7.Облік витрат на виробництво.

Ринкові відносини визначають важливу роль обліку витрат виробництва і собівартості продукції. Це один із важливих інструментів ведення господарської діяльності. Собівартість тісно пов’язана з фінансовим результатом діяльності підприємства.

Основним завданням обліку витрат на виробництво є контроль за ходом виробництва і результатами господарської діяльності.

Підприємства всіх форм власності зобов’язані вести облік виробничої собівартості. Порядок, за яким формується виробнича собівартість продукції, встановлений П(С)БО 16 «Витрати».

До виробничої собівартості продукції належать такі витрати:

- прямі матеріальні витрати;

- прямі витрати на оплату праці;

- інші прямі витрати;

- загально виробничі витрати;

А) змінні;

Б) постійні.

Витрати пов’язані з обліком виробничої собівартості групуються за такими статтями:

1.Сировина та матеріали;

2.Купівельні комплектуючі вироби та напівфабрикати;

3.Паливо та енергія на технологічні цілі;

4.Зворотні відходи (віднімаються);

5.Основна заробітна плата робітників основного виробництва;

6.Додаткова заробітна плата робітників основного виробництва;

7.Відрахування на обов’язкове соціальне страхування;

8.Витрати, пов’язані з підготовкою та освоєнням основного

виробництва;

9.Загальновиробничі витрати;

10.Витрати внаслідок технічно неминучого браку;

11.Інші операційні витрати:

Втрати від уцінки ТМЦ;

Нестачі та втрати від псування ТМЦ;

Інші витрати.

Не включаються до виробничої собівартості , а відносяться на фінансовий результат звітного періоду:

1.адміністративні витрати;

2.витрати на збут;

3.витрати на зберігання.

В залежності від виду продукції , складності виробництва та організації технологічного процесу використовують такі методи обліку виробничої собівартості:

1.Позамовний;

2.Попередільний;

3.Нормативний.

Облік витрат виробництва ведеться на рахунку 23 «Виробництво». По Дт рахунка відображаються збирання витрат, а по Кт рахунка їх списання на готову продукцію. Аналітичний облік ведеться:

1.За видами виробництва;

2.За статтями витрат;

3.За підрозділами підприємства та інше.

8.Облік браку.

Браком у виробництві називається продукція, яка не відповідає за своєю якістю встановленим стандартам, або технічним умовам і не можу бути використана за своїм прямим призначенням.

Залежно від місці виникнення браку, його поділяють на :

- внутрішній;

- зовнішній.

За ступенем втрат корисності активу брак буває:

- виправний;

- остаточний.

Для обліку витрат про бра використовують активний рахунок 24 «Брак у виробництві». По Дт відображається вартість виявленого браку , а по Кт його списання:

- на винну особу;

- на виробництво;

- на загально виробничі витрати.

Аналітичний облік ведеться за видами виробництва в розрізі кожного окремого браку.

9.Облік готової продукції.

Готовою продукцією на підприємстві називають продукцію, яка пройшла всі етапи технологічного процесу, відповідає встановленим стандартам, прийнята відділом технічного контролю, та здана на склад готової продукції, або безпосередньо замовнику.

Облік готової продукції ведеться на рахунку 26 «Готова продукція». По Дт 26 оприбуткування , або надходження готової продукції з Кт 23 «Виробництво». По Кт 26 її реалізація.

Аналітичний облік ведеться по кожному окремому виду продукції в розрізі ціни на продукцію.

Реалізація продукції ведеться в журналі №5. Оприбуткування продукції ведеться на основі «Акту готової продукції» на складських картках обліку ТМЦ.