Патофізіологія порушень рухової кори та її еферентних волокон Геміплегія при пошкодженнях внутрішньої капсули

Порушення рухової кори, які супроводжуються її надлишковим збудженням (напр. епілепсія) або випаданням якихось функцій, а також розривом її еферентних волокон досить рідко зустрічається в кожноденній практиці лікаря. Виключенням є порушення внутрішньої кпсули, пов`язаних з крововиливом чи тромбозом середньої мозкової артерії в місті її відходження від артерії сочевицеподібного ядра і смугастого тіла (інсульт). Пр такиж ураженнях після гострої стадії, яка характеризується явищами шоку з в`ялим паралічем крнрлатеральної половини тіла (повільна геміплегія), виникає параліч з вираженим гіпертонусом м`язів, який проявляється переважно зростанням опору при пасивних рухах (спастична геміплегія). Такий підвищений тонус найбільш виражений у м`язах, які протидіють силі тяжіння тобто розгиначів ніг та згиначів рук. Цілеспрямовані рухи звичайно через деякий час частково відновляюються, однак при цьому хворі мають здатність відтворювати лише грубі згинальні чи розгинальні рухи (синергічні рухи).

В основі спастичної геміплегії лежить порушення еферентних шляхів від рухової кори, яке включає порушення кортикоспінального тракту та шляхів до стовбура мозку.

Спастичність. Явище спастичності нагадує децербаційну ригідність у тварин. Цей стан зникає при перерізанні задніх корінців спинного мозку. Однак на відміну від твариннох ригідності при при спастичності відбувається посиленням рефлексів розтягу.

Геміплегія. Виникає при порушеннях внутрішньої капсули – виявляється у погіршенні тонких рухів пальців рук, але м`язовий тонус і рефлекси розтягу або не посилюються, або лише дещо посилюються.

Отже, геміплегія при порушеннях внутрішньої капсули пов`язана з поєданим розривом еферентних шляхів від рухових областей кори.

Інтегративні функції йентральної нервової системи

Інтегративними називають такі фунуції ЦНС,я кі безпосередньо не пов`язані з обробкою сенсорних сигналів чи управлінням руховими та вегетативними функціями. Ці функції лежать в основі цикла сон/бадьорість, свідомість, мови, мислення (розуміння, манпулювання поняттями), пам`яті (включаючи процеси навчання) та емоцій. Структури, які відповідають за ці функції локалізовані в основному в лімбічній системі та новій корі.

Локалізація асиціативної кори.

В складі кори півкуль великого мозку виділяють сенсорні, моторні та асиціативні зони. До асоціативної кори відносять: тім`яно-скронево-потиличну, префронтальну і лімбічну асоціативні зони. Кожна з них особливо важлива для здійснення вищих інтегративних процесів таких як: вищих сенсорних функцій та мови, вищих рухових функцій та пам`яті та емоційної поведінки.

Коефіцієнт енцефалізації для вищих мозкових функцій

У хребетних між масою мозку (Е) і талі (Р) спостерігається залежність:

Е = К * R^2/3, де константа К (коефіцієнт енцефалізації) у дрібних ссавців низький: миша – 0.06, у шимпанзе - 0.30 у людини майже 1.00. Отже, у людини відносна маса мозку набагато більше, ніж у інших тварин – тобто великий мозок і непропорційно збільшена площа нової кори є передумовою розвитку мови, мислення, моральних та естетичних основ людини.