
- •Тема 4. Хвороби, на поширення яких впливають шкідливі звички
- •В Україні прийнята класифікація сніДу, згідно з якою розрізняють 5 стадій:
- •2. Вірусний гепатит
- •3. Туберкульоз
- •Про наявність захворювання на туберкульоз можуть свідчити:
- •Туберкулінові проби:
- •2. Як уберегтися від туберкульозу?
- •3. Якщо захворів на туберкульоз, то пам'ятай:
2. Вірусний гепатит
Вірусний гепатит - поширене в усіх країнах світу захворювання, від якого кожний рік помирає більше мільйона людей планети. За даними ВООЗ, близько 30% населення земної кулі мали контакт з вірусом гепатиту, а 6% людей є його носіями.
За науковими підрахунками, дійсна кількість захворювань на гострий гепатит В в Україні у 5-6 разів перевищує дані офіційної статистики: на 1 зареєстровану форму гепатиту В припадає 5-6 безжовтяничних, а кількість носіїв цього вірусу в державі перевищує 1 млн. осіб.
Проблема боротьби з Вірусними гепатитами має світовий масштаб.
Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, вірусний гепатит С щорічно є безпосередньою причиною 500 000 смертей, і можливо, ці цифри насправді є значно вищими. Через значну кількість недіагностованих випадків ВГС, за даними ВООЗ, у недалекому майбутньому ймовірне зростання смертності від ВГС-інфекції.
Серед ВІЛ-інфікованих осіб майже 84% мають ко-інфекцію гепатит С, серед ВІЛ-інфікованих споживачів ін’єкційних наркотиків – 94,8% мають ко-інфекцію гепатит С.
Епідеміологія. Збудником хвороби є віруси, які дуже стійкі в зовнішньому середовищі. При температурі 0°С вони можуть зберігати свою життєздатність до 14 місяців, а при 60°С - 1 годину. Під час кип'ятіння протягом 30 хв. віруси гинуть. Такі звичайні дезінфікуючі засоби, як розчин хлораміну, хлорного вапна, карболової кислоти, швидко знешкоджують заразний матеріал.
Незважаючи на відкриття, зроблені за останні 40 років, коли були виявлені збудники гепатитів А, В, С і Е, вивчені їхні фізико-хімічні, біологічні та клініко-епідеміологічні особливості, залишається ще багато нез'ясованих питань. Так, до кінця незрозумілим є головне питання - чи відомі вже всі збудники вірусних гепатитів, чи існують й інші?
Сьогодні вченим відомо декілька різновидностей збудників вірусних гепатитів, які позначаються літерами: А, В, С, D, Е, F, G, TT и SEN, и цей список навряд чи можна вважати остаточним.
Джерелом інфекції є хвора людина та вірусоносій. Хворий виділяє величезну кількість збудників з випорожненнями, особливо в перші дні захворювання.
Дуже небезпечні хворі зі слабко вираженими ознаками вірусного гепатиту. У таких дітей самопочуття не порушене, і вони, відвідуючи дитячі ясла, садки, школи, поширюють інфекцію у великих дитячих колективах. Багато дорослих навіть не підозрює, що вони інфіковані, оскільки ніяких симптомів захворювання в них немає. Зазвичай носії гепатитів В і С виявляються випадково: у стаціонарі під час обстеження вагітних жінок або після контакту з хворими на вірусний гепатит.
Вірус гепатиту А потрапляє в організм здорової людини здебільшого через рот, при вживанні забруднених харчових продуктів і води, а також при умовах безпосереднього контакту з хворими. Певну роль відіграють і мухи, які переносять вірус з випорожнень хворих на їжу, посуд, іграшки й предмети вжитку. Віруси В і С можуть потрапити в організм при переливанні крові, використанні в домашніх умовах нестерильних медичних інструментів, а також у разі недотримання правил особистої гігієни (користування однією зубною щіткою, спільним рушником, погано вимитим посудом) у сім'ях, де є хворі на хронічний гепатит. Останнім часом в Україні гострою проблемою стало вірусоносійство гепатиту В. Усе частіше ним хворіє молодь, яка переважно заражається при статевих зносинах, а також наркомани, котрі вживають наркотики внутрівенно.
Клініка. Вірусний гепатит характеризується різноманітністю форм перебігу - від легких до дуже тяжких, часом небезпечних для життя.
