- •Тема 1. Предмет I метод історії економіки та економічної думки.
- •1.1. Етапи розвитку економіки й основні напрямки економічної думки
- •1.2. Предмет I метод "Історії економіки та економічної думки"
- •1.3. Методи історії економіки та економічної думки
- •1.4. Функції історії економіки та економічної думки, її місце у системі наук
- •Тема 2. Господарство первісного суспільства та його еволюція на етапі ранніх цивілізацій.
- •2.1. Етапи господарської еволюції первісного суспільства
- •2.2. Економічний розвиток перших цивілізацій Стародавнього Сходу
- •2.3. Становлення економічної думки Стародавнього Сходу
- •2.4. Господарство первісних племен на території Українських земель. Трипільська культура
- •Тема 3. Особливості господарського розвитку та економічної думки періоду формування світових цивілізацій (vііі ст. До н.Е. – V ст. Н.Е.).
- •3.1. Характерні риси економічного розвитку Стародавньої Греції та Стародавнього Риму
- •3.2. Розвиток економічної думки Античного Світу
- •3.3. Економічний розвиток східнослов'янських племен
- •Тема 4. Господарство та економічна думка суспільств Європейської цивілізації в період середньовіччя (V‑хv ст.).
- •4.1. Характерні риси європейського господарства періоду середньовіччя
- •4.2. Економічні погляди середньовіччя у Західній Європі
- •4.3. Економічні погляди середньовікового Сходу
- •4.4. Економічний розвиток Українських земель (V-XV ст. )
- •4.5. Економічна думка України періоду середньовіччя
- •Тема 5. Формування передумов ринкової економіки в країнах Європейської цивілізації (хvi – перша половина хvіі ст.).
- •5.1. Вплив великих географічних відкриттів на економічний розвиток Європи
- •5.2. Сутність і особливості первісного нагромадження капіталу у провідних країнах світу
- •5.3. Теорії раннього та пізнього меркантилізму
- •5.4. Економічний розвиток Запорізької Січі та економічні погляди б.Хмельницького
- •Тема 6. Розвиток ринкового господарства в період становлення національних держав (друга половина XVII – перша половина хiх ст.).
- •6.1. Промисловий переворот і його соціально-економічні наслідки
- •6.2. Загальна характеристика ранньої класичної політекономії
- •6.3. Зріла класична політекономія
- •6.4. Пізня класична політекономія. Ідеї реформізму, прагматизму, апологетизму
- •6.5. Західноєвропейський утопічний соціалізм
- •6.6. Виникнення та розвиток марксистської економічної теорії
- •6.7. Стара історична школа Німеччини
- •6.8. Господарський розвиток України та економічні погляди її мислителів у другій половині XVII – першій половині хіх ст.
- •Тема 7. Ринкове господарство країн Європейської цивілізації в період монополістичної конкуренції (друга половина хіх — початок хх ст.).
- •7.1. Основні тенденції розвитку світової економіки у другій половині хіх – на початку хх ст.
- •7.2. Нова історична школа Німеччини
- •7.3. Порівняльна характеристика шкіл мікроекономічного аналізу (австрійська, американська, кембріджська, математична).
- •Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хiх — початок хх ст.).
- •8.1. Економічний розвиток України на рубежі хіх‑хх ст.
- •8.2. Економічні ідеї революційної, радикальної демократії та ліберально-народницькі
- •8.3. Розвиток політичної економії в Україні
- •Тема 9. Господарство та економічна думка в період державно-монополістичного розвитку суспільств європейської цивілізації (перша половина хх ст.).
- •9.1. Економічні наслідки першої світової війни. Світова економічна криза 1929‑1933 рр.
- •9.2. Економічні наслідки другої світової війни
- •9.3. Еволюція неокласичної теорії на початку хх ст.
- •9.4. Зародження інституціонально-соціального напряму
- •9.5. Виникнення кейнсіанської теорії
- •Тема 10. Розвиток національних економік країн Європейської цивілізації в системі світового господарства під впливом науково-технічної революцій (друга половина хх ст.).
- •10.1. Економічний розвиток європейських країн у другій половині хх ст.
- •10.2. Загальна характеристика ідей неолібералізму
- •10.3. Неокласичний синтез
- •10.4. Посткейнсіанство
- •10.5. Післявоєнний інституціоналізм
- •Тема 11. Світове господарство та основні напрямки економічної думки на етапі інформаційно-технологічної революції (кінець хх – початок ххi ст.).
- •11.1. Глобалізація економічних процесів і формування нової економіки
- •11.2. Концепції неокласичного відродження
- •11.3. Нове кейнсіанство
- •11.4. Неоінституціоналізм
- •11.5. Неомарксизм
- •Тема 12. Економічний розвиток України в умовах радянської економічної системи та його трактування в економічній думці.
- •12.1. Господарство урср у 20 р. Хх ст.
- •12.2. Економічний розвиток України в 30‑50 рр. Хх ст.
- •12.3. Господарство України другої половини хх ст.
- •12.4. Загальна характеристика радянської економічної думки
- •Тема 13. Формування засад ринкового господарства в Україні (90‑ті роки хх ст.).
