Методика проведення термометрії

Термометрія у відділенні проводиться за допомогою медичного ртутного термометра. Найбільш часто температура вимірюється в пахвинній ділянці, рідше – в паховій складці (у дітей), порожнині рота, в прямій кишці, у піхві.

Перед вимірюванням температури пахвинну ділянку витирають насухо (в іншому випадку дані термометрії можуть бути заниженими). У процесі вимірювання температури хворий повинен щільно притиснути плече до грудної клітки, при цьому тяжко- хворим активно допомагають утримувати руку в необхідному положенні.

При проведенні термометрії в прямій кишці хворий повертається на бік, термометр попередньо змащують вазеліном, вводять у просвіт прямої кишки на глибину 2- 3 см. У тих випадках, коли температура вимірюється в порожнині рота, термометр поміщають під язик.

Час вимірювання температури становить 7- 10 хвилин. Термометрію проводять вранці (з 6-ї до 8-ї години) та ввечері (з 17-ї до 19-ї години). У певних випадках, наприклад, при лихоманці, виникає необхідність у більш частому вимірюванні температури тіла (через кожні 2-3 години).

Зберігають термометри у спеціальній банці або склянці, на дно яких кладуть шар вати і наливають на 1/3 об’єму розчин антисептика, наприклад, 0,5% розчин хлораміну Б, 70% розчин етилового спирту, потрійний розчин.

Для графічного зображення добових коливань температури тіла заповнюють температурні листи. На температурний лист відповідними точками наносять результати дворазової щоденної термометрії. Ці точки з’єднують між собою, створюючи температурну криву, яка відображає за наявності лихоманки той чи інший її вид. У температурному листі ведуть також контроль артеріального тиску, частоти дихання, пульсу, діурезу. Температурний лист заводять на кожного хворого при госпіталізації і зберігають разом із історією хвороби.

Температуру тіла, певних його ділянок можна виміряти за допомогою: термолабільних смужок, електротермометра, радіокапсул.

Види лихоманок:

• за ступенем підвищення температури: субфебрильна (до 38^оС), помірна (38-39^оС), висока (39-41^оС), надмірна чи гіперпіретична (більше 41^оС);

• за терміном перебігу: миттєва (до кількох годин), гостра (до 15 діб), підгостра (15-45 діб), хронічна (більше 45 діб);

• за типом температурної кривої: постійна, послаблююча (ремітивна), переміжна, гектична, спотворена, неправильна, зворотна, хвилеподібна.

Розкладання та роздача ліків хворим

Роздача ліків хворим проводиться 3 рази на день перед їдою. Частіше користуються лотками, розділеними на комірки, в яких зазначене прізвище хворого та призначені ліки. Інколи користуються рухомими столиками, на яких розміщують усі ліки. Перед розданням ліків медична сестра повинна впевнитися в їх придатності. Перед розкладкою ліків необхідно перевірити етикетку на них (назва, доза, термін їх придатності). Під час роздачі ліків медсестра повинна пояснити хворим, коли і як правильно приймати ліки, тяжкохворим допомогти прийняти їх.

Заборонено видавати хворому одразу всю добову дозу ліків. Медична сестра не має права змінювати призначення, а також давати ліки без призначення лікаря. Винятком можуть стати випадки раптового погіршення стану хворого. Медсестра спостерігає за реакцією хворого на медикаменти і, якщо помітить ознаки непереносимості, повинна утриматися від виконання призначення і доповісти про це лікарю. Медсестра повинна простежити за тим, щоб ліки хворим були прийняті. Якщо хворий хоче знати, які ліки і для чого йому призначено, то необхідно відповісти на його питання, виконуючи усі правила деонтології.

Малюнок 2.12 - Роздача ліків хворим

Транспортування хворих у відділення та в діагностичні або лікувальні кабінети

Питання про спосіб транспортування хворого вирішує лікар. Вибір правильного способу транспортування має велике значення. При певних патологічних станах навіть мінімальна рухова активність може значно погіршити стан хворого.

Хворі у задовільному стані переміщуються самостійно або у супроводі медичної сестри або молодшої медичної сестри. Ослаблених хворих, інвалідів, деяких пацієнтів похилого і старечого віку часто перевозять на спеціальних кріслах-каталках. Тяжкохворих транспортують на каталці або переносять на ношах.

