- •Тема моральної відповідальності вченого в літературі хх ст.
- •Розділ і. Тема вченого в зарубіжній літературі хіх ст. Історичний екскурс.
- •1.4. Амбіції вченого-диктатора (за романом о. Толстого «Гіперболоїд інженера Гаріна»).
- •Розділ іі. Проблема морально-етичної відповідальності вченого в європейській літературі хх ст.
- •Висновки
Міністерство освіти і науки України
Вінницький державний педагогічний університет
імені Михайла Коцюбинського
Інститут філології й журналістики
Кафедра зарубіжної літератури
Тема моральної відповідальності вченого в літературі хх ст.
Дипломна робота
на здобуття освітньо- кваліфікаційного
рівня «спеціаліст»
Постернак Валентини Борисівни
Науковий керівник : ст. викл. Поздняков М.М.
Дата захисту : 10. 06. 2010
Оцінка :
Вінниця – 2010
План
ВСТУП………………………………………………………………………..…..3
РОЗДІЛ І. Тема вченого в зарубіжній літературі ХІХ ст. Історичний екскурс.
-
Принципи сенсу життя в трагедії «Фауст» Й.В.Гете…………...…….6
-
Тема моральної відповідальності талановитого дослідника за свій винахід у романі Герберта Уеллса «Людина-невидимка»………...……..11
-
Розуміння Ж.Верном морально-етичної відповідальності вченого за своє відкриття………………………………………………………….……21
1.4. Амбіції вченого-диктатора (за романом О. Толстого «Гіперболоїд інженера Гаріна»)……………………………………………………..…….29
РОЗДІЛ ІІ. Проблема морально-етичної відповідальності вченого в європейській літературі ХХ ст.
2.1. «Нові технології» та їх вплив на життя та майбутнє людей ХХ ст..…...33
2.2. Від «розумних машин» до зброї масового знищення у творах Карела Чапека………………………………………………………………………..….44
2.3. Різні аспекти відповідальності вченого (за творами О. Бєляєва «Людина-амфібія», «Вічний хліб», «Голова професора Доуеля»)……………………..51
2.4. Наслідки лінгвістичного експерименту у драмі Б. Шоу «Пігмаліон». Образ леді-квітярки Елізи Дулітл………………………………………….….57
2.5. Соціально-біологічний експеримент професора Преображенського (за повістю М. Булгакова «Собаче серце»)……………………………………….61
ВИСНОВКИ………………………………………………………………...…..65
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………...…67
ВСТУП
Філософська проблема морально-етичної відповідальності вченого, його експерименти наукової творчості є одним із концептуальних питань стратегії подальшого розвитку нашої цивілізації.
Науково-технічний прогрес є своєрідним каталізатором розвитку суспільства з точки зору нових технологій та перспектив. Але пошук гармонії між рівнем технологій та гуманізацій суспільства залишається відкритим питанням й досі. Нажаль історія ХХ ст. свідчить про те, як легко перетворити досягнення людського генія на руйнівну силу, що може поставити під загрозу існування всього людства.
Актуальність дослідження. Футурологи, письменники-фантасти, політики, філософи намагалися осмислити гуманістичні та морально-етичні наслідки науково-технічного прогресу. Такі відомі письменники кінця ХІХ – поч. ХХ ст., як Г. Уеллс, К. Чапек, О. Бєляєв, О. Толстий, М. Булгаков, Ж. Верн вносили «морально-етичну ноту», ставили гуманістичні питання у своїх численних науково-фантастичних творах. Пізніше фантасти стали використовувати можливості жанру для дослідження етики, біоетики і навіть роботоетики. Багато з проблем, які передбачили у своїй творчості Айзек Азімов і Станіслав Лем про статус і межі штучного розуму, можливості і небезпеки розвитку робототехніки, стали сьогодні реальністю. Сьогодні комп’ютерний світ перевершує навіть уяву завзятих фантастів. В той же час фантастика як жанр літератури все частіше поєднується з жанром антиутопії, показуючи людству все сумні перспективи можливого саморуйнування на шляху «прогресу». О. Хакслі, Дж. Оруелл, Е. Зам’ятін красномовно поставили це питання у своїх творах. Але літературний процес, ентузіазм письменників-фантастів не був знищений.
Об’єктом дослідження є низка творів : трагедія «Фауст» Й.В. Гете, роман Герберта Уеллса «Людина-невидимка», трилогія Жюля Верна «Діти капітана Гранта», «Двадцять тисяч льє під водою», «Таємничий острів», драма Карела Чапека «Р.У.Р.», роман «Війна з саламандрами», романи О. Бєляєва «Людина-амфібія», «Вічний хліб», «Голова професора Доуеля», роман О.Толстого «Гіперболоїд інженера Гаріна», драма Б. Шоу «Пігмаліон», повість М. Булгакова «Собаче серце».
Предметом дослідження – тема відповідальності вченого в літературі ХХ ст.
Метою нашого дослідження було визначення концепції вченого-генія та його роль в літературі ХІХ-ХХ ст. у вищезазначених творах.
Досягнення поставленої мети передбачає вирішення таких завдань:
-
розглянути принципи сенсу життя головного героя в трагедії Й. В. Гете «Фауст»;
-
простежити наслідки лінгвістичного експерименту у драмі Б. Шоу «Пігмаліон»;
-
проаналізувати тему моральної відповідальності талановитого дослідника за свій винахід у романі Герберта Уеллса «Людина-Невидимка»;
-
розглянути у трилогії Ж.Верна «Діти капітана Гранта», «Двадцять тисяч льє під водою», «Таємничий острів» розуміння морально-етичної відповідальності вченого за своє відкриття;
-
дослідити наслідки соціально-біологічного експерименту професора Преображенського у повісті М. Булгакова «Собаче серце»;
-
з’ясувати різні аспекти відповідальності вченого у творах О. Бєляєва «Людина-амфібія», «Вічний хліб», «Голова професора Доуеля»;
-
простежити амбіції вченого-диктатора (за романом О. Толстого «Гіперболоїд інженера Гаріна»);
-
дослідити «нові технології» та їх вплив на життя та майбутнє людей ХХ ст., а також визначити наслідки зброї масового знищення у творах Карела Чапека;
Теоретичне значення дипломної роботи полягає у вивченні та з’ясуванні наслідків різноманітних експериментів вчених-геніїв у літературних творах Й.В. Гете, Г. Уеллса, Ж. Верна, К. Чапека, О. Беляєва, О. Толстого, Б. Шоу, М. Булгакова, а також виявити їх вплив (позитивний/негативний) рівень життя людей та суспільства. Матеріали й висновки дослідження послугують для подальшого вивчення питань теорії та історії літератури.
Практичне значення роботи полягає в тому, що результати дослідження можуть бути використані у процесі підготовки до уроків у школі, під час розробки лекційних курсів та на практичних заняттях з історії зарубіжної літератури XX століття у вузах, спецкурсах та спецсемінарах, при написанні курсових, дипломних та магістерських робіт із теми дослідження відповідальності вченого у літературі ХХ ст.
Структура роботи підпорядкована загальній меті й завданням дослідження. Дипломна робота складається зі вступу, двох розділів, які поділяються на підрозділи; висновків, списку використаних джерел (72 позиції).