- •13.1. Напрями ринкової трансформації в Україні
- •13.2. Сучасна економічна думка України
- •Список рекомендованої літератури
Тема 8. Особливості розвитку ринкового господарства та основні напрямки економічної думки в Україні (друга половина хiх — початок хх ст.).
8.1. Економічний розвиток України на рубежі ХІХ‑ХХ ст.
8.2. Економічні ідеї революційної, радикальної демократії та ліберально-народницькі.
8.3. Розвиток політичної економії в Україні.
8.1. Економічний розвиток України на рубежі хіх‑хх ст.
З першої половини 19 ст. соціальний розвиток українських земель характеризувався: занепадом феодально-кріпосницької системи господарювання та кріпосницької мануфактури, розвитком товарно-грошових відносин і проникненням капіталістичних відносин в сільське господарство, руйнуванням селянських господарств, поглибленням розшарування селянства і подальшим використанням вільнонайманої праці й машин, поступовим формуванням нових соціальних прошарків /підприємців і найманих робітників/ та загальноімперського внутрішнього ринку.
Промисловий переворот (почався у 30‑40 рр. і завершився у 60‑80 рр.) сприяв розвитку промисловості, у наслідок чого фабрично-заводське виробництво утвердилося у металообробній, текстильній, тютюновій, склодувній, паперовій і інших галузях. Перше місце в промисловому виробництві України займала цукрова галузь /80% виробництва цукру у Російській імперії/.
Виникає новий вид транспорту – залізниця. Модернізується річковий і морський флот. Переживає бум гірничодобувна промисловість, змінюється енергетична база, прискореними темпами розвивається машинобудування, легка і харчова промисловість, застосовуються нові технології. Фабрика стає основною формою виробництва, а фабричний робітник – основною продуктивною силою.
Активізується внутрішній ринок, отримує розвиток кредитна система, торгові біржі. Міста перетворюються на крупні промислові і торгово-адміністративні центри.
У другій половині 19 ст. істотні зміни відбулися і в сільському господарстві: скасування кріпацтва /царський маніфест від 19 лютого 1861 р./; земля стає предметом купівлі – продажу; активне втягнення селянських господарств у товарно-грошові відносини; декларативність багатьох прав селян /наприклад, для зміни місця проживання селянину необхідно було відмовитися від наділу, ліквідовувати особисту і сімейну заборгованість/.
Індустріаліщзація в Україні починається з перших років 20 сторіччя. Етапи розвитку: 1) криза 1900‑1902 рр., коли в результаті масового банкрутства дрібних підприємств росте концентрація виробництва, кількість монополістичних об'єднань, їх зв'язок з іноземним капіталом; 2) депресія /тривала до кінця 1909 р./; 3) підйом 1910‑1913 рр.
Аграрна реформа сприяла переходу сільського господарства на індустріальну основу, шляхом закріплення за кожним хазяїном, що володів землею на основі общинного права, приналежну йому частку у приватну власність; надання кредитів сільським селянським банком; переселення селян до малозаселених районів Сибіру, Кавказу, Середньої Азії /однак селянин міг переселитися і на хутір/; формування сприятливих умов для розвитку приватного сільськогосподарського виробництва.
У Східній Україні відбувся промисловий переворот, почався процес індустріалізації, за рівнем промисловому розвитку вона вийшла на одне з перших місць в Російській імперії, наздогнала передові країни світу. Західноукраїнські землі знаходилися на низькому рівні розвитку і відставали від передових частин світу.
У період 1-ї світової війни розвиток індустріалізації був перерваний. Україна входила до складу двох ворогуючих країн (Росії і Австро-Угорщини) і стала ареною бойових дій. Промислове виробництво в Україні на початку війни: 1) зросло, виконуючи армійські замовлення; 2) поповнилося евакуйованими підприємствами з районів бойових дій /Прибалтика, Польща/; 3) підвищило концентрацію виробництва /найвища була в металургійній і машинобудівній промисловості. Наприклад, Південноросійське дніпровське металургійне товариство об'єднувало 12 підприємств і 30 тис. працівників/, через створення нових об'єднань і товариств, хоча загальна їх чисельність зменшилася /з 3381 у 1913 р. до 2849 у 1915 р./; 4) зазнало раптового спаду /1917 р./ та невдалих спроб відновлення основного капіталу за рахунок іноземних інвестицій; 5) потерпало від нестачі кваліфікованої робочої сили /30% довоєнної чисельності робочих Донбасу були мобілізовані з перших днів війни, в Катеринославської губернії не вистачало 104 тис. працівників/.
Сільськогосподарське виробництво скорочувалося з перших днів війни, унаслідок поголовної мобілізації селянства /у 1917 р. в Україні залишилося 40% працездатного населення в сільському господарстві/, та не могло вирішити проблему забезпечення промислових центрів хлібом.
Торгівля і фінансова системи країни набули негативного розвитку: скорочення виробництва предметів масового споживання; зменшення обсягів торгівлі; знецінення рубля.
Отже, перша світова війна спровокувала: деструктивні процеси в господарстві України; мілітаризацію промисловості; старіння основного капіталу; скорочення виробництва засобів виробництва, предметів споживання; занепад сільського господарства.