1.Первіснообщинний лад
Первісно-общинний лад — перша в історії людства соціально-економічна формація (форма співжиття).
Початок первісно-общинного ладу сягає в далекі часи, десь понад 2 мільйони років тому, коли з'явилася людина, яка виділилася з тваринного світу. Величезне значення при цьому мало виникнення звукової, членороздільної мови, яка стала засобом спілкування людей у процесі спільної праці.
Економічну основу первісно-общинного ладу становила суспільна власність на основні засоби виробництва. Це зумовлювалося початковим ступенем розвитку продуктивних сил, примітивністю перших знарядь праці людини, що виключало можливість індивідуального виробництва і боротьби з навколишніми силами природи.
У своєму розвитку первісно-общинний лад пройшов 2 основних періоди:
ранній — первісне стадо:
період первісного стада був найважчим в історії людства, оскільки в боротьбі з силами природи людина була майже беззбройна, пригнічена трудністю здобуття засобів існування;
пізній — родовий лад:
основною формою організації суспільства за часів родового ладу замість нетривких стадних груп став рід — колектив кровних родичів, спочатку материнський, а згодом батьківський. З розвитком первісного суспільства відбувалося об'єднання родових общин в етнічні групи — племена.
При первісно-общинному ладі не існувало експлуатації, не було класів. Розвиток поділу праці (відокремлення скотарських племен від землеробських знаменувало 1-й великий суспільний поділ праці ), удосконалення знарядь виробництва, застосування металевих знарядь праці, підвищення її продуктивності привели до виникнення індивідуального господарства, а разом з цим до розкладу родових відносин, до виділення заможної верхівки.
Первісно-общинний лад поступово змінився класовим ладом. У країнах Стародавнього Сходу та античного Середземномор'я первісно-общинний лад переріс у рабовласницький лад, в країнах Європи, зокрема у східних слов'ян, — у феодальний лад.
Джерелами відомостей про побут та життя первісних людей є головним чином археологічні розкопки.
2.Розклад первіснообщинний ладу на епохи
Перша економічна формація в історії людства -первіснообщинна. Суть її полягала в колективному виробництві та споживанні, а також у колективній власності на природні ресурси і знаряддя праці. Протягом тривалого часу свого існування первіснообщинна формація пройшла кілька стадій розвитку, які вирізнялись характером продуктивних сил і виробничих відносин.Чітко визначаються дві стадії розвитку:
1)привласнюючого господарства 2) відтворюючого господарства.
Окремі дослідники (наприклад,В.Ф.Генінг) виділяють 3) стадію,пов'язану з виникненням в економіці металургії,а в суспільній організації- племінного ладу.
Основна мета первісного виробництва полягала у створенні необхідного продукту для забеспечення фізичного існування людини й розширеного відтворення населення.На першому етапі розвитку первіснообщинної суспільно-економічної формації з'являється і додатковий продукт.Набувши споживчо-вартісної форми, він свідчить про зародження нових-станово-класових відносин.
У межах первіснообщинної формації мали місце 2 великих суспільних поділи праці:
І. характеризувався виділенням скотарських племен з середовища землеробських, що зумовило значне підвищення продуктивності праці, появу додаткового продукту і натурального обміну;
II. характеризується відокремленням ремесла від землероб ства і пов'язаний з виникненням металургії як самостійної галузі виробництва. Цей поділ праці спричинився до коріних змін в економічній та суспільній структурі. Розвиток продуктивних сил у первісному суспільстві відбувався загалом по висхідній лінії, але нерівномірно: в одних регіонах історичний поступ ішов швидше в інших-повільніше.
Нагадаю,що відповідно до провідної ролі жінки й чоловіка в суспільстві родовий лад набирав форм матріархату та патріархату
Матріархат більшою мірою характерний ролі жінки як продовжувачки людського роду.
Патріархат притаманний суспільствам з відтворюючою економікою, в якій головне місце посідав чоловік,не тільки як основний виробник ,але й господар сімейного добра.
Говоримо зараз лише про певну закономірність розвитку форм роду,бо ж у реальному житті ці форми не завжди безпосередньо відповідали рівневі продуктивних сил.
