Завдання

Зміст завдання. Загально прийняте найменування завдання, або, у випадку відсутності такого, коротке визначення.
Позиція класифікатора завдання. Ця позиція передбачає наявність початкового класифікатора завдань. По кожному завданню потрібно визначити, до якої рубрики класифікатора поточне завдання відноситься. Якщо такої рубрики в класифікатора немає, класифікатор доповнюється.
Шифр завдання. Цей пункт відображає ієрархічну природу завдання в цій ієрархії (передісторію виникнення його, див. розділ “Система декомпозиції”). Шифр, з точки зору структури, являє собою так званий композиційний код, в якому в стислій формі, відображені “безпосередні батьки” поточного завдання.
Показники ефективності вирішення завдання. Тут викладаються критерії, по яким оцінюють ефективність вирішення завдань. Якщо можливо, дають формальне визначення критерію, інакше словарне.
Характеристика. Наводяться обмеження, які необхідно враховувати при вирішенні поточного завдання, по можливості формалізовані.
Показники витрат. Наводяться відомості щодо витрат для вирішення задачі.

Координатор завдання. Шифр підрозділу, до якого безпосередньо відноситься поточне завдання.
Кількість співробітників. Вказується кількість співробітників даного підрозділу, що приймають участь у реалізації даного завдання.
Видатки та премії.
Вартість матеріалів і обладнання.
Загальні витрати (6.3+6.4)

Делегованість. Не делегується, делегується частково, делегується повністю.

5.4.6. Функції

Зміст функції. Аналогічно п.1 “Завдання”.
Позиція класифікатора функції. Аналогічно п.2 “Завдання”.
Шифр функції. Аналогічно п.3 “Завдання”.
Інформація. Наводяться шифри інформаційних масивів (вхідні і вихідні), що пов’язані з виконанням поточної функції.
Характеристика. Аналогічно п.5 “Завдання”.
Витрати. Аналогічно п.6 “Завдання”.
Виконавець функції. Наводиться шифр відповідального виконавця функції.
Тип функції. Вказується чи відноситься функція до типу а), чи б).

5.4.7. Інформація

Шифр функції. Аналогічно п.3 “Функції”.
Ознака вхід/вихід. Вказується, до якого потоку належить віднести інформацію - вхідного чи вихідного.
Найменування. Шифр документу або короткий опис даних.
Форма представлення. Вказується форма представлення даних: документ, текст, стандартна форма, телефон, факс і т.д.
Кореспондент. Звідки або куди поступають дані. Шифр функції.
Спосіб доставки. Пошта, телеграф, кур’єр і т.д.
Ознака структурованості. Вказується чи є інформаційний об’єкт неподільною одиницею чи складається з декількох відносно простіших. Наприклад, звіт департаменту складається з звітів відділів.
Регламент. Вказується частота отримання документу, інформації.
Об’єм. Вказується середній обсяг інформації за декаду в друкованих листах.

Вищенаведені множини параметрів, звичайно не є повними, але в той же час вони на достатньому рівні охоплюють головні напрямки параметризації вищезгаданих складових і дозволяють з достатньою степінню деталізації розглянути основні процеси побудови СКІ.

Задача наповнення даної системи параметрів фактичними значеннями (відповідно до кожного завдання, функції, інформаційного масиву) може бути вирішена щонайменше двома шляхами: а) запровадження системи інтерактивних анкет і проведення анкетування об’єкту досліджень, і б) впровадження автоматизованої системи комплексного аналізу предметної області.

При наявність відповідної технологічної бази доцільно брати останнє. Цей вибір впроваджено ще й тому, що впровадження комп’ютерної технології в цей процес надає істотні переваги з точки зору:

цілісностї згаданої системи параметрів;
її несуперечливості;
швидкості виконання збору інформації;
централізації обробки системи параметрів;
достовірність інформації і т. і.

Останній пункт потребує окремого роз’яснення.

Справа полягає в тому, що система робіт по комплексному обстеженню предметної області будь-якої структури, що динамічно розвивається, по необхідності повинна задовольняти властивостям фронтальності і синхронного паралелізму. Крім того дана робота повинна бути проведена в найкоротший термін, що визначається часовим інтервалом відносної стабільності (статичності) об’єкту дослідження.

Зрозуміло, що данні вимоги можливо задовольнити тільки при умові “достатньої” автоматизації згаданих вище робіт.

Зауважимо, що при створенні систем автоматизації діяльності різного профілю (автоматизованих систем управління, організаційно-технічних систем, інформаційно-аналітичних систем тощо) важливе місце займає методика побудови концепції проекту комплексної інформатизації корпоративного замовника, яка з перших кроків виконання проекту (за умов її додержання) дає певні гарантії успіху проекту в цілому.

Зрозуміло, що в кожному конкретному випадку окремі рекомендації, що наводяться, можуть не бути використані, замість них можуть бути розглянуті якісь інші питання, але колектив авторів запропонованого підходу сподівається, що в цілому він являє собою надійний орієнтир для спеціалістів - практиків.

Задачі для самостійної роботи

Обчислення функцій, заданих операціями підсумовування і мультиплікування.
1. Написати програму обчислення наступних скінчених сум та добутків:
2. Написати програми обчислення наближених значень наступних функцій, використовуючи їх розкладення в степеневі ряди. Підсумувати членів ряду.
Наближене обчислення сум числових рядів з заданою точністю .
Обчислення із заданою точністю наближених значень функцій, зображених степеневими рядами.