Тема7 : Графічні зображення

План.

1.Види суть та значення графічних зображень.

2.Види статистичних графіків

3.Вимоги до побудови графіків.

В економічному аналізі часто при його узагальнені і з метою більш наглядного відображення складу чи закономірностей розвитку показника будують різні графіки.

Статистичний графік – це умовне відображення числових величин та їх співвідношення за допомогою геометричних фігур, ліній та інших графічних засобів.

Використання графіків для характеристики явищ і процесів, що вивчаються статистикою дозволяє, представити їх більш наглядно і виразно, покращити їх спийняття, а в багатьох випадках допомагає вияснити суть, закономірності тенденції розвитку.

Кожний графік складається з графічного образу - носія інформації (фігура, крапки, малюнок, крива).

Основними елементами графіку є:

1. Заголовок;

2. Шкала;

3. Масштаб;

4. Координатна сітка;

5. Цифрові дані;

6. Графічний образ;

7. Легенда.

Поле графіку: - це площина в якій розміщується графічний образ показника, що вивчається:

• шкала – лінія, на якій позначені окремі точки, які відповідають певним числам.

• маштаб – це співвідношення між дійсною величиною і зображованою.

• графічний образ – це геометричні знаки за допомогою яких на графіку зображуються величини, які вивчають.

• легенда – це пояснення умовних позначень, виконаних на графіку.

• Координатна сітка – складається з вісі ординат і абциз (це сукупність координатних ліній). Площину, на якій задана система координат, називається координатною площиною(або координатною сіткою).

Статистичні графіки класифікуються за такими напрямками:

• змістом;

• способом побудови;

• характером графічного зображення.

За змістом графіки бувають:

• різних відносних величин;

• варіаційних рядів;

• графіки розміщення по території;

• графіки взаємопов’язаних показників.

За способом побудови графіки поділяються:

• діаграми;

• картограми;

• картодіаграми.

За графічним зображенням розрізняють графіки:

• крапкові;

• лінійні;

• площинні;

• об’ємні;

• фігурні.

При порівнянні одноіменних показників, що характеризують різні об’єкти або території, найбільш часто використовують стовпчикові діаграми.

Тема 8 : Статистика засобів виробництва

1. Поняття, класифікація основних засобів.

Основні фонди підприємства – це засоби праці, які функціонують у виробничому процесі тривалий час (понад один рік), не змінюючи при цьому своїх форм і розмірів, мають вартість, не меншу від встановленої державою межі, і переносять її на вартість готової продукції поступово, шляхом амортизаційних відрахувань.

Основні фонди поділяються на:

• виробничі;

• невиробничі.

Основні виробничі фонди функціонують у сфері матеріального виробництва підприємства.

Основні невиробничі фонди не беруть безпосередньої участі в процесі виробництва, задовольняючи соціальні (побутові, житлові, культурні, медичні) потреби працівників підприємства, житловий фонд, будинки відпочинку, медичні заклади та інше.

За своїм речовим складом, термінами служби основні фонди є неоднорідні.

Основні фонди класифікуються за виробничим призначенням і поділяються на такі групи:

1. Будівлі – корпуси цехів, склади, кладови тощо;

2. Споруди – нафтові і газові свердловини, тунелі, очисні споруди, мости, водонапірні башти;

3. Передавальні пристрої – засоби, за допомогою яких передають всі види енергії (електричної, механічної) від машинних двигунів до робочих машин паро- , водо- , газо- , нафтопроводи;

4. Машини і обладнання поділяються на:

• силові машини і обладнання (котли);

• робочі машини і обладнання (верстати);

• вимірювальні та регулюючі прилади та пристрої;

• обчислювальна техніка;

5. Транспортні засоби – засоби внутріцехового, міжцехового, міжзаводського транспорту, тепловози, вагони, автомобілі та інше;

6. Інструмент – механізовані та ручні інструменти всіх видів;

7. Виробничий інвентар – предмети канцелярського і господарського призначення – канцтовари, меблі.

8. Господарський інвентар – інвентарна

Виробнича (технологічна) структура основних фондів – це співвідношення різних груп основних фондів у їх загальній вартості. Цю структуру розглядають як співвідношення системних і пасивних частин основних фондів.

До активної належать основні фонди, що беруть безпосередню участь в виробничому процесі (машини, устаткування, інструменти, прилади).

До пасивної належать основні фонди, що забезпечують нормальні умови для здійснення процесу виробництва.

Чинники, що впливають на виробничу структуру основних факторів (ОФ):

• виробничі та матеріально-технічні особливості галузі;

• форми суспільної організації виробництва;

• форми відтворення ОФ;

• технічний рівень виробництва;

• рівень організації будівельних робіт;

• розміщення підприємства.

Галузева структура ОФ характеризується співвідношенням питомої ваги ОФ різних галузей до їх загальної вартості.