Від моменту зараження до появи перших ознак захворювання при гепатиті А минає від 5 до 45 днів. При гепатиті В, С, Д, Е інкубаційний період затягується до 3-6 місяців. У цей час хворі практично здорові.
Початок хвороби при вірусному гепатиті В поступовий. З'являється слабкість, головний біль, нудота, блювання, біль у животі. Порушується апетит, змінюється настрій, хворі стають дратівливими, скаржаться на погане самопочуття, завжди намагаються більше полежати.
У 15 -20% хворих на вірусний гепатит початок захворювання нагадує грип: спостерігається сильний нежить, кашель, головний біль, неспокій, температура тіла підвищується до 38-39°С. У старших дітей може бути біль у м'язах і суглобах, як при ревматизмі.
Наприкінці початкового (дожовтяничного) періоду хвороби, звичайно, поліпшується самопочуття, знижується температура тіла. Хворі розглядають це як одужання. Але, на жаль, хвороба триває, хоча й немає ще характерного зовнішнього вияву - жовтяниці.
У більшості хворих уже на ранньому етапі розвитку гепатиту змінюється колір сечі, яка стає темно-жовтою, як пиво. Утворена при збовтуванні сечі піна має жовтий відтінок. Кал спочатку сірий, згодом зовсім знебарвлюється.
Основною ознакою вірусного гепатиту є жовтяниця, яка з'являється на 4-10-й день захворювання внаслідок порушення відтоку жовчі з печінки. Барвник жовчі (білірубін) накопичується в крові, забарвлює (від легкої жовтизни до шафранового відтінку) склери, слизові оболонки (насамперед порожнини рота), шкіру вух, а згодом і все тіло. У перші дні жовтяничного періоду може свербіти шкіра. Перебіг вірусного гепатиту іноді буває прихованим (немає жовтяниці, задовільне самопочуття). Такі стерті, безжовтяничні форми гепатиту дуже небезпечні, бо можуть спричинити ускладнення. Саме після них хронічний гепатит розвивається у 8 - 10 разів частіше, ніж після жовтяничних.
Співвідношення жовтяничної форми до безжовтяничної або стертої визначається величиною 1:20 - 1:25 у дітей, тоді як у дорослих воно відповідає 3:1- 4:1.
Вікові особливості позначаються й на частоті, з якою основні клінічні форми симптомів гепатиту зустрічаються у хворих, що ілюструє таблиця 9 (С. Лемон, 1985).
Таблиця 9
Симптоми |
Частота реєстрації симптому (у відсотках) в лабораторно підтверджених випадках гепатиту А |
|
Діти |
Дорослі |
|
1. Нудота, блювання |
65 |
26 |
2. Жовтяниця |
65 |
88 |
3. Пронос |
58 |
18 |
4. Темно-жовта сеча |
58 |
68 |
5. Знебарвлений кал |
58 |
58 |
6. Біль у животі |
48 |
37 |
7. Слабкість |
48 |
63 |
8. Підвищення температури тіла, озноб |
41 |
32 |
9. Втрата апетиту |
41 |
42 |
10. Біль у м'язах та суглобах |
6 |
30 |
11. Головний біль |
- |
17 |
За даними інституту епідеміології та інфекційних захворювань АМН України ім. Л. В. Громашевського, у 15 - 40% вірусоносіїв гепатиту В при відсутності ефективного лікування розвивається цироз або рак печінки.
Для більшості вірусів не розроблені методи лабораторного культивування (за винятком вірусу гепатиту А), тест-системи не можуть повністю забезпечити якісну та своєчасну діагностику. Вірусологи поки що не мають вірусу гепатиту С у чистому вигляді, а про віруси гепатитів Р і О майже невідомо.
Лікування. Період активного наполегливого планомірного й комплексного лікування вірусного гепатиту має тривати не менше 25 днів (на стаціонарі). Крім лікарських засобів, велике значення має режим дня, догляд, дієтичне харчування хворого.
У гострий період навіть при легких формах захворювання потрібний ліжковий режим аж до повного одужання. Фізичний спокій сприяє поліпшенню кровопостачання печінки, обмежує утворення отруйних продуктів обміну, зберігає енергетичні ресурси й вітамінний баланс організму. Усе це сприяє відновленню печінкових клітин і запобігає можливому затяжному й хронічному перебігу хвороби.
