- •Лексичні норми мови професійного спілкування
- •1 Рівень складності
- •7. Зазначте нормативне словосполучення:
- •8. Зазначте нормативне словосполучення:
- •9. Зазначте нормативне словосполучення:
- •24. Виберіть нормативне словосполучення:
- •44. Зазначте нормативне словосполучення.
- •50. Яке словосполучення нормативне:
- •57. У котрому рядку всі словосполучення ненормативні:
- •Граматичні норми мови професійного спілкування
- •Виберіть нормативне словосполучення:
- •Граматичні норми мови професійного спілкування
- •2 Рівень складності
- •5. Котрі з поданих висловів ненормативні?
- •Граматичні норми мови професійного спілкування
- •3 Рівень складності
- •Орфографічні норми мови професійного спілкування
- •1 Рівень складності
- •Орфографічні норми мови професійного спілкування
- •2 Рівень складності
- •Орфографічні норми мови професійного спілкування
- •3 Рівень складності
- •Пунктуаційні норми мови професійного спілкування і рівень складності
- •Пунктуаційні норми мови професійного спілкування
- •2 Рівень складності
- •Пунктуаційні норми мови професійного спілкування
- •3 Рівень складності
- •Загальна характеристика мови і професійного спілкування. Усне ділове мовлення та його особливості. Документ як основний вид ділового мовлення
- •1 Рівень
- •5. Витяг із протоколу.
- •Загальна характеристика мови і професійного спілкування. Усне ділове мовлення та його особливості. Документ як основний вид ділового мовлення
- •2 Рівень складності
- •Загальна характеристика мови і професійного спілкування. Усне ділове мовлення та його особливості. Документ як основний вид ділового мовлення
- •3 Рівень складності
Пунктуаційні норми мови професійного спілкування
3 Рівень складності
1. У якому реченні неправильно вжито тире між підметом і присудком?
-
Жити – означає любити (Ю. Мушкетик).
-
Мати – це вічне одкровення, вічна радість природи, сталь і ніжність поезії життя (Г. Кривда).
-
Очі їхні – любов та благання, синій смуток ячить з-під повік (М. Луків).
-
Дівчина була – як у гарячці (М. Коцюбинський).
-
Поезія – це діло совісне, не грайся нею безпричинно (А. Малишко).
Відповідь: 4
2. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку при виділенні звертання?
1. Зоре моя вечірняя, зійди над горою (Т. Шевченко)
2. Мамо, голубко! В співи тремтячі
Ти при мені виливала нудьгу (Г. Чупринка).
-
Ще нам, браття українці, усміхнеться доля (П. Чубинський)
-
Можна все на світі вибирати сину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину (В. Симоненко).
5. Гей, батьку мій, степе широкий! (Є. Плужник)
Відповідь: 4
3. У якому складносурядному реченні правильно розставлено розділові знаки?
1. А десь ще б’ють у крицю ковалі
А хтось несе меди в життєві соти
І припадає небо до землі:
Не всі й не всіх вивищують висоти (Т. Севернюк).
2. Глянеш і щоразу тенькне тобі щось у душі (О. Гончар).
-
Грім все гуркоче, і руда хмара лівим крилом обійма небо (М. Коцюбинський).
-
Осипаються зорі на груди і розгойдує небо над землею пусті терези (Т. Севернюк).
Відповідь: 3
4. У якому безсполучниковому реченні між його частинами замість риски треба поставити тире?
1. Я знаю / перекують на рала мечі (Є. Плужник).
2. І марилось / по кладочці іду, а кладочка не проста, а тесова (Т. Севернюк).
3. І снилися мені все білі сни / на сріблі сяли ясні самоцвіти, стелилися незнані трави, квіти, блискучі, білі... (Леся Українка)
-
Життя як метелик / подув вітер і зламав крила (О. Олесь).
-
Люди кажуть: посієш вчасно / збереш рясно (Народна творчість).
Відповідь: 5
5. Укажіть, в якому реченні допущено пунктуаційну помилку.
-
Тремтять, летять вабливі звуки, а з ними радощі (Г. Чупринка).
-
Взяв каганець, пішов, дивитись у клас (В. Васильченко).
