Тема 1. Вступ. Статистичне спостереження

План.

1. Предмет і метод статистики

2. Завдання і організація статистики

3. Поняття, значення і способи статистичного спостереження.

4. Форми і перевірки результатів статистичного спостереження.

1. Історія виникнення

Термін “статистика” у практичній і науковій діяльності вживається в різних значеннях.

По - перше, під статистикою розуміють галузь практичної діяльності, спрямованої на збір, обробку і аналіз масових суспільно – економічних явищ і процесів.

По – друге, статистика розглядається як галузь знань, тобто як суспільна наукова дисципліна (статистична наука) і відповідно як навчальна дисципліна, що вивчається у вищих навчальних закладах.

По - третє, під статистикою розуміють сукупність зведених підсумкових цифрових показників, зібраних для кількісної характеристики будь-якої галузі суспільних явищ чи окремого питання.

Статистика як суспільна наука вивчає явища суспільного життя. Однак суспільство є об’єктом вивчення не лише статистики, а й багатьох інших суспільних наук, кожна з яких має свою специфіку, свій предмет вивчення, досліджує певні особливості суспільних явищ, суспільних відносин.

Статистика - це наука, яка вивчає розміри і кількісні співвідношення масових суспільно-економічних явищ і процесів у нерозривному зв’язку з їх якісним змістом. Вона досліджує кількісно закономірності розвитку суспільних явищ в конкретних умовах місця і часу .

Отже, статистика вивчає кількісні характеристики підприємницької діяльності в єдності продуктивних сил і виробничих відносин та явища культурного і політичного життя суспільства . Вона вивчає також вплив природних і технічних факторів на зміну кількісних характеристик суспільного життя та вплив суспільного виробництва на природні умови життя суспільства .

Основними показниками статистики є :

Статистичний показник – число в сукупності з набором ознак, що характеризують обставини, до яких вони відносяться (що, де , коли, яким чином полягає вимірюванню).

Статистичні дані – сукупність показників, отриманих внаслідок статистичного спостереження або обробки даних.

Інформація – дані необхідні для вирішення конкретної задачі.

Статистична система показників – ієрархічна структура, де показники вищих рівнів обчислюються на основі показників нижчих рівнів.

Статистична сукупність – множина елементів, поєднаних певними суспільними умовами та причинами.

Для того, щоб виявити та охарактеризувати розміри, їх зміни і кількісні співвідношення конкретних масових суспільних явищ, необхідно послідовно здійснити три основні стадії економіко – статистичного дослідження:

1. статистичне спостереження;

2. статистичне зведення і групування первинних даних;

3. аналіз статистичної інформації.

Ці три стадії економіко – статистичного дослідження називаються методом статистики.

Статистичне дослідження базується на масових первинних даних, одержаних шляхом обліку окремих фактів про явища і процеси, що вивчаються.

Наприклад, якщо потрібно встановити, які види і сорти товарів користуються попитом у населення і в якій мірі цей попит задовільняється існуючою мережею підприємств торгівлі, то для цього слід організувати в магазинах реєстрацію попиту населення і ступінь його задоволення.

У всіх випадках відповідно до мети і завдання дослідження розпочинають з обліку фактів і збирання первинного матеріалу. Метод, який використовується на цьому етапі дослідження називається статистичним спостереженням.

Статистичне спостереження – перша стадія статистичного дослідження, науково – організований збір даних про явища і процеси суспільного життя.

Не всі первинні дані можуть бути покладені в основу висновків і узагальнень. Тому до статистичних даних, придатних для науково - обґрунтованих узагальнень, ставиться ряд вимог, зокрема вони повинні бути:

• повними, а не випадковими, уривчастими. Повні дані одержують на основі реєстрації, значення ознак всіх одиниць сукупності за певний період чи певний момент часу;

• достовірними і точними. Статистичні дані тільки в тому випадку доказові, якщо вони правдиві і достовірні;

• одноманітними, порівняльними. Одноманітність одержаних даних необхідна для узагальнення і зі ставності їх в часі і просторі.

Для проведення статистичного спостереження складається план, який включає:

1. програмно методологічну частину:

• ціль спостереження;

• об’єкт спостереження;

• програма спостереження( інструкція);

2. організаційну частину:

• час спостереження;

• місце спостереження;

• суб’єкт спостереження;

• способи спостереження.

Основними способами статистичного спостереження є такі:

1. експедиційний (спеціально визначена особа опитує іншу особу (яка є одиницею спостереження) і з її слів заповнює бланк дослідження;

2. звітний( статистична звітність);

3. самореєстрації ( відповідні документи заповнюють самі опитувані. Особа, що здійснює дослідження, відвідує опитуваного, вручає йому бланки, пояснює порядок їх заповнення і у визначений час забирає готові матеріали, перевіривши їх якість) ;

4. анкетний;

5. кореспондентський ( поштою висилаються бланки дослідження з вказівками щодо їх заповнення підприємствами чи особами з проханням заповнити і надіслати на адресу організації, що їх висилала).

Статистичні спостереження поділяються на такі види:

І. За часом реєстрації фактів:

1. Поточне (безперервна реєстрація фактів).

2. Періодичне (через певний пер. часу ).

3. Одноразове (здійснюються за необхідністю час від часу без дотримання певної періодичності або ж взагалі проводяться тільки один раз) .

ІІ. За ступенем охоплення одиниць явищ, що вивчаються:

1. Суцільне.

2. Не суцільне:

1. основного масиву;

2. вибіркове:

• випадковий відбір;

• механічний відбір;

• гніздовий відбір;

• типовий відбір.

3. анкетне;

4. монографічне;

5. моніторингове.