3. Відшкодування шкоди, завданої малолітніми і неповнолітніми.

Особливістю відшкодування шкоди малолітньою особою є те, що до повноліття дитини вона відшкодовується батьками (усиновлювачами), опікунами, закладами, у яких перебувала дитина і які зобов’язані були наглядати за нею, якщо вони не доведуть відсутності своєї вини. У разі відсутності вини вказаних осіб відповідальності не буде. Це передбачено ст. 1178 ЦК. Якщо буде доведена вина закладу і батьків, шкода ними відшкодовуватиметься спільно у частці, визначеній за їх домовленістю або за рішенням суду.

Обов’язок відшкодування шкоди, завданої малолітнім, може тривати і з досягненням повноліття завдавачем шкоди. Наприклад, якщо він спричинив каліцтво і потерпілий потребуватиме постійної допомоги, лікування і витрат по догляду. Якщо у заподіювача шкоди з досягненням повноліття будуть достатні власні кошти – відповідатиме самостійно. У разі відсутності у нього таких коштів чи недостатності відповідатимуть батьки чи опікуни, якщо вони платоспроможні.

У разі завдання шкоди кількома малолітніми спільно, діє правило про спільну відповідальність батьків, опікунів, закладу – залежно від того, хто з них в момент завдання шкоди опікувався дитиною.

Неповнолітній за шкоду відповідає самостійно, але в разі відсутності коштів чи недостатності субсидіарно відповідають батьки, піклувальник, заклад, якщо не доведуть відсутності своєї вини. Субсидіарна відповідальність батьків, піклувальників, закладу передбачена і на випадок набуття неповнолітнім повної цивільної дієздатності.

Слід звернути увагу, що субсидіарна відповідальність перелічених осіб припиняється з досягненням неповнолітнім 18 років або з появою у неповнолітнього майна, достатнього для відшкодування шкоди. Тобто стосовно неповнолітніх не діє правило про обов’язок батьків і піклувальників відповідати за завдану неповнолітнім шкоду після досягнення ним 18 років.

Неповнолітній самостійно відповідає у частці відшкодування шкоди, завданої спільно кількома неповнолітніми. Якщо він в момент завдання шкоди перебував у закладі, який здійснює щодо нього функції піклувальника, то відшкодовувати шкоду у частці, визначеній судом, буде цей заклад.

Стосовно малолітніх і неповнолітніх за шкоду, завдану ними, відповідають і батьки, позбавлені батьківських прав, протягом 3 років після позбавлення, якщо ця шкода є наслідком невиконання ними своїх батьківських обов’язків.

4. Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт, послуг.

За ст. 1209 ЦК продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) зобов'язаний відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі внаслідок конструктивних, технологічних, рецептурних та інших недоліків товарів, робіт (послуг), а також недостовірної або недостатньої інформації про них.

Відшкодування шкоди не залежить від їхньої вини, а також від того, чи перебував потерпілий з ними у договірних відносинах.

(Див. приклад про придбання автомобіля Citroen Xsara Picasso – додаток 2)

Продавець, виготовлювач товару, виконавець робіт (послуг) звільняються від відшкодування шкоди, якщо вони доведуть, що шкода виникла внаслідок непереборної сили або порушення потерпілим правил користування або зберігання товару (результатів робіт, послуг). Якщо, наприклад, водопровідний кран вирвався з труби, у яку вмонтований, через те, що власник житла власноруч його замінив без спеціаліста, без контролю з боку ЖЕУ всупереч правилам, то буде відповідати власник. Якщо ж кран вмонтований спеціалістами під контролем ЖЕУ, а за експертним висновком причиною його відізвання є недоліки виливу металу – відповідатиме виготовлювач або продавець - за вибором потерпілого.

Шкода, завдана внаслідок недоліків робіт (послуг), підлягає відшкодуванню їх виконавцем. Якщо будівельна організація допустила помилки, зводячи будинок, і він виявися зведеним з нахилом, внаслідок чого є небезпека його падіння, - відповідатиме підрядник, за умови, що немає помилки в проекті.

Шкода, завдана внаслідок ненадання повної чи достовірної інформації щодо властивостей і правил користування товаром, підлягає відшкодуванню за вибором потерпілого, продавцем або виготовлювачем товару. Це положення ЦК складно застосувати для відшкодування шкоди, якщо є підстави вважати, що шкода завдана внаслідок вживання продуктів з ГМО, на яких не було відповідного попередження. Причинно-наслідковий зв’язок довести майже неможливо, бо наслідки не відразу себе виявлять, і можливе припущення щодо впливу інших факторів на наслідки. Але прокурорськими перевірками неодноразово виявлялись ГМО у продуктах дитячого харчування, про що свідчать протести заступника Генерального прокурора Т.В. Корнякової у 2008 році, винесені Міністру профільного міністерства та іншим відповідальним особам. Звичайно, виробники притягались до відповідальності, але жодного випадку відшкодування шкоди споживачам не було, адже шкода не доказана.

Шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню, якщо її завдано протягом встановлених строків придатності товару, роботи (послуги), а якщо вони не встановлені, - протягом десяти років від дня виготовлення товару, виконання роботи (надання послуги).

Шкода, завдана внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг), підлягає відшкодуванню також якщо: 1) на порушення вимог закону не встановлено строку придатності товару, роботи (послуги); 2) особу не було попереджено про необхідні дії після спливу строку придатності і про можливі наслідки в разі невиконання цих дій.