу витрат.

Питання 1.

Здійснюючи виробничу діяльність, підприємство виготовляє продукцію або надає послуги населенню і при цьому несе різноманітні види витрат.

Витрати – це зменшення економічних вигод у вигляді вибуття ( використання) активів або збільшення зобов’язань, що веде до зменшення капіталу.

Завдання статистики витрат:

• вивчення рівня витрат обігу;

• вивчення динаміки витрат обігу;

• аналіз структури витрат;

• розрахунок економії витрат обігу;

• аналіз впливу окремих чинників на рівень витрат обігу;

• визначення резервів подальшого зниження витрат.

Сфера обігу виконує дві основні функції: доведення товару від виробника до споживача і реалізація товарів. Для виконання цих функцій торговельне під­приємство здійснює різні за напрямами види діяльності. Згідно П(С) БО бухга­лтерського обліку всю діяльність підприємства ділять на два види:

1. звичайну - це будь - яка діяльність підприємства, яка не суперечить чинному законодавству;

2. надзвичайну - це операції і події, які відрізняються від звичайних і не відбуваються часто (стихійні лиха, пожежі і т. п)

Звичайна діяльність ділиться на :

• операційну - основна діяльність, яка є метою створення підприємства і забезпечує основну частину його прибутку;

• інвестиційну

• фінансову

Кожен з цих видів і напрямів діяльності вимагає певних витрат, які можна об'єднати у дві групи:

• авансові одночасні витрати

• поточні витрати

Поточні витрати - це сукупність затрат на здійснення поточної торгове­льної діяльності підприємства. Згідно П(С) БО бухгалтерського обліку у складі поточних витрат торговельного підприємства можна виділити:

• собівартість реалізованих товарів

• витрати операційної діяльності

• фінансові витрати та витрати від участі в капіталі

• податки на прибуток

• надзвичайні витрати.

Серед показників ефективності виробничо-господарської діяльності про­мислових підприємств (фірм) одне із центральних місць посідає собівартість продукції. Це один з основних якісних показників, який в узагальненому вигляді всебічно відбиває виробничо-господарську діяльність підприємств (фірм), їх успіхи і втрати в роботі. Рівень собівартості залежить від обсягу виробництва і якості продукції; ефективності використання робочого часу, сировини, матеріа­лів, устаткування, витрачання фондів заробітної плати, організації виробництва га багато інших факторів. Зниження собівартості продукції веде до збільшення суми прибутків, підвищення рівня рентабельності і ефективності виробництва. На основі собівартості встановлюються ціни на продукцію.

Питання 2.

Собівартість продукції-це вартісний вираз спожитих у процесі вироб­ництва засобів виробництва (сировини, матеріалів, палива, електроенергії, зношення основних фондів) та затрат, пов'язаних з використанням живої пра­ці (заробітна плата робітників і службовців; відрахування на соціальне страху­вання). У собівартість продукції повинні включатися лише виробничі затрати, ясі передбачені техніко-економічними та іншими нормативами і нормами.

Невиробничі видатки (необґрунтовані відхилення від техніко-економічних і технологічних нормативів, штрафи, пені і неустойки, які сплачені за зрушення договірних умов поставки, недопоставки і втрати товарно-матеріальних цінностей, затрати на виправлення браку) та видатки, які пов'язані з зниженням цін на товари і продукти у зв'язку з пониженням сортності та інші, не входять до складу собівартості продукції.

У практиці роботи підприємств (об'єднань) до витрат на виробництво і реалізацію продукції включаються витрати, які пов'язані з перевитратами ресурсів, і навіть витрати від безгосподарності. Це веде до виправдання будь-яких витрат, а отже, і до формування затратного механізму ціноутворення.

Розрізняють дві категорії собівартості продукції: виробничу (фабрично-заводську) і повну (собівартість реалізації). Перша об'єднує лише ті затрати, що пов'язані з процесом виробництва продукції, починаючи з моменту запуску сировини (матеріалів) у виробництво і закінчуючи документальним підтвердженням готовності виробів і здачею їх на склад готової продукції. Друга, тобто повна собівартість, до свого складу включає виробничу собівартість позавиробничі видатки (видатки, які пов'язані із зберіганням і реалізацією продукції). І виробнича, і повна собівартість використовуються по всьому

обсягу виготовленої і реалізованої товарної продукції.