-
Дощик нитками плететься, в’ється, сиплеться і ллється по ріллі (Г. Чупринка).
-
Сонце вже сховалося за вільшечки, пустило крізь листя тоненькі рожеві стріли (Г. Тютюнник).
-
Заспівали, защебетали пташки (Марко Вовчок).
Відповідь: 2
6. У якому реченні неправильно відокремлено дієприкметниковий зворот?
Непорушно стоять дерева, загорнені в сутінь, рясно вкриті краплистою росою (М. Коцюбинський).
Довкола йшли високі вали збудовані з каміння і землі, з дерев’яними і мурованими вежами (В. Малик).
Далеко-далеко на південь засиніли смугою гори, вкриті лісом (І. Нечуй-Левицький).
Роз’ятрений нудьгою, затоплений в задумі, плентався я тихою ходою берегом річки... (М. Коцюбинський)
Високі гори довкола, покриті чорним смерековим лісом, немов дрімали на спеці (І. Франко).
Відповідь: 2
7. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку при звертанні?
1. Навчи мене сумнівів мамо, вдихни в мої ночі тривоги: у світі не просто, не прямо розбіглися долі-дороги (М. Руденко).
2. Де забарився ти, вечоре милий? (Є. Плужник)
3. Весно-слов’янко синьоока, тобі мої пісні складаю (Б.-І. Антонич).
4. Луги, луги, пропахлі сіном прілим, чи ви мене впізнали, земляка? (В. Симоненко)
5. Гей, ти, серце! Спокійно виконуй певну кількість ударів своїх! (Є. Плужник).
Відповідь: 1
8. У якому реченні перед сполучником і треба поставити кому?
-
А щось в душі моїй холоне і землю ту наздоганя (Т. Севернюк).
-
Який простір і як легко дихати під високим небом Кавказу (Т. Масенко).
-
В’їхали в лісок. Тут було затишно і пахло смолою (М. Коцюбинський).
-
Надіє! Надіє!.. О хто тебе ніжно на грудях не грів і хто за тобою орлом не летів? (О. Олесь)
-
Був уже вечір і над хащами парку сходив великий повний місяць (Ю. Смолич).
Відповідь: 5
9. У якому реченні неправильно розставлено розділові знаки при прямій мові?
1. І журавлик заспівав радісно: «Не звіть мене журавликом, щоб я не журився! А звіть мене веселиком, щоб я веселився!» (О. Іванченко).
-
Позвали Лисицю, Ведмідь і каже: «Лисичко, треба тобі йти до Лева побалакати з ним...» – «А що ж я хіба у Бога теля з’їла, чи що? Хай хто-не-будь інший піде» (Народна творчість).
-
«Легше сказати, ніж зробити», – мовила стара, коли її попросили мовчати («Шведські прислів’я та приказки»).
-
«Не біда – поет відмовив – як ти й сам з дороги звернеш, бо як рими повтікають, ти мені їх не завернеш» (Леся Українка).
-
«Де ж твоя, мій гостю, справа?» – далі вже поет озвався (Леся Українка).
Відповідь: 4
10. У якому реченні з уточнюючими членами допущено пунктуаційну помилку?
-
Далеко, аж до самого небосхилу хвилювалися ниви на вітрі... (М. Коцюбинський)
-
Птахи опускалися зовсім низько, майже до самої землі (Г. Тютюнник).
3. Серце стискалося в передчутті чогось грізного, навіть трагічного (Ю. Мушкетик).
-
Край берега, у затишку, прив’язані човни (Л. Глібов).
-
За Києвом та за Дніпром, попід темним гаєм, ідуть шляхом чумаченьки... (Т. Шевченко).
Відповідь: 1
11. У якому реченні тире між підметом і присудком поставлено неправильно?
-
День – не хмарний, не сонячний, не золотий, а якийсь ніби срібний (І. Нечуй-Левицький).
-
Що не хата – то витвір мистецтва (О. Гончар).
-
Музична ріка – найкраща характеристика для творчості нашого Павла Тичини (М. Рильський).
-
Мова – це генетичний код нації, який поєднує минуле з сучасним (В. Іванишин).
