Тема13: «Облік власного капіталу та забезпечення

зобов’язань.»

Основні питання теми.

1.Облік статутного капіталу.

2.Облік пайового капіталу.

3.Облік додаткового капіталу.

4.Облік резервного капіталу.

5.Облік нерозподіленого прибутку (непокритого збитку.

6.Облік вилученого капіталу.

7.Облік неоплаченого капіталу.

8.Облік забезпечення майбутніх витрат та платежів.

9.Облік цільового фінансування та цільових надходжень.

1.Облік формування статутного капіталу.

Джерелами формування майна підприємства є власний капітал та позикові кошти.

Власний капітал – це частина в активах підприємства, що залишається після вирахування його зобов’язань.

Облік власного капіталу складається з обліку:

• статутного капіталу

• пайового капіталу;

• додатково вкладеного капіталу;

• іншого додаткового капіталу;

• резервного капіталу;

• нерозподіленого прибутку (непокритих збитків);

• неоплаченого капіталу;

• вилученого капіталу.

Для реальної оцінки показника власного капіталу сума

неоплаченого капіталу, вилученого капіталу та непокритого збитку підприємства віднімається при визначенні підсумку власного капіталу в балансі підприємства.

Кожне підприємство для здійснення господарської діяльності повинно мати економічні ресурси, які називаються активами підприємства. Якщо активи підприємства формуються лише за рахунок власного капіталу, та має місце наступне рівняння:

Активи = Власний капітал

Активи підприємства можуть поповнюватись за рахунок коштів інших підприємств і фізичних осіб. В цьому випадку підприємство матиме заборгованість (зобов'язання). З урахуванням заборгованості наведене вище рівняння набуває вигляду:

Активи = Власний капітал + Зобов'язання

У західній економічній літературі зобов'язання називають пасивами. В Україні пасиви складаються з власного капіталу і зобов'язань. В усіх випадках власний капітал є складовою частиною загальних джерел підприємства або частиною його активів.

Перетворюючи рівняння, можна визначити власний капітал наступним чином:

Власний капітал = Активи - Зобов'язання

У формулі величина власного капіталу визначається як різниця між вартістю активів і зобов'язаннями до сплати.

Власний капітал відображає величину вартості засобів, які належать власникам підприємства. Капітал власника відображає розмір участі власників (засновників, учасників, акціонерів) підприємства у фінансуванні його активів. Відповідно до МСФЗ це вартість активів, на які не розповсюджуються фінансові зобов'язання кредиторів. На величину власного капіталу впливають:

1)інвестиції, які збільшують активи за рахунок додаткових коштів власника підприємства;

2)вилучення коштів власниками підприємства, що зменшує активи підприємства;

3)доходи, які призводять до зростання власного капіталу;

4)витрати, які зменшують величину власного капіталу.

Складові власного капіталу відображають суму, яку власники (засновники) передали в розпорядження підприємства як внески або залишки у формі нерозподіленого прибутку, або яку суму одержало підприємство зі сторони без повернення від інших підприємств у своє розпорядження.

Показник «власний капітал» є одним із найістотніших і найваж­ливіших для підприємства показників, оскільки свідчить про:

- забезпеченість коштами для функціонування підприємства;

- кредитоспроможність підприємства;

- платоспроможність підприємства.

У світовій практиці при формуванні власності (капіталу) заснов­ників підприємства за економіко-правовим характером розрізняють два поняття:

- вклади;

- додаткові внески засновників (учасників).

Вклади та додаткові внески виконують різні функції. Для того, щоб зрозуміти ці функції, слід спочатку з'ясувати складові елементи власного капіталу.

Власний капітал засновників (учасників) поділяється на дві час­тини:

1) реєстрований;

2) не реєстрований.

Перший - це статутний або пайовий капітал. Другий - додатко­вий, резервний, страховий капітал та нерозподілений прибуток (непо­критий збиток).

Усі ці складові є власністю засновників. Але вклади виконують незрівнянно більше функцій і мають значно глибший зміст, аніж про­сто внесення додаткових коштів (майна), зокрема й таких, що зали­шалися в складі власного капіталу як нерозподілений прибуток.

Вклад - це частка засновника (учасника) у статутному (пайовому) капіталі підприємства, яка виконує такі функції;

1) інвестування діяльності підприємства (це першочергове дже­рело формування майна підприємства);

2) регулювання відносин власності (розподіл майна, виробленої продукції, одержаного прибутку тощо). Це особливо важливо у разі виходу учасника (засновника) з підприємства чи коли йдеться про правонаступництво тощо;

3) управління підприємством (адже кількість голосів кожного учасника дорівнює його частці (вкладу) або пропорційна до неї).

Додатковий внесок - це частка засновника (учасника) в інших формах власного капіталу підприємства - резервному, страховому чи іншому та нерозподіленому прибутку (непокритому збитку) минулих років. Це означає, що додаткові внески робляться або до резервного (страхового) капіталу, або до нерозподіленого прибутку (залишається неспожитою частка прибутку поточного року), тобто вклад виконує лише першу функцію - інвестування.

Додаткові грошові внески або майно засновників (учасників) мо­жуть бути спрямовані на розвиток підприємства, закупівлю товарно-матеріальних цінностей, покриття збитків тощо.