Первіснообщинний лад у межах території нинішньої України співвідноситься з такими археологічними періодами ,як палеоліт(стародавній кам'яний вік), мезоліт (середній кам'яний вік), неоліт(новий кам'яний вік ), енеоліт(мідно - кам'яний вік), бронзовий вік(залізний вік).
Первісні люди на території України з'явилися не менше як 1 млн. років тому в період стародавнього кам'яного віку (палеоліт).Вояи жили стадами, вміли застосовувати камені і дерев'яні палиці, а також виготовляли примітивні знаряддя праці (гостроконечники, рубила, скребла тощо).
Первісне людське стадо стало першою суспільною формою об 'єднання людей, первісний колектив прийшов на зміну зоологічному групуванню предків людини. На сучасній території України виявлено чимало слідів діяльності первісних людей : на Хмельниччині, Запоріжжі, Житомирщині. Залишки кісток того часу - неадертальців радянські археологи виявили в Криму (1924 р.).Сліди діяльності давніх людей збереглися у вигляді залишків поселень і жител, майстерень, поховань , різноманітних знарядь праці, зброї, предметів домашнього вжитку, витворів мистецтва.
В археологічному відношенні територія України належить до найбільш досліджених регіонів.
Людське суспільство протягом багатьох століть існування переборювало труднощі боротьби з силами природи і водночас безупинно підвищувало рівень розвитку виробнщтва,побуту та культури.
Період пізнього кам 'яного віку палеоліту, що тривав понад 25 тис, років (36-11 тис. років тому) характеризується у досконаленням знарядь праиі з каменню , кісток, бивнів мамонта. З них робили шила, голки, наконечники списів тощо. Провідне місце в господарській діяльності людей займало полювання .виникла нова галузь - рибальство. Незважаючи на похолодання у зв 'язку з льодовиком (8-10 тис, років тому), у пізньому палеоліті відбулося інтенсивне заселення людиною середніх і навіть високих широт Північної півкулі аж до арктичної зони. Причини цього не з'ясовані. У сучасних межах України виявлено близько 500 стоянок людей пізнього палеоліту. Населення тоді не перевищувало 20 тис, чоловік, або 1 людина на З кв.км. Характерна особливість цієї епохи відносна осілість населення.
Вперше в історії стали використовуватись знаряддя праці з кості. У прокусі розвитку виробництва і суспільного життя сформувалася й людина сучасного фізичного типу-гомо сапіенс(розумна людина). За місцем знахідки в печері Кроманьйон у Франції (1868 р.) людина того періоду названа кроманьйонцем.Кісткові рештки її знайдені також у Криму в печерах Фатьма-Коба (1927 р) і Мурзак- Коба(1936 р.).3алишки фундаментальних житлових споруд кроманьйонців виявлені поблизу сіл Мізин на Чернігівщині й Межиріччя на Канівщині.Зд антропологічними даними середній вік пізньопалеолітичної людини становив 20-23 роки. Найімовірніше, саме в ией час парна родина стала першою ланкою, основним осередком соиіальної організаип родової общини. У творився матріар-хат.
Нових досягнень людське суспільство здобуло в епоху мезоліту, середньої кам'яної доби, що була перехідною між палеолітом і неолітом (Х-VІ тисячоліття до н.е.).Вони були зумовлені винайденням лука і стріли, початком приручення тварин(VІІ-VІ тисячоліття до н. е.),зародженням землеробства(VІ-V тисячоліття до н.е) на території України.Розквщ первінообшинного ладу припав на епоху неоліту-нового кам 'яного віку(VІ-IV тисячоліття до н.е.), коли люди прийшли до більш прогресивних форм господарства- скотарства й землеробства. Перехід людей від присвоєння дарів природи до свідомого їх відтворення став справжнім переворотом в економічному житті суспільства, що тривав кілька століть. На Україні виявлено близько 500 постійних неолітичних поселень, що розташувалися в долинах Дніпра ,Сіверського Дінця, Південного Бугу Десни, Дністра та інших річок. Люди приручали диких тварин - спочатку свиней і биків а потім - овець і кіз, пізніше - коней.