-
Життя прожити – не поле перейти (Народна творчість).
Відповідь: 1
12. У якому реченні допущено помилку при виокремленні вставних конструкцій?
-
Доволі, мовляв, тримати слово на приколі у затиску броньованих рядків (В. Колодій).
-
А може, я вигадую усе – і то лише дуби побронзовілі (Н. Кащук).
-
Досі дні стояли теплі, сонячні, а сьогодні, мов на гріх задощило (О. Гурін).
-
А єдиних слів, на жаль, було не сказано... (Б. Олійник)
-
Зрештою, щастя – це найвищий тонус душі (О. Гончар).
Відповідь: 3
13. У якому рядку правильно розставлено розділові знаки у складнопідрядному реченні?
-
Якби не поезії дивнії чари убогі жили б ми, понурі, як хмари (І. Франко).
-
А ти для мене й досі молодий хоч вже і сивий, як стебло полинне (Г. Тарас).
-
Людина без знань – це босоногий мандрівник, який не сміє йти в далеку дорогу бо назад не повернеться (С. Пушик).
-
Ми всі за те, щоб сонцеві сіяти, і щоб земля не мокнула від сліз (В. Сосюра).
-
Не вірилося, що покидає назавжди рідні місця, що йде звідси і вже ніколи не повернеться (М. Карплюк).
Відповідь: 5
14. Вкажіть, у якому рядку допущено пунктуаційну помилку у безсполучниковому складному реченні.
Бачу здалека: хвиля іскриста грає вільно по синьому морю (Леся Українка).
З лісу шепче гілка, з жита – перепілка, з-за широкого лиману журиться сопілка (А. Малишко).
Оглянувся, в порту вже кипить бій (О. Гончар).
Вода все змиє, тільки злого слова – ніколи (Народна творчість).
Спочатку попримовкали коники, тоді шелеснуло листя, потім знову запала тиша (Ю. Смолич).
Відповідь: 3
15. У якому реченні допущено помилку при відокремленні обставини?
-
Незважаючи на ранню пору то в одному кінці, то в іншому зривалася пісня (О. Гончар).
-
Між вуликами зеленіла трава, синіли сині дзвоники, показуючи свої ясні осередочки; під тином червоніла, ніби кров’яні краплі, червона смілка, ріс жовтий кущик дроку (І. Нечуй-Левицький).
-
Нарешті, зібравшись з духом, він шугнув у текучий натовп, пішов, як голка в сіно (О. Гончар).
-
Гілки дерева, підтримуючи склепіння крон, немов колони, тяглися стрімко вгору (В. Шевчук).
-
Розганяючи тумани, сонечко вставало (Б. Грінченко).
Відповідь: 1
16. Визначте, в якому реченні правильно розставлено розділові знаки при однорідних членах речення.
-
Наша дума, наша пісня не вмре, не загине... От де, люди, наша слава, слава України! (Т. Шевченко).
-
В тій великій книжці, що їй ім’я «Кобзар», клекоче ціле море горя народного, в ній – невільницький поклик до помсти, і порив до свободи (О. Гончар).
-
Кобзарі виспівували багатющу душу народну в думах у піснях, не давали їй вмерти... (В. Василаш)
-
Мова існує у свідомості членів суспільства реалізується в процесах мовлення (В. Іванишин).
-
Вдень не лише сонце – все небо, здавалось, палило дихало спекою (О. Гончар).
Відповідь: 1
17. У якому реченні тире вжито між частинами складного безсполучникового речення?
-
Життя прожити – не поле перейти (Народна творчість).
-
Дорогоцінність багатства Карпат – букові ліси (І. Цюпа).
-
О, це тонка річ – гумор... (П. Загребельний)
-
Прислів’я і приказки – стислі крилаті вислови: в них сконцентровано житейську мудрість і філософію народу (3 журналу).
-
Забудеш рідний край – тобі твій корінь всохне (П. Тичина).
Відповідь: 5
18. З’ясуйте, в якому реченні допущено пунктуаційну помилку.
-
Коли в огонь живої мови чуття святого надаси, ти станеш лицарем краси (М. Вороний).
