42. Основні види міжнародного кредиту.

Міжнародний кредит – це економічні відносини, які виникають між кредиторами і позичальниками різних країн з приводу надання, використання та погашення позики.

1. За цільовим призначенням: - зв’язані кредити – надаються на конкретні цілі, обумовлені в кредитній угоді. Вони можуть бути: - комерційні – які надаються для закупівлі певних видів товарів і послуг;

- інвестиційні – для будівництва конкретних обўєктів, погашення заборгованості, придбання цінних паперів; - проміжкові – для змішаних форм вивезення капіталів, товарів і послуг, наприклад, у вигляді виконання підрядних робіт (інжиніринг).

2. За загальними джерелами: * Внутрішні кредити – це кредити, що надаються національними суб’єктами для здійснення зовнішньоекономічної діяльності іншим національним субўєктам. * Іноземні (зовнішні) кредити – це кредити, що надаються іноземними кредиторами національним позичальникам для здійснення зовнішньоекономічних операцій. * Змішані кредити – це кредити як внутрішнього, так і зовнішнього походження.

3.  За формою кредитування: - Товарні кредити – міжнародні кредити, що надаються експортерами своїм покупцям у товарній формі з умовою майбутнього покриття платежем у грошовій чи іншій товарній формі. - Валютні (грошові) кредити – кредити, надані у грошовій формі: у національній або іноземній валюті. 

4. За формою забезпечення: * Забезпечені кредити – кредити, забезпечені нерухомістю, товарами, документами, цінними паперами, золотом та іншими цінностями як заставою.

5. За кредиторами - Приватні кредити – надаються приватними особами.

- Фірмові (комерційні) кредити – кредити, що надаються фірмами. - Банківські кредити – кредити, які надаються банками, іноді посередниками (брокерами). - Урядові (державні) кредити – кредити, надані урядовими установами від імені держави. - Кредити міжнародних фінансово-кредитних організацій. - Змішані кредити – в яких беруть участь приватні підприємства та держава, державні та міжнародні установи.

6. За формою надання розрізняють: - фінансові (готівкові) кредити – зараховуються на рахунок боржника та надходять в його розпорядження; - акцептні кредити – застосовуються у формі акцепта тратти імпортером або банком; - депозитні сертифікати – документи, які свідчать про вкладення грошових коштів, поміщення їх на депозитний рахунок у банк під оголошену ставку відсотка; - облігаційні позики та ін. 

7. За строками: * Надстрокові – добові, тижневі, до трьох місяців. * Короткострокові – до 1 року. * Середньострокові – від 1 до 5 років. * Довгострокові – понад 5-7 років.

43. Україна у світових міграційних процесах.

За оцінками експертів за кордоном сьогодні працює від 1 до 3 млн. українських громадян, переважна частина яких влаштовується на роботу нелегально..

Загалом у найближчій перспективі є підстави очікувати безпрецедентного відпливу за кордон продуктивної робочої сили з усіх регіонів України, що загрожує підривом трудового потенціалу багатьох сфер виробництва, науки, культури, освіти, медицини. Головні чинники масової еміграції: • велика різниця в умовах життя і рівні заробітної плати в Україні й країнах Заходу; • відсутність перспектив професійною зростання для багатьох здібних людей; • економічна нестабільність у країні й невизначеність шляхів виходу з неї; • відсутність безпеки громадян.

Кожна з сторін, яка бере участь у процесі обміну трудовими ресурсами, намагається здобути для себе конкретну користь. Що стосується України, то її в найближчий період чекає доля країни-постачальника робочих рук на європейський і світовий ринок праці. Але і в цій якості вона може отримати низку економічних вигод: - по-перше, знизити рівень безробіття і пом'якшити таким чином соціальну напруженість у суспільстві; - по-друге, значну частину заробітної плати емігранти переказуватимуть на батьківщину, що поповнить валютний фонд країни

- по-третє, розроблені МОП рішення дають Україні право ставити питання про отримання компенсації за підготовку робочої сили від країн — можливих користувачів її трудових ресурсів.

Крім того, міждержавні трудові міграції — важливий чинник надходження в країну нових технологій, досвіду роботи, перебудови професійної та кваліфікаційної структури зайнятості, швидкого й ефективного пристосування до умов світового ринку.Тому Україні потрібна іноземна робоча сила.

Можливі канали припливу іммігрантів: - по-перше, повернення на батьківщину частини тих українців, котрі живуть і працюють у Росії, інших країнах, що утворилися на теренах колишнього Союзу.

- по-друге, рееміграція патріотично налаштованих представників далекого зарубіжжя, які проживають у Північній та Південній Америці, Австралії та інших країнах світу;

- по-третє, запрошення за потреби на роботу спеціалістів і робочих кадрів з різних країн Європи, Азії, Америки за ліцензіями. Поки що Україна використовує працю іноземних робітників у тих галузях виробництва, де через важкі умови праці відчувається нестача робочих рук. Це металургійна, швейна, суконна, взуттєва, машинобудівна та деякі інші галузі.