Ноші з хворим можуть нести два, три або чотири чоловіки, які повинні йти не в ногу, короткими кроками. При підйомі на сходи хворого несуть головою вперед, при русі вниз – ногами вперед, при цьому піднімають в обох випадках ніжний кінець нош.

Перенесення хворого на руках та його перекладання може виконувати один, два чи три чоловіки. Якщо хворого переносить один чоловік, то він однією рукою охоплює грудну клітку пацієнта на рівні лопаток, а другу підводить під його стегна, при цьому пацієнт, у свою чергу, обіймає того, хто його переносить, за шию.

При перекладанні хворого з нош або каталки на ліжко їх краще розташувати під прямим кутом до ліжка так, щоб нижній кінець їх був ближче до головного кінця ліжка. Піднявши хворого, його підносять в півоберта до ліжка і кладуть на нього. Якщо за технічними причинами таке розташування нош виявляється неможливим, то ноші ставлять паралельно до ліжка, персонал піднімає пацієнта, потім вільна особа прибирає каталку, персонал із хворим робить крок до ліжка і кладе його.

Тести та задачі для перевірки вихідного рівня знань

До складу хірургічного відділення входить:

а) перев’язочна (+);

б) буфет;

в) кімната для реєстрації хворих;

г) пост медичної сестри (+);

д) оглядова кімната.

До складу хірургічного відділення не входить:

а) маніпуляційна;

б) операційна;

в) палати;

г) аптечний кіоск (+);

д) рентгенологічний кабінет (+).

Хворий С. попросив медичну сестру дати йому для ознайомлення його історію хвороби. Як повинна вчинити медична сестра у такій ситуації:

а) дати хворому його історію хвороби;

б) історію хвороби хворому не давати (+);

в) запропонувати хворому звернутись до лікаря-куратора (+);

г) дати ознайомитися з історією хвороби в її присутності;

д) дати хворому його історію хвороби після закінчення робочого дня лікарів.

Медичній сестрі необхідно хворому Б. ввести протиправцеву сироватку в дозі 3000 ОД за Безрєдко, але вона цього ніколи не робила і не знає точну методику введення даного лікарського засобу. Які мають бути її дії:

а) порадитися з більш досвідченою медичною сестрою (+);

б) увести всю дозу препарату хворому внутрішньо-м’язово в ділянці сідниці;

в) ознайомитися з інструкцією із застосування протиправцевої сироватки і виконати призначення;

г) звернутися до лікаря за роз’ясненнями з приводу методики введення протиправцевої сироватки (+);

д) порадитись із санітаркою відділення.

До обов’язків медичної сестри входить:

а) надання невідкладної допомоги хворому при різкому погіршенні його стану (+);

б) призначати хворому метод транспортування;

в) призначати хворому лікувальні засоби;

г) заміна ліків хворому за відсутності тих, що були призначеними;

д) провести контроль санітарної обробки хворого, що була йому зроблена в приймальному відділенні (+).

Малюнок 2.13 - Підготовка системи для в/в вливань

До обов’язків медичної сестри не входить:

а) розкладання та роздача ліків хворим;

б)призначення хворому наркотичних знеболювальних засобів при вираженому больовому синдромі у останнього (+);

в) заповнення температурного листа;

г) присутність при обході лікаря;

д) заміна ліків хворому за відсутності тих, які були призначені (+).

Медична сестра веде наступну медичну документацію:

а) температурний лист (+);

б) паспортну частину історії хвороби (+);

в) записує щоденники в історії хвороби;

г) заповнює протокол операції в операційному журналі;

д) записує призначення в лист призначень.

Малюнок 2.14 - Лист медичних призначень

Медична сестра не веде такої медичної документації:

а) журналу руху хворих по відділенню;

б) записує в лист призначень ліки, які має отримувати хворий (+);

в) записи в історії хвороби про введення наркотичних анальгетиків;

г) вимоги на дієтичне харчування хворих;

д) листа непрацездатності (+).

Які медичні документи ведуть палатні медсестри:

а) журнал передачі чергування (+);

б) листок непрацездатності;

в) карту вибулого із стаціонару;

г) виписку з історії хвороби;

д) журнал призначених маніпуляцій (+).

Коли постова медична сестра повинна виконати термометрію хворим у хірургічному відділенні:

а) тільки вранці;

б) тільки ввечері;

в) вранці та ввечері (+);

г) протягом дня за призначенням лікаря (+);

д) при госпіталізації хворого у відділення.