-
Якщо палко і щиро кохаєш ти убогий і рідний свій люд, то любов може гори звернуть (Б. Грінченко).
-
А, якщо ви вдало виберете працю і вкладете в неї всю свою душу то щастя само вас знайде (В. Сухомлинський).
-
Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя (Т. Шевченко).
-
Коли б був я сокіл вільний, я б летів назустріч сонцю (О. Олесь).
Відповідь: 3
19. Визначте, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку.
-
Людині суджено не рухатись по колу (це, зрештою, й гаразд) (М. Рильський).
-
Дорогоцінність багатства Карпат – букові ліси (І. Цюпа).
-
Може справа, яку розпочну сьогодні, для когось теж стане традицією (М. Олійник).
-
Посіє народ вчасно – вродить пшениця рясно (Народна творчість).
-
Ніхто не може світа пережити (Народна творчість).
Відповідь: 3
20. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку при однорідних членах?
1. І враз все зайве позникало:
Обслуга, авто, літники... (Є. Маланюк).
-
У неї було все: багатство і дивовижна врода (Б. Лепкий).
-
Дикі гіллясті вишні, висока трава по підгір’ю навпереміш із квітами раннього літа, все в цім краю таке соковите, таке зелене (О. Гончар).
-
Ніхто вже не пізнав би їх: ні батьки, ні матері, ані дружини (О. Довженко).
-
І даль, і гай, і темні кручі відбились в лагідній воді (Є. Маланюк).
Відповідь: 3
21. У якому реченні на місці риски треба поставити двокрапку?
-
Ось послухай / десь за гаєм соловей заплакав враз (О. Олесь).
-
Струмки полощуть срібло тиші / в росі купається трава (Б.-І. Антонич).
-
Зійде сонце / утру сльози, ніхто й не побачить (Т. Шевченко).
-
Сонце впало / на сизу хмару / обрій полум’ям запалав... (В. Симоненко)
-
Куди не глянь / просто й ясно всюди... (М. Старицький).
Відповідь: 1
22. З’ясуйте, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку при прямій мові.
-
І тихо-тихесенько я промовляла: «Сон літньої ночі! Мені тебе жаль!» (Леся Українка).
-
«Здоров був, любий!» – жінка говорила, а в голосі її сльоза бриніла (Леся Українка).
-
Раптом зброя заблищала, і гукнуло військо хором: «Ми готові йти до бою! Краще смерть, ніж вічний сором!» (Леся Українка).
-
«Ні, не треба, мій таточку, не треба, Ярино – Степан каже. – Я загинув, навіки загинув» (Т. Шевченко).
-
А голос твій бринить, співа з журбою: «Я тут, я завжди тут, я все з тобою!» (Леся Українка).
Відповідь: 4
23. Визначте, в якому реченні з відокремленими означеннями правильно розставлено розділові знаки.
-
Високий і ставний, повернувся Яків додому (А. Шиян).
-
Батько роздратований тим, що з Грицька поганий помічник, побив його (І. Драч).
-
Десь за юртою почувся молодий жіночий голос дзвінкий і прозорий, як весняний струмок (3. Тулуб).
-
Місяць закоханий в ніч чарівну сяє, щасливий, і світить (О. Олесь).
-
Хвилювалося, розбуджене весняним вітерцем, жито (Г. Тютюнник).
Відповідь: 1
24. Вкажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку.
1. Сніги не палахкотіли вечірнім сяйвом, а тільки м’яко сочилися блідосинюватим світлом (М. Стельмах).
2. Аж коли дочитав, одірвавши очі озирнувся навколо, згадав, де він (В. Козаченко).
3. З золотих крил посипались огняні іскри, впали на яркий кришталевий лист, і лист ще краще задзвенів і заспівав укупі з птицею (І. Нечуй-Левицький).
4. Фіалки пахнуть ніжно, радісно і хвилююче (Ю. Смолич).
5. Слово не горобець, бо коли вилетить, то не зловиш (Народна творчість).
Відповідь: 2
25. Укажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку.
-
Пісенність Шевченкової лірики настільки приваблива і природна, що багато його поезій стали народними піснями (О. Гончар).
