30. Підприємницький капітал, його сутність, міграція та характерні ознаки

Підприємницький капітал — це засоби, які вкладаються у виробництво для отримання доходу. Вивезення підприємницького капіталу означає створення власниками капіталу підприємств на території іншої країни. Інтернаціоналізація економічних процесів зумовлює ак-тивізацію руху між країнами не тільки товарів і робочої сили, а й капіталів. В умовах сьогодення вільне та ефективно регуль-оване переміщення капіталів у світових масштабах є не-обхідним моментом та одним з основних факторів розвитку міжнародної економіки. Міжнародна міграція капіталу (ММК) — виток части-ни капіталу з товарно-грошового обігу однієї країни та його за-стосування у відтворювальному процесі іншої країні з метою максимізації ефективності використання1. Саме завдяки ММК в сучасних умовах суб’єкти господарювання мають доступ як до національних, так і до міжнародних інвестиційних та кредитних ресурсів, які акумулюються і перерозподіляють-ся переважно через міжнародні фінансові ринки. Ці ресурси мають фінансову (57,7 %) і матеріальну (42,3 %) складові. Фінансове багатство накопичується у вигляді цінних паперів (48,8 %) та готівки (8,9 %), а матеріальне — у нерухомості (35,6 %) й дорогоцінних металах (6,7 %). На відміну від зовнішньої торгівлі, яка отримала широке розповсюдження ще в докапіталістичний час, вивезення капіталу стає можливим лише на вищих стадіях розвитку капіталізму, коли в найбільш розвинутих країнах внаслідок стрімкого економічного піднесення створилися значні запаси капіталу, інвестиційні потреби внутрішнього ринку було май- 1 Міграція підприємницького капіталу обов’язково перед-бачає наявність чотирьох ознак:

1) безпосередня організація та участь у виробничому про-цесі за кордоном;

2) довгостроковий характер вкладення грошових, фінан-сових та/ або матеріальних активів; 3) перерозподіл власності між резидентами та нерезидентами конкретної країни;

4) цільова функція — повний контроль над об’єктом інве-стування, отримання підприємницького прибутку та дивідендів.

31. Загальні та спеціальні принципи мев

Принципи організації міжнародних економічних відносин (МЕВ) — сукупність міжнародних правил поведінки учасників МЕВ (суверенітет, взаємна вигода, добросовісне виконання міжнародних зобов’язань тощо).

Принципи, які лежать в основі функціонування МЕВ: Загальні (для міжнародного права і міжнародного економічного права): - мирного співіснування держав; - суверенної рівності країн; - невтручання у внутрішні справи одне одного; - сумлінне виконання обов’язків; - взаємної користі. Спеціальні: - юр. рівність і недопущення ек. дискримінації суб’єктів; - свобода вибору форм організації ЗЕЗ; - невід’ємний суверенітет держав над їх ресурсами і ек. діяльністю; - національного режиму; - найбільшого сприяння в торгівлі ( країна А надає на своїй території суб’єктам країни Б (і навпаки) всі ті пільги які вона надала суб’єктам ін. країн). Принципи визначаються міжнародними угодами, кодексами поведінки, рішеннями міжнародних організацій.