3.3.2 План підвалу

Спочатку треба перенести позначення водопровідних та каналізаційних стояків з плану типового поверху, повторюючи їх найменування та нумерацію. Потім треба визначити місця розташування водомірного вузлу та уводу господарсько-питного водопроводу, нанести магістралі водопроводу.

Якщо в будинку є підвал, увід прокладають через фундамент, в іншому випадку увід прокладають у грунті під фундаментом . Від місця розташування уводу залежить довжина трубопроводу, який з^,єднує увід з найвіддаленішим та найвище розташованим санітарно-технічним приладом і розрахункові втрати напору в системі водопостачання. Тому увід рекомендується прокладати так, щоб він поділив будинок на дві симетричні частини за найкоротшим шляхом від вуличного водопроводу. В будинках з підвалом увід прокладають біля внутрішньої капітальної поперечної стіни, яка поділяє будинок на дві симетричні частини. Якщо будинок не має підвалу, місце уводу вибирається з урахуванням можливості розміщення водомірного вузла в спеціальному внутрішньому колодязі.

Кожний увід має водомірний вузол, встановлений біля внутрішньої капітальної стіни підвалу або в спеціально запроектованій для нього камері, якщо будинок не має підвалу. Уводи приєднують до зовнішньої стіни під прямим кутом, якщо це неможливо, допускається приєднання по діагоналі під кутом перетину зі стіною 45⁰ та з поворотами. Увід прокладається з ухилом 0,003-0,005 до зовнішньої стіни на глибині, яка дорівнює глибині закладання зовнішньої мережі міського водопроводу. На плані відстань між уводом господарсько-питного водопроводу та випусками каналізації повинна бути не менше 1,5 м при діаметрі уводу до 200 мм включно та не менше 3 м при діаметрі більше 200 мм. При проектуванні житлових будинків вибирається нижня розводка магістралей з розташуванням їх під стелею підвалу на висоті 0,2 – 0,3 м від перекриття підвалу.

На планах підвалів обов’язково вказувати поливальні крани, кількість яких залежить від периметру будинку. Вони встановлюються із зовнішньої частини капітальних стін через 60 – 70 м по периметру будинку. Діаметри поливальних кранів 20 – 32 мм. Підводки від магістралей до поливальних кранів прокладають уздовж стін по найкоротшій відстані з кутом повороту 90⁰.

Діаметр випуску повинен бути не менший, ніж діаметр найбільшого стояка, який приєднується до цього випуску. Найменша довжина випуску від зовнішньої стіни до колодязя 3 м, найбільша – 8 м. Для прочистки випуску на нижньому поверсі на стояку влаштовують ревізію. На кінцях ліній водовідведення встановлюють прочистки.

На плані треба вказати координаційні вісі будинку та відстані між ними; обладнання, до якого підводиться вода, розмірні прив^,язки уводу водопроводу та випусків каналізації, діаметри трубопроводів, уводів та випусків.

3.3.3 Аксонометрична схема водопровідної мережі

Аксонометрична схема викреслюється в масштабі плану, за яким вона будується, в такій послідовності: увід, магістральні мережі, стояки, підводки. Розробляючи аксонометричну схему, слід врахувати: водомірний вузол розташовують в підвалі або в спеціальному колодязі на рівні, зручному для експлуатації (приблизно 1м від підлоги); підйом водопроводу від позначки положення зовнішньої частини уводу на позначку прокладки магістралей мережі повинен здійснюватись відразу за вузлом водоміру; підводки від стояків до водорозбірної арматури прокладають на 0,25 – 0,3м вище підлоги; підводки від стояка до приладів показують на верхньому поверсі, на інших поверхах позначають тільки місця і напрямки відгалужень від стояка; якщо всі стояки в будинку однотипні за розташуванням на них санітарно-технічних приладів, то на схемі достатньо показати тільки один диктуючий стояк, а на магістральних мережах позначити місце приєднання і напрямки інших стояків; якщо будинок має два або більше типів стояків, які відрізняються розташуванням на них санітарно-технічних приладів, то на схемі позначають всі різнотипні стояки; на магістральних мережах позначаються місця приєднання і напрямки інших стояків з вказівкою, аналогічний якому є даний стояк; проставляються номери всіх вузлів, починаючи з диктуючого приладу і закінчуючи точкою приєднання до зовнішньої мережі.

На схемі системи водопроводу треба вказати трубопроводи та їх діаметри, ухили трубопроводів, запірно-регулюючу арматуру, стояки системи та їх позначення