5.2.Розходження технології й методики навчання

Теорія, методика і технологія не одержали достатнього розмежування в дидактичній літературі. Більше того багато авторів не розрізняють, а ототожнюють методику й технологію, не бачачи їх специфіки. Проти такого ототожнення виступає болгарський професор Е. Рангелова. Аналізуючи різні підходи вчених до визначення сутності понять: «технологія» й «методика», вона пише: «Ці поняття перебувають у двох різних, хоча й взаємозалежних, площинах. Методика пов'язана зі змістовно-процесуальною стороною виховного процесу, а технологія – з організаційною стороною. Методика покликана забезпечити сукупність педагогічних засобів, форм і прийомів доцільної організації виховного процесу, а технологія – визначити й спроектувати самі доцільні способи їхнього здійснення відповідно до конкретних умов, місця і часу» (57, С. 136).

На думку Е. Рангеловой, між методикою й технологією багато спільного, але в кожного є своя специфіка. Поєднує ці поняття те, що вони є засобом реалізації й оптимізації навчально-виховного процесу. Але методика навчання відноситься до всього навчального процесу (від постановки дидактичної мети до одержання проектованого результату і його оцінки), а технологія – до конкретного дидактичного акту, що навчає дії.

В технології яскраво виражені цілеполягання, результативність, економічність, алгоритмічність, проективність, цілісність, керованість, коректуємість. Змістовний компонент навчання в технології представлений слабо.

Методика навчання – це додаток теорії навчання. Мета її в «перекладі» теоретичних положень у площину конкретних явищ.

Технологія навчання організаційно впорядковує всі залежності процесу навчання, вибудовує його етапи, забезпечує умови їхнього здійснення, співвіднесення з можливостями студентів. Технологія забезпечує проектування з навчання й досягнення намічених цілей. Технологія не скасовує теорію й методику навчання.

«Теорія навчання предмету виявляє закономірності функціонування методичної системи навчання цьому предмету, методика будує їх додатки, а технологія розробляє способи реалізації моделі цієї системи» (61, С.21).

Ці поняття є не тотожними, а взаємодоповнюючими. Методика – це більш широке поняття, що включає в себе й технологію. Технологія виступає компонентом методики навчання. Технологія проектує організаційний процес методики, уточнює характер процедур, операцій і способів досягнення дидактичних цілей й одержання планованого результату. Методика навчання містить у собі різні по виду й змісту дидактичні технології, за допомогою яких досягаються прогнозовані результати навчання.

5.3.Види дидактичних технологій

У сучасній дидактиці одержали теоретичне обґрунтування різні технології навчання.

Технологія навчання, розроблена в. М. Монаховим

Ця технологія передбачає два етапи в професійній діяльності педагога – це етап проектування й етап реалізації проекту в навчальному процесі.

Етап проектування навчального процесу зосереджений на освоєнні технологічних приписань і процедур по конструюванню так називаної технологічної карти. У технологічній карті представлені параметри навчального процесу, що забезпечують успіх навчання.

До цих параметрів автор відносить: цілепокладання, діагностику, дозування домашніх завдань, логічну структуру проекту і корекцію.

Головне завдання педагога полягає в тому, щоб спроектувати цілі навчання. Загальна дидактична мета поєднує в собі від 2 до 5 мікро цілей. Мікро цілі формулюються у вигляді: «знати», «уміти», «розуміти», «мати представлення», «уміти давати характеристику».

Важливим параметром є діагностика. У технології діагностика – це встановлення факту досягнення (недосягнення) конкретної мікро цілі. Діагностика проводиться в письмовому виді (не більше 10 хвилин). Основним її методом виступає перевірочна робота із чотирьох завдань. Два перших завдання – це рівень стандарту. Успішне їх виконання свідчить про відповідність даного учня (студента) державним вимогам стандарту «задовільно». Їх зобов'язані виконувати всі учні. Третє завдання – це рівень «добре». Четверте завдання – це рівень «відмінно».

Не менш значимо і такий параметр як дозування домашніх завдань. Дозування його визначається на основі результатів діагностики. Дозування домашнього завдання повинне бути сфальцьоване на зміст діагностики. Тільки при такому підході проектування самостійної діяльності учнів стане цілеспрямованим і буде ліквідоване перевантаження навчальними завданнями.

Логічна структура проекту являє собою ланцюжок уроків, які розбиваються на групи по числу мікро цілей. Кожна з таких цілей – це якась група уроків, на яких вирішуються навчальні завдання й реалізується програма розвитку мислення, пам'яті, мови, уваги, уяви, інтересу та ін.

Учні, які не впоралися із завданнями першого рівня, повинні взяти участь у корекційній роботі. У проекті вчитель повинен передбачити не тільки весь процес навчання, але й ті труднощі, які можуть мати місце при досягненні поставлених цілей, типові помилки й конкретні шляхи виведення учня на рівень стандарту (67).