2. Реальні проблеми розвитку:

Що стосується Карпатського регіону, то соціально-економічна структура Карпатського регіону характеризується виробничою однобокістю: майже 3/4 працюючих зайняті у виробничій сфері, що говорить про соціально несприятливий характер його економіки.

Існують відчутні територіальні диспропорції в розвитку регіональних продуктивних сил, які проявляються в гіпертрофованому розвитку рівнинної частини регіону (особливо - деяких промислових вузлів) і соціально-економічної відсталості його гірських районів.

Машинобудування як одна з профілюючих галузей є глибоко мілітаризованою і через переважно складальний тип виробництва має слабкі внутрішньорегіональні кооперативні зв'язки, що робить її вкрай вразливою у кризові періоди.

Промисловість регіону є еколого-небезпечною, а окремі виробництва і галузі з відсталими технологіями - взагалі не сумісними з природою краю. Орієнтація деяких галузей промисловості (особливо - машинобудування) на привізне сировина (комплектуючі) та прискорені темпи розвитку природоексплуатуючих галузей (лісівництва, видобутку сірки, калійних солей, нафти, газу, вугілля) зробили регіональну економічну систему малопридатною до виживання в критичних ситуаціях.

АНЯ:

У регіоні чітко простежується тенденція до різкого погіршення демографічної ситуації: збільшується смертність, падає природний приріст, йде процес старіння населення. З урахуванням національно-етнографічного менталітету жителів Карпатського краю існує реальна загроза генофонду нації.

Поступово загострюється соціальна ситуація, пов'язана з проблемами безробіття і зайнятості населення регіону, яку посилює ще й той факт, що тут вже давно мав місце надлишок трудових ресурсів.

Економічний збиток, нанесений природі Карпатського регіону, марнотратство і безгосподарність спричинили значне погіршення стану навколишнього середовища, викликали деградацію унікальної природи Карпат.

3.Шляхи вирішення проблем:

Вищеозначені проблеми регіонів потребують розв`язання як на регіональному так і на державному рівнях.

Державне регулювання регіонального розвитку складається з адміністративно-правового, економічного та специфічно-територіального регулювання.

Адміністративно-правове регулювання включає розробку регіональних програм на середньо- та короткостроковий періоди (до 5 років). Програми спрямовано на вирішення проблем поточної збалансованості, стабілізації економіки, подолання спаду виробництва, фінансового оздоровлення. Для забезпечення стратегічних перетворень в економіці регіону та позитивних змін у соціально-економічній ситуації можуть складатися так звані структурні програми на довго- та середньострокову перспективу (5—10 років). Також розробляється комплексний прогноз економічного і соціального розвитку України (на 10— 15 років).

Економічне регулювання передбачає використання економічних регуляторів розміщення продуктивних сил і регіонального розвитку. До економічних регуляторів з боку держави належать податкова політика (види місцевих податків, ставки, пільги та об'єкти оподаткування); цінова політика, квоти та ліцензії, дотації та субвенції, державні закупівлі.

Аналіз географічних, природних та економічних умов показує, що на етапі становлення державності України і входження її у світове співтовариство регіони мають можливість покращити якість своїх активів.

Так, Карпатський регіон має унікальний шанс стати своєрідним полігоном, де розумна економічна політика може успішно поєднувати регіональні, державні та міжнародні інтереси країни, забезпечивши при цьому і прогрес в його соціально-економічного життя. Отже, мова йде про вибір правильного стратегічного курсу в розвитку регіону. Якщо керуватися тим, що Карпати є географічним центром Європи, а в природному відношенні - унікальною екосистемою на Заході України, то при формуванні політики освоєння цього краю необхідно розумно використовувати його геополітичні переваги і зберегти екологічний феномен території. Інакше кажучи, майбутня соціально-економічна модель Карпат повинна бути економічно вигідною для України і екологічно сумісною з прилеглими територіями сусідніх країн.

ПОЛИНА:

З урахуванням наявних в Карпатському регіоні природного, економічного, наукового та технічного потенціалів, його історичних і географічних особливостей, стратегічна мета перспективного розвитку території полягає в тому, щоб на основі оптимального використання природи, матеріально-технічних, трудових та інтелектуальних ресурсів створити ефективну економічну систему ринкового типу, яка забезпечить матеріальний добробут населення та екологічну безпеку Карпатського краю.

Досягнення поставленої мети вбачається в поетапної реалізації першочергових завдань. На найближчий період основними пріоритетами регіонального розвитку Карпатського краю повинні стати: рекреаційний комплекс; АПК; лісопромисловий комплекс; машинобудування; невиробнича сфера (особливо - у гірській частині регіону); охорона навколишнього середовища, збереження та відновлення історико-культурної спадщини.

Для розвитку Карпатського регіону пріоритетним є освоєння його курортного потенціалу. Для підтвердження обгрунтованості цього вибору можна навести наступні основні аргументи.

Наявність природно-ресурсної бази. У регіоні налічується понад 800 джерел і свердловин лікувальних мінеральних вод усіх відомих типів (багато з них - унікальні), запаси яких достатні для щорічного оздоровлення більше 7 млн. чол. Але сьогодні рівень їх використання не перевищує 15%. Розвідані також значні запаси лікувальних грязей і озокериту. Ці ресурси - у сполучень із сприятливими кліматичними умовами - Служать природною базою для розвитку санаторно-курортної справи в регіоні.

Потужний потенціал для розвитку різних видів туризму. Мальовничі ландшафти, рельєф Карпат створюють сприятливий фон для короткочасного відпочинку. Вони не мають альтернативи в Україні в відносин розвитку гірськолижного спорту на рівні світових стандартів. Розрахунки показують, що одноразова гранична рекреаційна місткість регіону складає 2,2 млн. чол., тоді як річна - 8 млн. туристів і відпочиваючих, а також 12 млн. екскурсантів і туристів вихідного дня. Навіть при 50-процентному рівні цих показників значний діапазон для перспективного зростання туризму в регіоні зберігається.

Вигідне географічне положення. Карпатський регіон знаходиться в центрі Європи. Через нього проходять різноманітні зв'язку. Його непогана транспортна доступність є сприятливим фактором для залучення контингенту відпочиваючих не тільки зі східних регіонів, але і з європейських країн. Карпати можуть служити своєрідним полігоном для дислокації, центрів міжнародного бізнесу, що буде стимулювати зростання комерційного і ділового туризму.