
5. Обробка результатів дослідів
Тепловий потік, до передається горизонтальною трубою шляхом конвекції, Вт:
др Ок - сумарний тепловий потік, що передається в зовнішнє середовище шляхом конвекції та випромінювання і визначається за потужністю нагрівача W:
Q = W
Оn-променевий тепловий потік,Вт:
де Со = 5,67 Вт/ м2*К4 - коефіцієнт випромінювання абсолютно чорного тіла; F - площа поверхні дослідної труби, м2, F=πdl; Тс , Тр - абсолютні температури відповідно дослідної труби те оточуючого повітря, К; εn = ε*1,2 - ступінь чорноти поверхні з урахуванням напів сферичного випромінювання; ε0 =0,045 - ступінь чорноти в напрямі нормалі до поверхні випромінювання, εn =. 0,054.
Середня температура стінки, °С /К/:
де tc- середня температура стінки в одній серії випромінювань;
tTi, - покази термопар ТІ-Т6 в одній серії вимірювань температур; п -кількість вимірювань температури стінки в одному стаціонарному режимі /звичайно, можна обмежитись трьома-чотирьома вимірюваннями/. Аналогічно середня температура оточуючого повітря, °С:
де tpi - покази термометра.
Отримані
значення tс
і tр
заносять
в табл. 2 і далі розраховують значення
необхідних величин.
Після того, як конвективний тепловий потік визначено, знаходять коефіцієнт тевіддачі за рівнянням /2/. Результати дослідів зображуються у вигляді графічної залежності
яка строго справедлива лише для даної дослідної труби. Тому необхідно порівняти результати дослідів зі значеннями α , обчисленими за формолую /3/ Таб 3
Параметри та одиниця вимірювання |
Tm , °С |
|||||||||
0 |
10 |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
90 |
|
λ•102 Вт/(м*К) |
2,44 |
2,51 |
2,59 |
2,67 |
2,76 |
2,83 |
2,90 |
2,96 |
3,05 |
3,13 |
106 М2/c |
13,28 |
14,16 |
15,05 |
16,0 |
16,96 |
17,95 |
18,97 |
20,0 |
21,02 |
22,10 |
Pr |
0,707 |
0,705 |
0,703 |
0,701 |
0,699 |
0,698 |
0,696 |
0,694 |
0,692 |
0,690 |
Використовуючи значення α , розраховані за /12/, будують плав ну криву. За відповідністю експериментальних точок і розрахункової кривої можна зробити висновок про надійність отриманих результатів. Для цього обчислюють середньоквадратичне відхилення дослідних α від розрахункової залежності