-
В природі ніч існує для того, щоб у тиші росло усяке зілля і відпочивала людина (М. Стельмах).
-
Усе в чеканні спілі краплі рос, земля і місяць, вишні і тополі (Б. Олійник)
-
Коли прийшли діти, то вчителі зрозуміли, що треба робити по-іншому (М. Рильський).
-
Стояло тихе, сонячне безвітря, листя тріпотіло на деревах вздовж шляху (Ю. Смолич).
Відповідь: 3
26. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку при виокремленні однорідних членів речення?
-
Насправді ж музика – це все: і спів, і чистота, й птахи ці, і хмаровиння, й твердість криці... (В. Коротич)
-
Стояло тихе, сонячне безвітря, листя тріпотіло на деревах вздовж шляху (Ю. Смолич).
-
І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю – і дитинство й розлука, й твоя материнська любов (А. Малишко).
4. Надворі повсюди лежала роса: на жовтій траві осінній, на круглій павутині попід стріхою у хліві, на капустах у городі (Г. Тютюнник).
5. На полях, що розстилалися обабіч дороги, чулися невиразні шерехи: то тріск сухого бур’яну під чиїмось обережним кроком, то причаєне шарудіння, то стриманий писк (Г. Тютюнник).
Відповідь: 3
27. У якому безсполучниковому складному реченні замість риски треба поставити двокрапку?
1. Хмари розповзлися / виглянуло сонечко (К. Гордієнко).
2. Трапиться слово зрадливе / геть його, сину, жени (Б. Олійник).
3. Там був звичай / кожен із гостей садив дерево чи кілька дерев (М. Рильський).
4. Вода все змиє / тільки злого слова ніколи (Народна творчість).
5. Щастя в повітрі не в’ється / воно в боротьбі дістається (Народна творчість).
Відповідь: 3
28. У якому реченні допущено помилку при виокремленні дієприкметникового звороту?
-
Село, зачароване зоряним небом, хороше синіє розкиданими хатками (М. Стельмах).
-
Переповнений любов’ю, я відкрив кохання книгу (П. Тичина).
-
Виткнулось яснеє сонечко з-за гори й обдало своїм світом безкраї поля усіяні, мов сльозами, ранньою росою (Панас Мирний).
-
Ліс, повитий срібнопилим димом, в синяві, у золоті, в іржі... (М. Рильський).
5. Напливала на річку ніч, настояна на синій воді, місячному сяйві і пахощах верболозу (Ю. Мартич).
Відповідь: 3
29. Укажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку при однорідних членах.
1. Набігла хмара чорна і закрила останній клапоть неба (Б. Лепкий).
2. Весело землі: цвіте, красується цвітами, садами темними, лугами (Т. Шевченко).
3. Ліс, повитий срібнопилим димом, в синяві, у золоті, в іржі... (М. Рильський).
4. З грубки пахло жаром, пригорілою картопляною скоринкою та гарячим відпаром дерези (Г. Тютюнник).
5. Дзвени, моя пісне, і клич до роботи... (В. Сосюра)
Відповідь: 3
30. У якому безсполучниковому складному реченні на місці риски треба поставити двокрапку?
-
Рідко посієш / рідко й зійде (Народна творчість).
-
Менше говори / більше почуєш (Народна творчість).
-
Трава залишає корені / людина – нащадків (Народна творчість).
-
Защебетав соловейко / пішла луна гаєм (Т. Шевченко)
-
Час, окрім судійської, має ще й іншу особливість / він працює на того, хто працює, а слава приходить до того, кому ніколи за роботою думати про неї (В. Земляк).
Відповідь: 5
31. У якому реченні перед порівняльним сполучником наче треба поставити кому?
-
Весна була для нього наче сонце (Леся Українка).
-
Зорі між дрібними хмарами наче таночки заводять (Леся Українка).
-
Малі діти грілися на весняному сонці й голосно щебетали наче пташки (І. Нечуй-Левицький).
-
Він наче знепритомнів (3 розмови).
-
Горпина наче й не чула його слів (3. Тулуб).
