Тема 6. Реальні відносини обміну та товарна рівновага

Відносини обміну та умови торгівлі. Визначення відносин обміну. Відносини обміну та консистенція планів. Крива обміну Оніка-Узава. Крива обміну Маршалла-мілля. Стабільність рівноваги обміну.

Відносини обміну називаються, як співвідношення цін і відображення кількості одиниць товару 2, яку можна отримати при обміні на певну кількість товару 1.

Співвідношення цін на товар визначається, як:

Наведена формула відображає кількості одиниць товару 2, яку можна отримати при обміні на певну кількість товару 1.

Умови торгівлі відображають співвідношення взаємного попиту і взаємної пропозиції на експорт і на імпорт кожної країни (). Вони розраховуються на базі співвідношення індексу експортних та імпортних цін кожної країни.

Якщо =100 – рівність цін експорту та імпорту;

>100 – при рості сукупної ціни експорту країни, порівняно з сукупною ціною імпорту на одиницю товару, що експортується, стає можливим придбати все більше імпортних товарів;

<100 - при рості сукупної ціни експорту країни, порівняно з сукупною ціною імпорту на одиницю товару, що експортується, стає можливим придбати все менше імпортних товарів.

Умови торгівлі поділяються на: товарні (бартерні), доходні та факторні.

Товарні або чисті бартерні умови торгівлі – співвідношення експортних та імпортних цін певного товару або індексу експортних та імпортних цін в цілому.

Доходні умови торгівлі – індекс, який показує здатність країни імпортувати товари за рахунок виручки, яку отримують від експорту в цілому.

де - обсяги експорту.

Факторні умови торгівлі – індекс, що пов’язує імпортні ціни з продуктивністю одного або декількох факторів виробництва і показує, яку кількість імпорту може бути отримано за одиницю зростання продуктивності в експортних секторах.

де - індекс продуктивності експортних галузей країни;

- індекс продуктивності імпортних галузей країни.

Умови торгівлі зображено на графічній моделі (рис.16).

Ри.16. Умови торгівлі

Співвідношення цін може бути виражене через співвідношення експортних та імпортних цін на певний товар або через співвідношення індексу експортних та імпортних цін в цілому, коли визначають зовнішню торгівлю всіма товарами. Якщо:

- індекс експортних цін;

- індекс імпортних цін;

- кількість обсягу експорту;

- кількість обсягу імпорту;

- відносна пропозиція товарів на експорт;

- відносна попит на імпортні товари.

Умови торгівлі відображають співвідношення взаємного попиту і взаємної пропозиції на експорт та імпорт кожної країни. При зростанні відносної ціни експортних товарів відносний кількісний обсяг експорту зростає більше порівняно з відносним обсягом імпорту (крива пропозиції - ). При зростанні відносної ціни імпорту відносний попит на імпортні товари буде скорочуватися (крива попиту на імпортні товари - . У точці А – відносний попит на імпортні товари дорівнює відносній пропозиції товарів на експорт при певному значенні і .

Відносини обміну є консистентними, якщо країна І готова експортувати такий обсяг, який країна ІІ готова імпортувати.

Умови консистенції можна визначати через надлишковий попит Е.

Надлишковий попит – різниця між внутрішнім попитом на товар та внутрішнім обсягом його виробництва.

Формула визначення надлишкового попиту:

;

де - внутрішній попит на товар;

- внутрішні обсяги виробництва товару.

Якщо >0, то країна має намір імпортувати цей товар ( власний попит є більшим за внутрішні обсяги виробництва).

Якщо <0, то країна має можливість експортувати товар ( власний попит є меншим за внутрішні обсяги виробництва).

Рівновага на товарних ринках існує тоді, коли надлишковий попит в нашій країні (обсяг запропонований для обміну) відповідає надлишковому попиту закордоном, тобто:

для і=1,2

Ця умова стосується рівноваги на обох товарних ринках, отже і світової ринкової рівноваги.

Обмеження бюджету вимагає, щоб вартість тих обсягів товару країни, на які є попит (соціальний продукт використання), відповідала національному доходу (соціальний продукт, з точки зору створення).

Обмеження бюджету визначається, як:

Вирівнювання платежів балансу передбачає, передбачає, що торгівельний баланс вирівняний, тобто:

Крива обміну Оніка-Узави – крива, що показує обсяг експорту (імпорту) країни в залежності від рівня відносних цін. Із зростанням надлишковий попит Е в нашій країні на товар 1 зменшується (збільшується обсяг експорту) і, навпаки, при зменшенні цінового співвідношення надлишковий попит зростає (зменшується обсяг імпорту).

Закон Вальраса – якщо існує рівновага на світовому ринку одного товару з огляду на бюджетні обмеження обох народних господарств, то повинна існувати рівновага на світовому ринку іншого товару.

Стабільність на світовому товарному ринку передбачає, що навіть при незначному відхиленні від рівноважного співвідношення цін існує механізм пристосування, який повертає ціну у стан рівноваги.

Співвідношення цін зростає (спадає), коли світовий надлишок попиту при заданій відносній ціні є додатнім (від’ємним), тобто:

Рівновага є стабільною при умові:

Крива обміну Маршалла-Мілля – це крива, що відображає здатність до обміну товарами Батьківщини і Закордону.

Криві обміну Батьківщини показує обсяг товару 1, який країна І експортує при альтернативних співвідношеннях цін (). В умовах автаркії (кут, утворений променем а). Країна І експортуватиме товар 1, коли зростає від до ( за певну кількість товару 1 отримує більшу кількість імпорту товару 2, ніж виробляє в автаркійних умовах). Країна І експортує обсяг товару 1 – OD , а імпортує обсяг товару 2 – OF. Крива обміну () показує обсяги товару 2, які Закордон експортує. В умовах автаркії цінове співвідношення . Країна ІІ (Закордон) експортує товар 2 при зниженні ціни до . Враховуючи, що торгові умови для країни 2 визначаються як , то при збільшенні і відповідно при зменшенні поліпшуються її відносини обміну. Для міжнародної торгівлі необхідно, щоб в умовах автаркії цінове співвідношення Батьківщини були нижчим за автаркійне цінове співвідношення Закордону, тобто .

Рис.17. Криві обміну Батьківщина і Закордону.

Умова Маршалла-Лернера – рівновага обміну є тоді стабільною, коли сума абсолютних еластичностей вітчизняного попиту на імпорт та іноземного попиту на вітчизняний експортний товар більша ніж одиниця.