1.1.Облік формування статутного капіталу в акціонерному товаристві.

Після державної реєстрації підприємства його статутний капітал у сумі вкладів учасників, передбачених статутними документами (у сумі проведеної підписки на акції), відображається за кредитом раху­нка 40 «Статутний капітал» та дебетом рахунка 46 «Неоплачений капітал». Фактичне надходження вкладів засновників проводиться за кредитом рахунка 46 «Неоплачений капітал» у кореспонденції з рахунками коштів і матеріальних цінностей.

Статутний капітал зареєстрованого АТ залежно від стану - забор­гованості за акціонерами враховується на таких субрахунках рахунка 40 «Статутний капітал»:

1 - «.Оголошений капітал» - у сумі, записаній у статуті АТ;

2 - «Під­писний капітал» - на вартість акцій, за якими проведено підписку;

3 -«Оплачений капітал» - у розмірі коштів, внесених засновниками в момент підписки та пізніше:

4 - «Вилучений капітал» - вартість ак­цій, вилучених з обігу (викуплених товариством в акціонерів).

З моменту реєстрації АТ усі акції враховуються на субрахун­ку 1 «Оголошений капітал». Коли закінчено підписку на акції, на їх номінальну вартість ро­биться запис щодо зменшення коштів на субрахунку 1 «Оголошений капітал» та збільшення коштів на субрахунку 2 «Підписний капітал». Після оплати акцій та оформлення прав влас­ності акціонерів на акції (внесення учасників до реєстру акціонерів) номінальна вартість акцій переводиться із субрахунку 2 «Підписний капітал» на субраху­нок 3 «Оплачений капітал».

Статутний капітал, оголошений під час реєстрації АТ. має бути сплачений повністю протягом року. У разі, коли статутний капітал сплачений не повністю, його величину слід зменшити (перереєстру­вати) на суму нерозміщених акцій. Щодо наступних випусків акцій у порядку збільшення статутного капіталу законодавство таких вимог не містить. Нерозміщеними акціями, які перебувають на балансі АТ, розпоряджається Рада директорів товариства. Такі акції можуть бути використані як резерв для наступних емісій. Дивіденди на нерозміщені акції не нараховуються.

Оприбуткування майна, наданого в натуральній формі у влас­ність підприємств у рахунок вкладів до статутного капіталу чи для оплати акцій, провадиться за ціною, визначеною за домовленістю учасників. Майно, надане підприємству в користування, оприбутко­вується в оцінці, яку визначено на підставі орендної плати за користу­вання цим майном, обчисленої за весь зазначений в установчих доку­ментах термін діяльності підприємства чи інший установлений засно­вниками термін (якщо інше не передбачене установчими документа­ми). У разі оприбуткування валютних коштів та майна, оціненого в інвалюті, у рахунок вкладів до статутного капіталу сумові різниці відносяться на рахунок 42 «Додатковий капітал». Спрямовувати їх на потреби споживання підприємства не можна.

Вартість прав користування землею, спорудами, устаткуван­ням, інтелектуальною власністю і т. ін., внесена засновниками в раху­нок вкладів до статутного капіталу АТ, ураховується на рахунку 12 «Нематеріальні активи».У разі оприбуткування вартості майна, що вно­ситься, збільшуються витрати, спрямовані на те, щоб об'єкти були го­тові до використання.

Із закінченням терміну, протягом якого АТ має право користува­тися майном, що внесене замість оплати акцій, додатковий внесок до статутного капіталу не робиться ї статутний капітал не зменшується.

У разі несплати підписувачами в установлений термін оголоше­ної кількості акцій правління АТ може анулювати підписку на акції й повернути внесені кошти чи зменшити суму до внесеної величини. На величину анульованої підписки робиться запис в аналітичному обліку за рахунком 46 «Неоплачений капітал».

Під час створення АТ на базі державного муніципального під­приємства статутний капітал формується на підставі акта оцінювання вартості майна, який складається на основі інвентаризації:

Майно оцінюється за його балансовою вартістю. Основні засоби (зокрема й узяті в тривалу оренду з правом викупу) оцінюються за відновленою вартістю з урахуванням їх переоцінювання за постано­вою уряду.

Нестача чи надлишки матеріальних цінностей, що виявлені під час інвентаризації, після того, як будуть відображені як витрати І до­ходи вплинуть на фінансові результати звітного періоду.

Коли закінчено оцінювання майна підприємства, статутний капі­тал доводять до розміру, що відповідає викупній (продажній) вартості підприємства або його статутного капіталу, який фіксується в устано­вчих документах.

Після цього за результатами оцінювання майна складають заключний баланс. Якщо з моменту складання заключного балансу до моменту реєстрації підприємства відбуваються зміни в його май­новому стані, то відповідні зміни відображають і в акті оцінювання майна. З моменту реєстрації АТ активи та пасиви підприємства, що приватизується, приймають в розмірі, визначеному в заключному балансі підприємства. Після реєстрації АТ комісія з приватизації (чи комітет із питань управління майном) провадить підписку на акції. На оголошений статутний капітал, - проведення за дебетом рахунка 46 «Неоплачений капітал» і кредитом рахунка 40 «Статутний капітал».