Відповідь: 3
32. З’ясуйте, в якому реченні з прямою мовою допущено пунктуаційну помилку.
-
Мовили пращури: «Мудрість не в словах, а в діяннях» (Р. Іваничук).
-
«А, всі ви скептики» – відмахнулась Вірунька Івановою примовкою (О. Гончар).
-
«А як ти думаєш, – зазираючи в очі, нахилився над ним Ничиталюк. – Хто такі генії?» (П. Загребельний).
-
«Слухай, Семене, – кажу йому, – чого ти через Гімалаї летів сюди?» (О. Гончар).
-
«Гарний хлопець! Добра дитина! Золоте серце!» – шептала сама до себе тітка Антося... (К. Попович).
Відповідь: 2
33. У якому складному безсполучниковому реченні допущено пунктуаційну помилку?
-
Я знаю: того місця не візьме (І. Нечуй-Левицький).
-
Добре послужила нам старая сила: утікала від нас шляхта, штани погубила (П. Куліш).
-
Уподібнюйся пальмі: з міцно стиснутим скелею корінням вона прекрасно здіймається догори (Г. Сковорода).
-
Жайворонки дзвенять у синьому небі: пшениця колосом шумить на полях від Полісся до Приазов’я (А. Малишко).
-
Неук має велику перевагу перед освіченою людиною: він завжди задоволений собою (Народна творчість).
Відповідь: 4
34. Вкажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку.
-
Важко переоцінити значення того, що вже в роки дитинства, на порозі отроцтва людина усвідомлює свої творчі сили і здібності (В. Сухомлинський).
-
Всі кому дорога була воля, відчули смертельну небезпеку, що знову нависла над батьківщиною (Натан Рибак).
-
Якби ви з нами подружились, багато б дечого навчились (Т. Шевченко)
-
Не скрізь повинен брати гору практицизм, особливо той, що висотує з нас душевність (М. Стельмах).
-
Справжня любов народжується тільки в серці, яке пережило турботу про долю іншої людини (В. Сухомлинський).
Відповідь: 2
35. У якому реченні допущено помилку при виокремленні порівняльного звороту?
1. Це струнке і гнучке слово п’янить мене, мов пісня, мов золота струна, що бринить в морозному повітрі (І. Микитенко).
2. Невістка як з хреста знята (Панас Мирний).
3. Пучечки соснових гілок стелились на небі як дороге гаптування на блакитному шовку (М. Коцюбинський).
4. Я сьогодні розумію це як виклик долі... (І. Вільде)
5. Веселі, сині, як небо, очі світились привітно і ласкаво (І. Нечуй-Левицький).
Відповідь: 3
36. З’ясуйте, у якому реченні допущено помилку при відокремленні уточнюючих обставин.
1. Та зараз, цієї пізньої пори, в лугах усю калину вже зірвано – стоять голі кущі, з яких навіть листя пооблітало (Є. Гуцало).
2. А за селом на високому горбі, оточена з усіх боків молодою паростю лісів, височіє сумовита братська могила (Ю. Збанацький).
3. Рано, разом з сонцем, прокинулась і Харитя (М. Коцюбинський).
4. Се було літом, саме у жнива (М. Коцюбинський).
5. Повставали раненько, до схід сонця (Марко Вовчок).
Відповідь: 2
37. Вкажіть, у якому складносурядному реченні допущено пунктуаційну помилку.
1. Отак би тут стоять години цілі і слухать мову птиць, лугів, дібров (К. Дрок).
2. Сіножаті скосяться і пшениця вижнеться, листячком засиплються всі сади (С. Пушик).
3. У вікна дивиться степ, і все спливає, як безконечне море (М. Коцюбинський).
4. Пройшла гроза, і ніч промчала, і знову день шумить кругом (М. Рильський).
5. Тебе утрачу – і сама загину (Т. Севернюк).
Відповідь: 2
38. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку?
1. У неділю опівдні насунулись чорні хмари, вдарив грім, заблискала блискавка, пішов чималий густий літній дощ (І. Нечуй-Левицький).
2. Був теплий день світилася весна (М. Рильський).
3. На поле синєє вечірній впав туман, над річкою пливуть його мінливі хвилі (М. Рильський).
