8.1.Загальна характеристика розвитку світового господарства.

Основні риси світового господарського розвитку наприкінці ХІХ – ХХ ст.

1)Новий етап науково – технічної революції; 2)Застосування промисловості масового поточного виробництва; 3)Трансформація системи вільної конкуренції на систему монополістичного капіталізму. 4)Посилення мілітаризації внаслідок високої прибутковості і стабільності військового виробництва.

5)завершення територіального поділу світу

6)початок економічного поділу світу

7)посилення у провідних країнах впливу держави на економіку та встановлення державно-монополістичного капіталізму

8.2.Чинники та особливості господарського розвитку провідних капіталістичних країнах.

В кінці ХІХ ст. темпи зростання виробництва, а від так і господарський розвиток Британії в цілому почали уповільнюватись.

Основні чинники:

1)Виріс капіталу в колонію, що обмежувало оновлення основного капіталу в середині країни; 2)Низька енергоозброєність праці; 3)Політика фритредерства ( вільної торгівлі) активне застосування якої звузили ринки для англійських товарів;

4)Втрата власної аграрної бази і збільшення залежності від імпорту хліба; 5)Повільна монополізація англійської промисловості; 6)Колосальні втрати на утримання найбільшого в світі військового флоту.

США. Основні чинники стрімкого господарського розвитку США:

1)Активне впровадження у промисловість найновіших досягнень науки і техніки, впровадження масового виробництва і стандартизації; 2)Створення великої кількості фермерських господарств, які використовували вільну найману працю; 3)Імміграція в країну молодих кваліфікованих кадрів; 4)Прискорене залізничне будівництво; 5)Швидке завершення індустріалізації, що сприяло активній концентрації і монополізації промислового капіталу переважно у формі трестів; 6)Активне зрощування промислового і банківського капіталу; 7)Розвиток міжнародної торгівлі; 8)Активна протекціоністська політика в тому числі, участь в економічному поділі світу.

Німеччина. Господарський розвиток Німеччини набував виразної позитивної динаміки після політичного об’єднання країни в єдину державу (1871). Основні чинники економічного розвитку освіти і науки, що мало вплив загальноосвітнього масштабу; 1)Стрімка урбанізація населення; 2)Завершення промислового перевороту з акцентом на розвиток галузей важкої промисловості; 3)Концентрація виробництва та утворення монополії переважно у формі картерів і синдикатів; 4)Велику роль банків у стимулюванні розвитку промисловості та швидкий процес концентрації банківського капіталу; 5)Перехід від вільної торгівлі до політики протекціонізму зовнішньої торгівлі; 6)Агресивна експансіоністська політика держави з метою забезпечення національних монополій сировинними базами і ринками збуту.