1. Особливості догляду за хірургічними хворими у приймальному відділенні.

Актуальність теми

Усю роботу лікарні визначає правильна й чітка організація приймального відділення, оскільки саме тут розпочинається діагностичний і лікувальний процес стаціонару. Якщо медперсонал уважно ставиться до хворих, то вони проймаються глибокою довірою до даного лікувального закладу.

Головними задачами приймального відділення є: первинне обстеження, сортування та направлення хворих у визначені відділення лікарні чи на амбулаторне лікування; санітарне оброблення хворих, які приймаються у стаціонар; оформлення документації; організація прийому, виписки та обліку, руху хворих; зв’язок із станцією швидкої допомоги, іншими лікувальними закладами. Від грамотності та організованості дій медичного персоналу приймального відділення часто залежать успіх та результати лікування.

Теоретичні питання для позааудиторного самостійного вивчення до практичного заняття:

1. Структурні підрозділи та організація роботи в приймальному відділенні.

2. Прибирання приміщень приймального відділення.

3. Знезараження предметів догляду за хворими в приймальному відділенні.

4. Санітарна обробка хворих у приймальному відділенні.

5. Антропометрія хворих у приймальному відділенні.

6. Транспортування хворих з приймального відділення у хірургічний стаціонар.

Список літератури

1. Дужий І.Д., Мадяр В.В. Догляд за хірургічними хворими: навчальний посібник. – Суми, 2011. – С.4-23.

2. Нетяженко В.З., Сьоміна А.Г., Присяжнюк М.С. Загальний та спеціальний догляд за хворими. – К.: Здоров’я, 1993. – С. 30-50.

3. Сырбу И.Ф., А.С. Писаренко, В.А. Могильный, А.В. Капшитарь. Уход за хирургическими больными : учебное пособие для студентов медицинских вузов. – Запорожье, 1995. – С. 56-58.

4. Гребенёв А.Л., Шептулин А.А. Основы общего ухода за больными: учеб. пособие. – М.: Медицина, 1991. – С. 16-27.

5. Хірургія. Т. І. Підручник із загальної хірургії / За ред. Я.С.Березницького, М.П.Захараша, В.Г.Мішалова, В.О.Шидловського. – Дніпропетровськ: РВА “Дніпро-VAL”, 2006. – С. 22-23.

Додаткова:

1. Грандо А.А., Грандо С.А. Врачебная этика и деонтология. – К.: Здоров’я, 1994.

Цілі заняття

1. Знати структурні підрозділи та оснащення приймального відділення.

2. Знати особливості санітарної обробки хворого.

3. Знати способи транспортування хворого у відділення.

4. Провести заповнення документації на хворого, що приймається у хірургічний стаціонар.

5. Провести огляд на коросту, педикульоз та санітарну обробку хворого.

6. Провести антропометричні дослідження.

7. Виконати транспортування хворого у відділення.

Зміст навчання

Хворий госпіталізується у лікувальний заклад через приймальне відділення, де проводиться прийом, реєстрація, огляд, санітарна обробка і транспортування хворих.

Малюнок 1.1 - Схема приймального відділення

Приймальне відділення складається із ряду приміщень: загальні (вестибюль, реєстратура, довідкова, кімната персоналу, комора, туалети тощо), діагностично-лікувальні (оглядові кімнати для чоловіків та жінок, процедурні кімнати, перев’язочні, лабораторія, протишоковий блок, рентген-кабінет, ендоскопічний кабінет, кабінет УЗД), санітарний пропускник (роздягальня, ванна кімната).

У приймальному відділенні працюють завідувач, лікарі-ординатори, медичні сестри і молодший медичний персонал, які проводять госпіталізацію планових та ургентних хворих. При екстреній госпіталізації хворому призначають відповідні лабораторні, рентгенологічні та ендоскопічні дослідження, за необхідності проводяться консультації лікарів-спеціалістів. При плановій госпіталізації основні аналізи приносить хворий, більш складні дослідження проводяться у стаціонарі.

За вказівкою чергового лікаря хворі проходять повну або часткову санітарну обробку.

М едична сестра вимірює температуру тіла, перевіряє документи, що мають при собі хворі, заповнює на хворого паспортну частину історії хвороби, реєструє в книзі обліку хворих, заносить прізвище ім’я та по батькові в алфавітну книгу. При задовільному стані хворого проводить антропометрію.

Малюнок 1.2 - Зважування пацієнтки

Приймає від хворого цінності, при цьому пояснює порядок їх отримання, ознайомлює з правилами поведінки в лікарні.

Х ворий обстежується лікарем і оглядається медичним персоналом на предмет виявлення гнійно-септичних захворювань, педикульозу, корости, грибкових захворювань шкіри.

Малюнок 1.3 - Гниди головних вошей

Після огляду хворий приймає ванну. Якщо хворому за станом здоров’я ванна заборонена, то призначають душ. При госпіталізації хворого у тяжкому стані проводять обтирання тіла теплою водою. Для цього під хворого підкладають клейонку і обтирають губкою, змоченою водою, обличчя, шию, груди, руки. Після обтирання проводять витирання насухо і накривають хворого простирадлом для запобігання переохолодження. Потім так само протирають тулуб, ноги. На титульному аркуші історії хвороби роблять відмітку про проведення санітарно-гігієнічної обробки. Хворому видають чисту білизну, піжаму, тапочки. Одяг та взуття зберігають на складі в індивідуальних пакетах.

Медична сестра приймального відділення повідомляє по телефону медичний персонал хірургічного відділення про госпіталізацію хворого, організовує відправку у відділення або супроводжує його сама. З приймального відділення хворого транспортують у хірургічне відділення.

Хворі у тяжкому стані транспортуються у відділення інтенсивної терапії без санітарної обробки.

Малюнок 1.4 - Ноші для транспортування лежачих хворих

Питання про спосіб транспортування вирішує лікар. При вирішення питання транспортабельності хворих поділяють на транспортабельних і нетранспортабельних. Останнім надають допомогу, а потім транспортують або, транспортуючи, надають невідкладну допомогу.

Орієнтовна основа дії

Режими дезінфекції засобів догляду за хворими в приймальному відділенні

1. Клейонка на кушетці після кожного хворого дворазово протирається ганчіркою, змоченою 1% розчином хлораміну Б або 0,2% розчином дезоксону-1, 3% розчином перекису водню з 0,5% мийним синтетичним засобом.

2. Термометр занурюють у 0,5% розчин хлораміну Б на 30 хвилин або в 0,1% розчин дезоксону-1 на 15 хвилин з подальшим промиванням у воді.

3. Металеві шпателі кип’ятять у 2% розчині гідрокарбонату натрію впродовж 30 хвилин.

4. Ванни, раковини перед використанням протирають 5 хвилин зволоженим тампоном з мийним дезінфікуючим засобом (“Дихлор-1”, “Білка”) або дворазово протирають хлорним вапном, 0,5% розчином хлордезину, 3% розчином перекису водню з 0,5% розчином нашатирного спирту.

5. Прилади для гоління, машинки для стрижки волосся, кусачки або ножиці для нігтів, наконечники для клізм після використання знезаражують шляхом занурення на 15 хвилин у розчин 70% етилового спирту або на 45 хвилин у “потрійний розчин” Крупеніна (формалін 20,0, карболова кислота 3,0, сода каустична 15,0, дистильована вода – 1000,0), скляні або пластмасові наконечники для клізм кип’ятять у воді 15 хвилин.