-
А вечір, мов чарівне решето, сіє і сіє звідусіль то перші шматки пісень, то жіноче цокотання (М. Стельмах).
-
Темний осінній вечір стоїть за вікнами й шкрябається в шибки дрібними крапельками дощу (В. Козаченко).
Відповідь: 2
39. У якому реченні допущено помилку при відокремленні додатків?
-
На його дворі, замість похилої хатини, стояв веселий будинок (Панас Мирний).
-
Пахне грибами й медом, вогкістю пахне тією, що опріч назви осінь немає імені їй (М. Рильський).
-
Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на свого шкіпера (М. Трублаїні).
-
Більш жодного звуку не донеслося, крім повівання пахучого повітря в розквітленому гіллі саду (Марко Вовчок).
-
У нашій лоцманській слободі, замість тополь, край шляху виросли металеві щогли (О. Гончар).
Відповідь: 2
40. З’ясуйте, в якому реченні допущено пунктуаційну помилку при виокремленні вставного слова.
-
А єдиних слів, на жаль було не сказано... (Б. Олійник)
-
Зрештою, щастя – це найвищий тонус душі (О. Гончар).
-
Як відомо, однією з найважливіших ланок у духовному житті кожної нації є видання книг (3 газети).
-
Досі дні стояли теплі, сонячні, а сьогодні, мов на гріх, задощило (О. Гурін).
-
Словом, я до безумства люблю небо, трави, зорі, задумливі береги, ніжні осінні ранки... (М. Хвильовий).
Відповідь: 1
41. У якому реченні з однорідними членами допущено пунктуаційну помилку?
1. Уміння чітко мислити, багата уява, достатній запас слів – ось що дає змогу людині стисло і небагатослівно висловити досить складні думки (А. Коваль).
2. Майже всі опери Миколи Лисенка: «Чорноморці», «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба» написані на лібрето Михайла Старицького (З календаря).
3. У неї було все: багатство і дивовижна врода (Б. Лепкий).
4. І піч, і комин, і жердка для убрання, і лави, і стіл, і колиска – все на своїм усталенім зручнім місці (М. Влад).
5. І на тім рушникові оживе все знайоме до болю: і дитинство, й розлука, й твоя материнська любов (А. Малишко).
Відповідь: 2
42. У якому безсполучниковому складному реченні на місці риски треба поставити двокрапку?
-
Защебетав соловейко / пішла луна гаєм; червоніє за горою, плугатар співає (Т. Шевченко).
-
У товаристві лад / усяк тому рад (Народна творчість).
-
Дружба – як дзеркало / розіб’єш – не складеш (Народна творчість).
-
Продають / хвалять, купують / гудять (Народна творчість).
-
Рада б зірка зійти / чорна хмара заступає (Народна творчість).
Відповідь: 3
43. Вкажіть, у якому реченні допущено пунктуаційну помилку.
-
Я певен, що все буде добре: дивись, народ у нас, як на підбір (О. Гончар).
-
Я певний: кожен справді великий, справді народний співець викликає любов і пошану до себе не тільки серед земляків... (М. Чабанівський).
-
Я думаю, найбільш на Україну тягли його відтіль ті струни потайні (М. Рильський).
-
Певно се країна світла та злотистої блакиті, певно тут не чули зроду, що бува негода в світі (Леся Українка).
-
Очевидячки, се питання усіх цікавило (М. Коцюбинський).
Відповідь: 4
44. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку при відокремленні означень?
-
Я люблю українське село, повне шуму, повне дум (В. Сосюра).
-
Оповитий тишею степ дихав пахощами росяних трав (П. Панч).
-
Втомлена вона заснула, голову поклавши на камінь (І. Франко).
-
Жовто помальовані парти, зсунуті в кутку докупи, були покриті пилом (М. Коцюбинський).
-
Тепла ніч, наповнена степовими пахощами, пропливла над Асканією (О. Гончар).
Відповідь: 3
45. У якому реченні не потрібно відокремлювати комами поширене означення
1. Тепла ніч наповнена степовими пахощами пропливала над Асканією.
2. Кінь наляканий громовицею різко повертає по праву руч.