Формування статутного (пайового) капітал) за рахунок вкладів засновників - обов'язковий елемент установчих документів підпри­ємства. Сума статутного (пайового) капіталу підлягає обов'язковій реєстрації в державному реєстрі господарюючих одиниць. Рішення про збільшення (зменшення) також обов'язково має реєструватися.

Статутний капітал – це сума грошових вкладів, що їх власник надає в повне господарське відання підприємству, яке він створює, або вартість відповідного майна.

Статутний капітал підприємства створюється за рахунок вкладів засновника або учасників і засновників. Вкладами можуть бути гроші, будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (зокрема, на інтелек­туальну власність). Вклад, оцінений у гривнях, складає частку - засно­вника у статутному капіталі.

Акціонерне товариство (АТ) має статутний капітал, поділений па певну кількість акцій рі­зної номінальної вартості.

Учасники та засновники товариства з обмеженою відповідальніс­тю (ТОВ) відповідають за борги товариства в межах їх вкладу (част­ки) в статутному капіталі, акціонери -у межах належних їм акцій.

Учасники повного товариства несуть солідарну відповідальність за зобов'язання товариства усім своїм майном.

У командитному товаристві частина учасників несе повну відпо­відальність, інша частина - у межах вкладів у майно товариства.

Статутний капітал довірчого товариства має бути не меншим за встановлений ліміт і формуватися виключно за рахунок коштів і цін­них паперів учасників. Засновники довірчого товариства відповідають за Його зобов'язаннями своїми внесками до статутного капіталу, а в разі недостатності цих сум - додатково належним їм майном.

Статутний капітал товариства покупців складається із внесків членів товариства.

До корпоративних підприємств правомірно віднести спільні під­приємства з іноземними інвестиціями, які здебільшого створюються у формі господарських товариств.

Статутний капітал комерційного банку формується за рахунок коштів акціонерів або пайових внесків засновників (учасників) банку.

Статутний капітал банків забезпечує виконаних ними зо­бов'язань. Проте оскільки комерційні банки створюються як госпо­дарські товариства, вони відповідають за своїми зобов'язаннями не лише статутним капіталом, а й усім майном, що їм належить.

Порядок створення статутного капіталу банків визначено Зако­ном України «Про банки і банківську діяльність». Різні обмеження щодо частки засновників не впливають на побудову бухгалтерського обліку статутного капіталу будь-якого господарюючого формування - виробничого, комерційного або банківського.

Бухгалтерський облік статутного капіталу починається з дня ре­єстрації підприємства (тобто статуту) в державному реєстрі та припи­няється (закінчується) днем вибуття підприємства з державного ре­єстру внаслідок припинення діяльності, банкрутства, припинення те­рміну дії тощо.

Бухгалтерський облік статутного капіталу здійснюється на балансовому рахунку 40 «Статутний капітал» в журналі – ордері №7 при журнальної – ордерній формі бухгалтерського обліку.

Рахунок 40 «Статутний капітал» призначений для обліку даних та узагальнення Інформації про стан і рух статутного капіталу підприєм­ства. Сальдо цього рахунка має відповідати розміру статутного капі­талу, який зафіксований в установчих документах підприємства та за­реєстрований у державному реєстрі. Записи за згаданим рахунком ви­конують лише в разі збільшення або зменшення статутного капіталу, що відбувається в установленому чинним законодавством порядку, але тільки після внесення відповідних змін до установчих документів, тобто перереєстрації статутного капіталу.

Після державної реєстрації підприємства його статутний капітал у сумі внесків засновника (учасників), які передбачені установчими документами (наприклад, у сумі виконаної підписки в акціонерному товаристві), відображається за кредитом рахунка 40 «Статутний капітал» у кореспонденції:

1. в одноосібного власника - рахунками обліку грошових засобів та інших цінностей (активів);

2. у товариствах - рахунком 46 «Неоплачений капітал».

Фактичні надходження власників (засновників) проводять за кре­дитом рахунка 46 «Неоплачений капітал» в кореспонденції з рахунками обліку грошових засобів та інших цінностей (активів) або зобов'язань (пасивів).

Аналітичний облік за рахунком 40 «Статутний капітал» проводять по засновниках підприємства. В підприємствах, створених у формі акціонерних товариств, до рахунка 40 «Статутний капітал» можуть бути відкриті субрахунки:

1. за видами акцій - прості, привілейовані;

2. за ознаками внесків - оголошений капітал, підписаний капітал, оплачений капітал, вилучений капітал.

В таблиці 1 наведена кореспонденція рахунків з обліку статутного капіталу.

Таблиця 1. Кореспонденція рахунків з обліку статутного капіталу.

№ п/п	Зміст господарської операції	Дт	Кт
1.	Зареєстровано статут (зміни) до статуту товариства	46	40
2.	Збільшення статутного капіталу за рахунок нерозподіленого прибутку	443	40
3.	Збільшення статутного капіталу за рахунок належних учасникам дивідендів (виплата дивідендів акціями)	671	40
4.	Зменшено статутний капітал в розмірі внеску учасника	40	672
5.	Відображено вартість частини майна, що належить учаснику при виході з товариства, пропорційно його внеску до статутного капіталу	443	672
6.	Нараховані частку прибутку, що отримано підприємством у поточному році, яка підлягає виплаті учаснику при виході з товариства	443	671
7.	Збільшено статутний капітал в розмірі додаткових внесків засновників	46	40
8	Збільшено статутний капітал за рахунок індексації основних засобів	423	40