Які розчини застосовують для знезараження та зберігання термометрів:

а) дистильовану воду;

б) 70% розчин етилового спирту (+);

в) потрійний розчин Крупеніна (+);

г) 3% розчин нашатирного спирту;

д) 10% розчин хлораміну Б.

Які дані заносяться у температурний лист:

а) результати термометрії (+);

б) результати вимірювання частоти пульсу (+);

в) призначення лікаря під час обходу;

г) результати лабораторних досліджень;

д) дієтичний стіл, який має отримувати хворий.

Які можуть бути типи температурних кривих:

а) гектична лихоманка (+);

б) зубоподібна;

в) пряма;

г) ремітивна (+);

д) малярійна.

Для транспортування хворих у хірургічному відділенні застосовують:

а) стілець;

б) каталку (+);

в) ноші (+);

г) ковдру;

д) крісло.

Для транспортування хворого із ознаками шлунково-кишкової кровотечі в ендоскопічний кабінет можна застосувати:

а) крісло-каталку (+);

б) функціональне ліжко;

в) ноші (+);

г) хворий піде самостійно;

д) хворого необхідно нести на руках.

Система навчальних завдань для перевірки кінцевого рівня знань.

Ситуаційні задачі

У хворого Ю., у якого було підвищення температури тіла до 39^оС, після введення анальгіну 50% - 2 мл, димедролу 1% - 1 мл має місце виражене потовиділення. Йому необхідно знову виміряти температуру тіла. Що необхідно зробити перед проведенням термометрії?

Відповідь: необхідно перед ставленням термометра у пахвинну ділянку насухо її витерти.

У хворого М., якому 3 доби потому була виконана апендектомія, після вечірньої термометрії медичною сестрою визначене підвищення температури тіла до 38,5^оС. Додатково пацієнт скаржиться на посилення болю в ділянці післяопераційної рани. Що повинна зробити в даному випадку медсестра?

а) виконати хворому внутрішньом’язово введення розчину анальгіну 50% - 2 мл і розчину димедролу 1%- 1 мл;

б) дати хворому таблетку аспірину і покласти пузир з льодом на ділянку післяопераційної рани;

в) надати інформацію про стан хворого черговому хірургу (+);

г) спостерігати за станом хворого і, якщо в нього температура тіла підвищиться до 39^оС, покликати до нього чергового лікаря;

д) зробити хворому перев’язку, оцінити стан післяопераційної рани, призначити хворому антипіретики.

Медичній сестрі не вдалося виконати пункцію вени у ліктьовому згині, і вона не змогла виконати введення призначених ліків. Як вчинити медсестрі у даному випадку?

Відповідь: медсестра може попросити про допомогу більш досвідчену медичну сестру, яка добре володіє технікою внутрішньовенних введень. Якщо це не- можливо, то необхідно сповістити лікаря про ситуацію, що склалася.

У хворого К. після проведення алергічної проби до цефазоліну виникло почервоніння шкіри в ділянці передньої поверхні правого передпліччя, де була виконана вище зазначена проба. Медична сестра оцінила результат проби як позитивний і антибіотик не вводила. Вона порекомендувала пацієнту приймати ципрофлоксацин по 1 таблетці 2 рази на добу. Чи правильно вчинила медична сестра? Якщо ні, то які дії вона повинна була виконати?

Відповідь: про позитивну алергічну реакцію медична сестра повинна була сповістити лікаря, який би вирішив питання про заміну або відмінну препарату.

У хірургічне відділення доставлений пацієнт без свідомості з діагнозом “закрита черепно-мозкова травма”. Паспортні дані хворого невідомі через відсутність у нього документів. Як зареєструвати даного пацієнта в журналі руху хворих?

Відповідь: у графі, де мають бути зафіксовані паспортні дані, пишеться “невідомий”, остаточно запис буде відкоригований тоді, коли з’явиться достовірна інформація про дану особу.

Хворій Б. з діагнозом “шлунково-кишкова кровотеча” лікарем призначено виконати їй ендоскопічне дослідження шлунка та дванадцятипалої кишки. Який метод транспортування необхідно застосувати у даному випадку?

Відповідь: необхідно обережно транспортувати хвору до ендоскопічного кабінету на каталці або викликати лікаря-ендоскопіста до хворої в палату.