3. У небі мерехтіли густо посіяні зорі.
4. І ось я напоєний пахощами батьківської землі, повертався в місто.
5. Сповнений любові я іду по вулиці вузькій.
Відповідь: 3
46. У якому реченні між частинами складного безсполучникового речення треба поставити тире
1. Умовк кобзар сумуючи щось руки не грають.
2. Мені здається твої очі в мою душу світять з вишини.
3.Мені відкрилась істина печальна життя зникає як ріка Почайна.
4.Защебетав соловейко пішла луна гаєм.
5. Знаю справедливість таки настане.
Відповідь: 4
47. У якому реченні поширене означення не відокремлюється комами
1. Сади омиті музикою згадок ковтають пил міжселищних доріг.
2. А думки мої натхненні та квітчасті опадають вересневим жовтим листям.
3. На обрії біліють маревом повиті села.
4. Вечір гаптований золотом приходить на зміну дню.
5. Понад сади обтяжені плодами з прощальним криком журавлі летять.
Відповідь: 3
48. У якому реченні допущено пунктуаційні помилки
1. І стежка у росах, і тиха діброва – то все моя рідна співуча земля.
2. Луки, гори, пишні сади все зелене й принишкле.
3. Все забуваєм: і скруту, і нужду, і те, здається, що й забути годі.
4. Мерещились мені здаля ліси, поля, квітучі площі – уся утрачена земля, що за життя мені дорожча.
5. Усе ніби поменшало і звузилось: і дорога, і стежка в березі, і круча над Россю.
Відповідь: 2
49. У якому реченні перед сполучником треба поставити кому
1. Тільки невсипуще море бухає десь здалеку та зорі тремтять у нічній прохолоді.
2. Я люблю коли в листя зелене дерева одягає весна і під вітром хитаються клени.
3. Зрідка пробіжить тут заєць або спиниться вовк.
4. Реве Дніпро й лани широкополі медами пахнуть.
5. На світанку зорі гаснуть і все живе в лісі прокидається.
Відповідь: 4
50. У якому реченні не потрібно відокремлювати комами обставину
1. Степ струсивши з себе росу горить рівним жовто-зеленим кольором.
2. Повечерявши гості довго не могли заспокоїтися.
3. Сестра не звикла сидіти склавши руки завжди знайде собі роботу.
4. У сонці красуючись біла хмаринка тріпоче вгорі.
5. Дивлячись на людей усміхався і мій батько великий добрий чоловік.
Відповідь: 3
51. У якому реченні не потрібно відокремлювати комами поширене означення
1. Це ж ми гартовані в снігах завіяні в пожарах загравою засвітим у віках.
2. Над вікном тьмяніє небо зорями вишите.
3. Широке рівне плесо віддзеркалювало срібні кучері залитих сяєвом хмар.
4. У муках у битвах я серцем вразливий цілий усесвіт збагнув.
5. До матері наш вічний голос зігрітий серцем і добром.
Відповідь: 3
52. У якому реченні між частинами безсполучникового складного речення треба поставити двокрапку
1. Тріпотять на вітрі явори шурхотить і опадає листя.
2. Ми знаєм усміхнеться й нам весна.
3. Не могили в степу запорожці на чайках пливуть.
4. Цвіте весна садами молодими шумлять вітри як гості з іменин.
5. Життя прожито друзів не нажито.
Відповідь: 2
53. У якому реченні допущено пунктуаційну помилку
1. Бачу здалеку хвиля іскриста грає вільно по синьому морю (Леся Українка).
2. Здобудеш освіту – побачиш більше світу (Народна творчість).
3. Я вже почав здаватися на її підмову, але Дмитро підняв нас обох на кпини, пообіцяв мені на день народження подарувати спідницю і газову хустинку (М. Стельмах).
4. Як угледіла її Джериха, як побачила її рум'яне лице, високий зріст, то забула навіть на той час про багатирку Варку (І. Нечуй-Левицький).
5. На посаді сиділа Нимидора, спустивши очі додолу, а кругом стола сиділи дружки й співали весільних пісень (І. Нечуй-Левицький).
Відповідь: 1