В епоху неоліту вдосконалювалася техніка виготовлення знарядь праці -шліфування свердління й розпилювання . з'явилися сокири , долота , тесла кам 'яні ножі. Важливим винаходом неолітичної людини стала кераміка -виробництво посуду,що дало можливість готувати варену їжу. Якісно новим періодом розвитку первісного суспільства на території України став енеоліт -мідно- кам'яний вік (ІV-IIІ тисячоліття до н.е.). На зміну примітивному мотичному землеробству прийшла значно продуктивніша обробка землі з використанням рала і тяглової сили тварин (биків і коней). Яскравим показником розвитку людей є те, що вони освоїли нову сировину-мідь, опанували технологію її виробництва та обробки. Це призвело до подальшого прогресу землеробства і скотарства.
Серед енеолітичних племен на території сучасної України провідне місце посідали хліборобські племена так званої трипільської культури (назва від с.Трипілля на Київщині, де в 90-х роках 19 століття вперше археолог В.В.Хвойко виявив археологічні пам'ятки цієї культури).Трипільська культура поширювалась на Придніпров'ї, Побужжі Прикарпатті, Волині, тобто на більшій частині території України.
Знаряддя праці, предмети побуту й прикраси трипільці виготовляли з каменю, кістки, рогу, глини, міді. При виробленні знарядь праці стали використовувати лучковий дриль з кам 'яним свердлом. Розвивалося прядіння і ткацтво. Трипільські племена, які не мали на своїй території покладів міді, шляхом торгового обміну з населенням Середземномор'я і Балканського півострова одержували мідні сокири , ножі, кинджали, рибальські гачки, шила,побутові речі й прикраси.
На зміну енеолітичному (мідному) вікові прийшов бронзовий (друга половина III-початок І тисячоліття до н.е.) Підставою для виділення бронзового віку послужило значне поширення виробів з бронзи (сплаву мід з оловом та іншими металами), -першого штучного створеного людиною металевого сплаву.
У сучасних межах України бронзовий вік характеризується передусім швидким розвитком скотарства і землеробства, що сприяло процесу виділення скотарських племен з середовища землеробських. Це був перший великий суспільний поділ праці.
Розвиток скотарства , землеробства , ремесла й обміну привів до значних змін у стародавньому суспільстві. Головну роль в господарському житті стали відігравати чоловіки. Домашня робота жінки втратила своє значення у порівнянні з промисловою працею чоловіка; його праця була всім, її робота незначним придатком.
Внаслідок цього утворилась патріархальна організація суспільства, спорідненість і спадкування велися по батьківській лінії. Господарською основою стала патріархальна сім'я, що складалася з кількох поколінь родичів по батьківській лінії.
Освоєння виробництва заліза на початку І тисячоліття до н. е. сприяло дальшому розвитку продуктивних сил, загальному прогресу суспільства. Завдяки поширенню різних ремесел та успіхам землеробства відбувся другий великий суспільний поділ праці: ремесло відокремилося від землеробсва. Розвиток скотарства ремесла і торгівлі прискорив розклад первіснообщинного ладу в племена. З появою майнової нерівності, соціального розшарування в суспільстві з'явилися умови для експлуата-иії людини людиною,поділу суспільства на класи та виникнення держави, й означало початок цивілізаиії. В повсякденному спілкуванні ми часто вживаємо слова "цивілізація" і "культура" як синоніми, що в науковому розумінні невірно. Культура виникла разом з людиною і буде існувати стільки, скільки існуватиме рід людський. Якщо культура виникла разом з людиноюдо цивілізація народилась всього 5 тис.років тому(держави-міста Єгипту та Месопотамія). Для цивілізації характерні суспільний поділ праці,розквіт товарного виробництва,розкол суспільства на антагоністичні класи,експлуатація людини людиною і наявність держави.
Таким чином, первіснообщинний лад на території України-важливий період історії.Багато тисячоліть людт жили в безкласному суспільстві,яке пройшло довгий шлях розвитку від первісного стада до матріархальної і патріархальної общин. Люди прийшли до класового суспільства озброєні великим трудовим і духовним досвідом,що зумовило прогрес у наступні епохи.