- •1. Екологія людини як наука, її об’єкт дослідження та основні завдання
- •2. Поняття про гігієнічне нормування, гранично допустимі концентрації, гранично допустимі рівні і дози, максимально допустиме навантаження
- •3. Зв’язок внутрішнього середовища людина з навколишнім середовищем; поняття про гомеостаз
- •До цієї категорії відносять патологічні стани, пов’язані з антропогенними чинниками забруднення навколишнього середовища: повітря, грунт, вода, продукти промислового виробництва.
- •4. Вплив абіотичних, біотичних компонентів та антропогенних чинників (хімічних речовин) забруднення біосфери на стан здоров’я людей
- •5. Вплив радіоактивного забруднення на здоров’я населення
- •6. Канцерогенна дія факторів середовища на людський організм
- •Терміни :
Терміни :
Гранично допустима концентрація (ГДК) — максимальна кількість токсичної речовини в одиниці об’єму або маси водяного, повітряного середовища або ґрунту, яка практично не впливає на здоров’я людини.
Гранично допустимий рівень (ГДР) — періодичний або постійний протягом усього життя людини вплив факторів оточуючого середовища (шуму, вібрацій, забруднень, низької температури тощо), які не викликають соматичних або психічних захворювань та змін у стані здоров’я.
Гранично допустима доза (ГДД) — кількість токсичної речовини, проникнення або вплив якої не пошкоджує організм і не призводить до негативних наслідків.
Гомеостаз (давн.-грец. — однаковий, подібний та στάσις — стан, нерухомість) — стан рівноваги динамічного середовища, в якому відбуваються біологічні процеси. Здебільшого це поняття вживається в біології.Гомеостаз підтримується безперервною роботою систем органів кровообігу, дихання, травлення, виділення тощо, виділенням у кров біологічно активних хімічних речовин, які забезпечують взаємодію клітин і органів. Найважливіша роль у підтриманні гомеостазу належить нервовій системі, яка регулює діяльність органів і систем організму. Гомеостаз регулюється безпосередньо проміжним мозком.
Гомеоста́з - відносна сталість складу та властивостей внутрішнього середовища біологічних систем різних рівнів організації.
Шумове забруднення навколишнього середовища - це звуковий бич нашого часу, мабуть, найтерпиміше зі всіх видів забруднення зовнішнього середовища.
Согласно К. М. Сытнику і ін. (1994), електромагнітне забруднення - це різновид фізичного забруднення, антропогенного походження, зміни електромагнітних властивостей середовища, що виникає в результаті.
Згідно И. И. Дедю (1990), електромагнітне забруднення - це різновид антропогенного або природного фізичного забруднення, що виникає при модифікації електромагнітних властивостей середовища (під дією ліній електропередач (ЛЕП) високої напруги, роботи деяких промислових установок, природних явищ - магнітних бурь і ін.).
По Н. Ф. Реймерсу (1990), електромагнітне забруднення - форма фізичного забруднення. Виникає в результаті зміни електромагнітних властивостей середовища (від ЛЕП, радіо, телебачення, роботи деяких промислових установок і т. п.), приводить до порушень роботи електромагнітних систем і змін в тонких клітинних і молекулярних біологічних структурах. Існує електромагнітні аномалії і т.д.
Канцероге́н (лат. cancer — рак, лат. gen — утворення, створення) — хімічні речовини або фізичні чи біологічні агенти, які є причиною виникнення злоякісних новоутворень (раку).
Гігієна — практика підтримки чистоти з ціллю забезпечення доброго здоров'я. Науковий термін «гігієна» означає наукову галузь, яка займається дослідженням факторів навколишнього середовища, що впливають на здоров'я людини.
Радіотоксичність — це властивість радіоактивних ізотопів спричинювати патологічні зміни у випадку потрапляння їх до організму.