4. Моноклональні антитіла

Здійснити злиття клітин ссавців методично простіше, так як вони не мають клітинних стінок. Перший метод контрольованого злиття клітин ссавців був заснований на використанні інактивованого вірусу Сендай. Його віріон покритий ліпідвмісною оболонкою, яка зливається з мембранами двох клітин і сприяє їх злиттю. Використовується також Са²⁺, ПЕГ, лізолецитин. Уже в 60-ті роки розроблено методи злиття соматичних клітин тварин і людини.

Один з результатів методу злиття клітин ссавців швидко знайшов застосування в біотехнології. Це лінії клітин, одержані при гібридизації за участю клітин мієломи з допомогою яких можуть вироблятись моноклональні антитіла, тобто антитіла здатні реагувати лише з одним антигеном. Такі клітини називають — гібридоми («Безсмертні» клітини одержуються злиттям ракових клітин з клітинами що продукують цінні речовини).

Більшість антигенів викликає в організмі утворення набору суміші антитіл. Але кожен лімфоцит продукує лиш одне антитіло. Та лімфоцити не можуть рости в культурі.

Мієломи — злоякісні утворення імунної системи, які мають здатність до необмеженого росту і продукують (синтезують) один тип білків — антитіл. Тобто це природний продуцент моноклональних антитіл.

Метод їх одержання розроблений в Кембріджі Мільштейном і Келлером. Проводять злиття нормальних лімфоцитів і клітин мієлом. Спочатку гібридоми синтезують 2 типи антитіл батьківських клітин. Надалі внаслідок елімінації хромосом утворюються клітини здатні синтезувати антитіла одного типу. Скрінінг і виділення клону синтезуючого необхідне антитіло ведуть за допомогою біохімічних і імунологічних методів.

Цим методом з використанням ПЕГ одержували антитіла для великої кількості антигенів.

Одержання гібридом на основі мієломних клітин і імунізованих лімфоцитів складається із наступних етапів:

1. одержання мієломних клітин, які гинуть при подальшій гібридизації;

2. одержання лімфоцитів — продуцентів антитіл до заданих антигенів;

3. злиття мієломних клітин з лімфоцитами (агентом являється ПЕГ, вірус Сендай і лізолецитин, а також електричний імпульс);

4. скринінг гібридомних клітин;

5. перевірка здатності продукувати задані моноклональні антитіла;

6. клонування гібридних клітин з контролем на стабільність імунних властивостей;

7. одержання масових культур гібридомних клітин на поживних середовищах, або в організмі тварин у вигляді асцит них пухлин.

Гібридоми можна зберігати в замороженому стані (гібридомні банки в інститутах і лабораторіях).

Трансплантація ядер

Дослідження по гібридизації соматичних клітин еукаріотичних організмів (ссавців) показали що в гібридній клітині відбуваються стабільні зміни в експресії генів синкаріону порівняно з процесом експресії у батьківських клітин. А саме: речовини цитоплазми тварин приймають участь в регулюванні експресії генів клітинного ядра (цитоплазма регулює активність ядра).

Виявилось, що в перенесених в яйцеклітини (без ядра) ядрах спеціалізованих клітин починались процеси клітинної диференціації, тобто ядра містили повний об'єм необхідної для розвитку повноцінного організму інформації і в більшості випадків з цих клітин розвивається повноцінний організм. Коли інгібіруючий вплив на ядро цитоплазми диференційованої клітини закінчувався, в яйцеклітині і в ядрі можуть знову протікати процеси.

Тобто, одержуючи культури цитопластів (без'ядерних клітин) і каріопластів (міні-клітин, ядра яких оточені тонким шаром цитоплазми) отримують реконструйовані клітини шляхом їх злиття. Через декілька днів реконструйовані гібриди не відрізняються від вихідних батьківських (донорів ядер).Одержані також цібриди — продукти утворені при злитті цілих клітин одної мутантної лінії з цитоплазмою енуклеїруваних клітин другої клітинної лінії.