Питання 3.

Витрати операційної діяльності підприємства залежно від функцій, які вони виконують поділяють на:

• адміністративні > витрати на збут

• інші операційні витрати

Під адміністративними розуміють загальногосподарські витрати, що спрямовані на обслуговування та управління підприємством (на утримання ос­новних засобів, апарату управління, зв'язок, відрядження і т. д.)

Витрати на збут включають: - витрати пакувальних матеріалів

• на ремонт тари

• на оплату праці продавцям, торговим агентам

• на транспортування товарів і інші пов’язані зі збутом витрати.

До інших операційних витрат відносять різного виду непродуктивні (нестачі і витрати від псування цінностей, штрафи, пені, неустойки тощо)

Значну частину витрат торговельного підприємства становлять витрати обігу.

Витрати обігу – це виражені в грошові формі витрати з реалізації товарів й доведення їх до конкретного споживача.

З економічної точки зору витрати обігу класифікують за різними ознаками:

І) за економічним характером: - матеріальні витрати

• витрати на оплату праці

• відрахування на соціальні заходи

• амортизація основних фондів

• інші витрати

2. за статтями витрат — окремі статті витрат згідно номенклатури статей

3. за галузями діяльності: - витрати торгівлі, масового харчування, заготівель.

- в торгівлі за ланками - опт і роздріб

4) за характером віднесення витрат на об'єкт калькулювання: - прямі

- непрямі

5) за ступенем однорідності: - прості (одноелементні)

- комплексній

6) залежності від чутливості до товарообороту: - умовно-постійні

- умовно-змінні

7) за ступенем залежності від зміни цін - залежні від зміни цін

- незалежні від зміни цін

Згідно із ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств при визначенні суми прибутку, яка буде оподатковуватись використовують таке поняття як "валові витрати".

Валові витрати це сума будь-яких витрат платника податку (тобто всі, за­гальні його витрати).Це витрати на закупівлю товарів , поточні витрати пов'язані з торговельною і іншими видами неторгової діяльності.

Питання 4.

Завдання та методика аналізу витрат.

Витрати, як економічний показник можуть бути виміряні абсолютними і відно­сними величинами. Абсолютна величина характеризує суму витрат підприємс­тва пов'язану зі здійсненням певного обсягу товарообороту. До відносних показників, що характеризують витрати відносять:

рівень витрат, тобто витрати у відсотках до товарообороту: показує, яка затратність торгівлі. В цілому по торгівлі цей показник коливаєть­ся від 15,5% до 44,2% до товарообороту.

Витрати _{х 100}

Рівень витрат = Товарооборот

За останні 10 років рівень витрат зріс у 2.9 рази (тому, що зросла вартість по­слуг, енергоносіїв тощо).

Для оцінки ефективності здійснення витрат розраховують показники витрат, що характеризують одержаний результат в розрахунку на одиницю витрат.

Такими показниками є:

1. витратовіддача: Товарооборот

Витратовіддача = Витрати

Цей показник характеризує скільки товарообороту одержує підприємство на одиницю понесених витрат;

2) прибутковість витрат

Прибуток

Прибутковість витрат = Витрати

Прибутковість витрат показує скільки прибутку одержує підприємство на оди­ницю витрат.

Аналіз витрат повинен сприяти раціональному й ефективному використанню матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Аналіз витрат проводять у такій послідовності:

• аналізують загальний розмір і рівень витрат в цілому по підприємству;

• аналізують розмір і рівень витрат за окремими статтями;

• розраховують величину впливу окремих факторів на витрати;

• дають оцінку ефективності управління витратами торговельного підприємства.

При аналізі витрат за їх рівнем в цілому по підприємству обчислюють

1)абсолютне відхилення суми витрат, Δ В

Δ В = В₁ – В₀

2)розмір зміни рівня витрат, Δ Р_в

Δ Р_в = Р₁ – Р₂

3)темп зміни рівня витрат, Т₁

Т = Δ Р * 100 %

Р₀

4)суму відносної економії (перевитрат) коштів, що пов’язана зі зміною рівня витрат

Е _(n) = Δ Р * Т

100

Умовні позначення:

В₁ , В₀ - сума витрат відповідно за звітний і минулий період;

Р₁ ,Р₂ - рівень витрат відповідно за звітний і минулий період;

Т₁ – товарообороту за звітний період.