У разі продажу підприємства, що приватизується, на аукціоні чи за конкурсом у випадку реєстрації його як окремої юридичної особи розмір статутного капіталу приватизованого підприємства визнача­ється залежно від купівельної ціни. При перевищенні купівельної ціни над оціночною (початковою) вартістю відповідну різницю врахову­ють на приватизованому підприємстві на рахунку 19 «Гудвіл».

Підприємство, що здійснило купівлю на аукціоні чи за конкур­сом, ураховує суму зроблених витрат з купівлі як внесок до статутно­го капіталу придбаного (чи частково придбаного) підприємства: дебет рахунка 14 «Довгострокові фінансові інвестиції», кредит рахунка 31 «Раху­нки в банках».

Якщо оціночна вартість проданого підприємства менша за купі­вельну ціну, на приватизованому підприємстві майно враховують за оціночною вартістю. Різницю між купівельною та оціночною вартіс­тю у підприємства-власника відносять на однойменний субрахунок 1921 «Негативний гудвіл» рахунка 192 «Негативний гудвіл» і списують щомі­сячно частинами на інші доходи (дебет рахунка 192 «Негативний гудвіл», кредит рахунка 74 «Інші доходи»),

У разі зарахування приватизованого майна на баланс підприємства покупця майно оприбутковують за ціновою вартістю в кореспон­денції з рахунками обліку коштів, а різницю між купівельною ціною та ціновою вартістю списують в зазначеному порядку.

Згідно з чинним законодавством підприємство (колективне, акці­онерне товариство тощо) може змінювати (збільшувати або зменшу­вати) розмір статутного капіталу.

Збільшення статутного капіталу дозволене лише після повної сплати всіх раніше випущених акцій, встановлених внесків.

Основні шляхи збільшення статутного капіталу можуть бути такі:

- додаткові вкладення засновників;

- випуск та реалізація у встановленому чинним законодавством порядку нових акцій;

- обмін облігацій на акції підприємства (товариства);

- збільшення номінальної вартості випущених акцій.

Водночас розмір статутного капіталу може бути також і зменше­ним. Основні шляхи зменшення статутного капіталу можуть бути та­кі:

- вилучення власного капіталу;

- зменшення номінальної вартості акцій;

- анулювання акцій, що викуплені товариством в акціонерів.

Лише зборами акціонерів може бути прийнято рішення про зміни ста­тутного капіталу. У бухгалтерському обліку це рішення відобража­ється лише після державної реєстрації нового розміру статутного ка­піталу. На збільшення статутного капіталу робиться проведення: кре­дит рахунка 40 «Статутний капітал», дебет рахунків або 46 «Неоплачений капітал» або 441 «Нерозподілений прибуток».

Зміна статутного капіталу АТ шляхом збільшення номінальної вартості акцій відображається за дебетом рахунка 46 «Неоплачений капі­тал» та кредитом рахунка 40 «Статутний капітал», при зменшенні номі­нальної вартості акцій із виплатою різниці акціонерам - за дебетом рахунка 40 «Статутний капітал» і кредитом рахунка 672 «Розрахунки за ін­шими виплатами».

Щоб збільшити суму статутного капіталу, АТ може переоцінити наявні основні засоби за ринковими цінами.

Статутний капітал акціонерних товариств, утворених у ході при­ватизації, може (у зв'язку з переоцінюванням основних засобів) збі­льшуватися завдяки зростанню номінальної вартості акцій, випуще­них у процесі приватизації, чи додаткового випуску акцій (того само­го виду та номіналу, що були випущені під час приватизації) на суму збільшення статутного капіталу. Акції додаткового випуску розподі­ляють між акціонерами пропорційно до їхньої частки акцій у статут­ному капіталі АТ. У разі збільшення номіналу акцій відповідні акції чи сертифікати акцій вилучають з обігу і водночас акціонерам видаються нові. Збільшення статутного капіталу шляхом заліку сум переоці­нювання основних засобів відображається за кредитом рахунка 40 «Ста­тутний капітал», дебетом рахунка 423 «Додатковий капітал».

У разі переоцінювання основних засобів сума до оцінювання ві­дображається за дебетом рахунків 10 «Основні засоби» та кредитом ра­хунка 40 «Статутний капітал». Дооцінка

нарахованих сум зносу за виробничими основними засобами відображається за дебетом рахунка 40 «Статутний капітал» та кредитом рахунка 131 «Знос основних засобів». Сума до оцінювання за невиробничими основними засобами відно­ситься в кредит рахунка 423 «Додатковий капітал» й у балансі відобража­ється окремо. У разі прийняття загальними зборами АТ рішення про збільшення статутного капіталу на суму до оцінювання основних засобів робиться проведення за дебетом рахунка 423 «Додатковий капітал» та кредитом рахунка 40 «Статутний капітал».

Якщо рішення про збільшення статутного капіталу ще не зареєс­троване, а внески учасників почали надходити, ці засоби враховують на рахунку 67 «Розрахунки з учасниками». Після реєстрації зміни стату­тного капіталу відображаються записом: дебет рахунка 67 «Розрахунки з учасниками», кредит рахунка 46 «Неоплачений капітал».