Хворий А., 39 років, лікується впродовж 2 тижнів у відділенні торакальної хірургії з приводу загострення бронхоектатичної хвороби легень. При добовому вимірюванні температури тіла у пахвовій ділянці констатовано гарячку з добовим коливанням 4-5^оС ввечері та вночі та з ранковим її зниженням до субфебрильних величин. Який тип гарячки має місце у цього пацієнта?

Відповідь: у даному випадку має місце гарячка гектичного типу.

При проведенні періодичного медичного огляду із бактеріологічним дослідженням мазків із слизової носоглотки у персоналу хірургічного відділення, у операційної медичної сестри виявлено патогенні стафілококи. Назвіть організаційно-протиепідеміологічні заходи, які необхідно провести в даному випадку.

Відповідь: медичну сестру необхідно перевести з операційної, від роботи вона не відстороняється, але повинна користуватися марлевою маскою на період проведення їй санації. Лабораторний контроль результатів санації здійснюється не раніше третього дня після закінчення курсу санації.

Медична сестра за призначенням лікаря виконала внутрішньом’язово введення хворому С. 1 мл 1% розчину морфіну. Які записи вона повинна зробити у відповідній медичній документації?

Відповідь: необхідно зробити запис в історії хвороби, в листку призначення наркотичних засобів, що знаходиться в історії хвороби, в журналі реєстрації наркотичних речовин.

Хворий М., 67 років, прийнятий у хірургічне відділення з приводу пролежня в ділянці куприка, флегмони сідничної ділянки. Пролежень у хворого розвинувся вдома на фоні паралічу нижньої частини тіла. Що повинна зробити медична сестра при госпіталізації даного хворого?

Відповідь: медична сестра повинна заповнити графи у журналі руху хворих, перевірити якість проведеної санітарної обробки в приймальному відділенні, забезпечити хворому функціональне ліжко в палаті.

Хворий Ю., 55 років, знаходиться в хірургічному відділенні з приводу гангрени правої ступні, яка розвинулася внаслідок діабетичної ангіопатії ніг. Хворому була призначена інсулінотерапія. При спробі виконати медичною сестрою ін’єкції інсуліну хворий категорично відмовляється від неї. Як у такому випадку повинна вести себе медична сестра?

Відповідь: медична сестра повинна спробувати спокійно пояснити хворому про необхідність введення йому інсуліну. Якщо хворий і надалі буде відмовлятися від ін’єкції, необхідно повідомити чергового лікаря або лікаря-куратора.

Хворий Р., 70 років, 5-ту добу знаходиться на лікуванні у хірургічному відділенні після ампутації правої ноги на рівні с/3 стегна з приводу гангрени правої ступні. Стан хворого середньої тяжкості. Самостійно пацієнт не пересувається. Медична сестра увечері застала його в момент, коли він палив цигарку. Як має повести себе медична сестра в даному випадку?

Відповідь: палатна сестра повинна забрати у хворого цигарку, нагадати йому про правила перебування в стаціонарі та шкідливість паління, доповісти про цей випадок на ранковій конференції лікарю-куратору.

Хворий Д., 45 років, знаходиться на лікуванні в хірургічному відділенні з приводу перфоративного апендициту, розлитого перитоніту. Одну добу потому йому було виконане оперативне втручання. Після операції стан хворого залишається тяжким. Лікар призначив постійне спостереження за хворим впродовж доби. Який медичний документ повинен вестись медичною сестрою в цьому випадку і які дані вона повинна фіксувати у даному документі?

Відповідь: медична сестра повинна вести індивідуальний лист спостереження за хворим, де буде відмічати виконані йому процедури та маніпуляції, результати термометрії, вимірювання артеріального тиску, частоти дихання, діурезу, кількості виділень по дренажах.

Хворий Ц., 67 років, був прооперований з приводу флегмони правої ступні. Після операції йому була накладена гіпсова шина на ступню та гомілку. Стан хворого загалом задовільний, ходити на милицях самостійно не може. Як доставити даного пацієнта в перев’язочну?

Відповідь: хворого в перев’язочну необхідно доставити на кріслі-каталці.

Хворий Д., знаходиться другу добу в хірургічному відділенні після виконаної йому операції з приводу карбункула правого стегна. Хворий самостійно йшов у перев’язочну у супроводі медичної сестри і втратив у коридорі відділення свідомість. Яка помилка була допущена палатною медичною сестрою?

Відповідь: медична сестра недооцінила загальний стан хворого, вона повинна була доставити його в перев’язочну на кріслі-каталці.