Тема. Поняття адміністративного законодавства

План

1. Поняття, предмет і метод адміністративного права.

2. Поняття, види і склад адміністративних правопорушень

3. Поняття і види адміністративної відповідальності.

Література

1. Адміністративне право України: Підручник / За ред. Ю.П. Битяка. - X., 2000.

2. Батан Т. Службовець державної установи та організації: поняття та характеристика правового статусу // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 8.

3. Колпаков В.К., Кузьменко О.В. Адміністративне право України : Підручник. -К., 2003.

Нормативні матеріали

1. Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р.

2. Кодекс України про адміністративні правопорушення.

3. Закон України "Про державну службу" від 16 грудня 1993р.

4. Закон України "Про службу в органах місцевого самоврядування" від 07.06.2001 р.

1. Поняття, предмет і метод адміністративного права.

Адміністративне право – це галузь права, що регулює суспільні відносини управлінського характеру, які виникають у процесі організації і здійснення органами держави виконавчої і розпорядчої діяльності, тобто в процесі державного управління.

Однією з сторін в адміністративно-правових відносинах завжди виступає уповноважений суб’єкт державної виконавчої влади, тобто, адміністративно-правові відносини між громадянами неможливі.

Особливості адміністративно-правових відносин:

1. Це відносини влади.

2. Ці відносини носять ярко виражений організаційний характер, що зумовлено виконавчою і розпорядчою діяльністю органів державної виконавчої влади, які безпосередньо організують управління різними сферами суспільного життя, забезпечують охорону порядку в суспільстві і т.і.

3. Один з учасників цих відносин (а саме, державний орган чи посадова особа) вступає в них не тільки з власної волі, але і в силу прямої вказівки закону.

Предметом регулювання адміністративного права є суспільні відносини, які виникають в процесі і здійснення управлінської діяльності в державі.

Державне управляння в Україні – це підзаконна, юридично-владна, організуюча діяльність державних органів виконавчої влади, яка полягає в практичному виконанні законів у процесі повсякденного управління господарським, соціально-культурним і адміністративно-політичним будівництвом.

До специфічних ознак, які визначають сутність державного управління, належать:

• загальнодержавний характер;

• виконавча діяльність, що здійснюється на основі закону;

• об’єктом виконавчої діяльності є економіка, соціально-культурне й адміністративно-політичне будівництво;

• організуючий зміст державного управління;

• безперервність і постійність;

• розпорядчий характер.

Основні методи державного управління:

1. метод переконання – це система виховних, роз’яснювальних та заохочувальних заходів, спрямованих на формування у громадян розуміння необхідності чіткого виконання владних приписів.

2. метод примусу – це психологічний, фізичний або матеріальний вплив на певні особи з метою змусити їх виконувати владні приписи.

В Україні, яка йде шляхом створення громадянського суспільства та будівництва демократичної держави, пріоритет в державному управлінні надається методу переконання.

Систему джерел адміністративного права складають:

1. Конституція України. В ній визначені основи формування та діяльності органів виконавчої влади, розмежовані повноваження між центральними та місцевими органами влади, закріплені права та свободи громадян щодо здійснення ними державного управління, участь громадських організацій в управлінні державними та громадськими справами.

2. Закони України “Про об’єднання громадян”, “Про державну службу”, “Про місцеве самоврядування” та ін.

3. Постанови Верховної Ради України, які охоплюють адміністративно-правові норми організаційного характеру.

4. Кодекс України про адміністративні правопорушення — законодавчий акт, в якому об’єднані і систематизовані норми адміністративного права, які регулюють відносини, що виникають в процесі боротьби з адміністративними правопорушеннями і здійснення мір по їх профілактиці.

Кодекс України про адміністративні правопорушення затверджений 7.12.1984 р., введений в дію з 1.06.1985р.; охоплює 5 розділів. 33 глави, 330 статей.

Основні завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення:

1. охорона суспільно-економічних, політичних та особистих прав і свобод громадян, а також прав юридичних осіб;

2. охорона суспільного (конституційного) ладу України;

3. охорона всіх форм власності;

4. охорона встановленого порядку управління, державного і громадського порядку;

5. зміцнення законності;

6. запобігання протиправним діям;

7. виховання громадян нашої держави у дусі точного і неухильного додержання Конституції та законів України, поваги до прав, честі і гідності громадян інших держав, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

Суспільні відносини, що склалися в Україні за час її незалежності потребують прийняття нового адміністративного кодексу.

Отже, джерелом адміністративного права України виступає нормативний акт органу державної влади або управління, який криє в собі адміністративно-правові норми, що регулюють державно-управлінську діяльність.

Адміністративно-правові відносини можна визначити як відносини:

• між вищими і підпорядкованими їм органами державного управління;

• між органами державного управління і відомчими державними підприємствами, установами і організаціями;

• між органами державного управління і недержавними підприємствами, організаціями;

• між органами державного управління і громадянами.