Дуже важливо дотримуватися правильної кулінарної обробки продуктів харчування. Продукти варять або готують на парі, їх можна також запікати. Не можна давати хворим смажені страви, м'ясні, рибні та грибні відвари, підливи, жирні сорти м'яса, риби, гострі приправи, прянощі, яйця, копчені продукти, торти, здобу, тістечка, шоколад, какао, морквяний, томатний соки, цитрусові, щавель. Обмежують вживання твердого сиру, часнику, цибулі.
Рекомендовані: варене м'ясо (курятина, кролятина, індичина, телятина, яловичина), риби нежирних сортів (судак, щука, сазан, лящ, окунь, карась, навага, тріска), молочні продукти (кисле молоко, свіжий сир, сметана, вершки, вершкове масло, молочні супи), овочі (кавуни, гарбузи), фрукти багаті на рослинну клітковину, ягоди, компоти, киселі, муси, желе із соків. Супи й гарніри готують з овочів, круп, макаронних виробів.
Батьки повинні бути добре обізнаними з принципами лікувального харчування, що допоможе їм при складанні й дотриманні правильного харчового режиму-раціону в домашніх умовах після виписки дитини із стаціонару. Дітей виписують з лікарні не раніше як на 28-й день з моменту захворювання за умови доброго самопочуття, коли зникнуть усі вияви хвороби й нормалізується кількість білірубіну в крові. Питання про початок відвідування дитячого колективу розв'язує дільничний педіатр, суто індивідуально, враховуючи тяжкість перенесеного захворювання, вік, стан здоров'я дитини. Щоб запобігти загостренню вірусного гепатиту й переходів його в хронічні форми, усі діти, які перехворіли вірусним гепатитом, не менш як 6 місяців перебувають під диспансерним наглядом. У цей час ретельно стежать за режимом і дієтою, а біохімічні дослідження крові проводять через 1-6 місяців. Людей, які перенесли вірусний гепатит В, додатково обстежують через 9-12 місяців. Профілактичні щеплення можна робити не раніше як через 12 місяців після клінічного одужання.
Щоб закріпити результати стаціонарного лікування, у домашніх умовах треба дотримуватися режиму дня й правильної дієти, котра сприяє як найшвидшому відновленню розладнаних функцій печінки і жовчного міхура.
Учням під час домашніх занять доцільно робити перерви через кожні ЗО - 40 хв. та обов'язково прогулюватися на свіжому повітрі. Навіть у холодну пору року дітям рекомендується не менше як 3 - 4 год. на добу бувати на свіжому повітрі. Дитячу кімнату регулярно провітрюють. Розумне чергування навчання й відпочинку, достатнє перебування на свіжому повітрі (звичайно, не допускаючи перегрівання чи переохолодження), міцний, тривалий сон, дозовані заняття фізкультурою - усе це сприяє зміцненню нервової системи, підвищенню опірності організму, створенню умов для повного одужання дитини.
У відновний період, який триває 4-6 місяців, режим домашнього харчування мало чим відрізняється від режиму, показаного в гострій стадії вірусного гепатиту. Харчування цілюще діє на організм, якщо забезпечені потрібний хімічний склад харчового раціону, режим харчування й фізичні властивості їжі (густота, обсяг, температура).
Інтервали між прийманням їжі мають бути рівномірними й сталими. Рекомендується їсти 4-5 разів на добу. Вживання великих порцій їжі через великі проміжки часу призводять до спазму жовчних шляхів і застійних явищ у них.
Їжа повинна бути теплою. Гарячі й холодні страви довго затримуються у шлунку, несприятливо діють на слизові оболонки, спричиняють застій жовчі. Харчування має бути повноцінним за своїм складом та енергетичною цінністю. У добовому раціоні розумно поєднують білки тваринного походження з рослинною їжею, з жирами, вітамінами, вживанням рідини.
Профілактика. Щоб запобігти поширенню вірусного гепатиту, слід, як і при будь-якій кишковій інфекції, прищеплювати дітям навички особистої гігієни з раннього дитинства й дотримуватися санітарно-гігієнічного режиму, який передбачає боротьбу з мухами, регулярне очищення дворів від сміття, високу санітарну культуру в їдальнях, кав'ярнях, місцях загального користування.
Овочі й фрукти треба обов'язково мити гарячою водою, готові продукти зберігати в холодильнику, воду й молоко вживати кип'яченими. Потрібно мити руки після відвідування вбиральні, перед готуванням і вживанням їжі. Спілкування з хворими, як відомо, не завжди призводить до захворювання. Частіше заражаються діти, ослаблені іншими захворюваннями, особливо хронічними.
Вчасне й наполегливе лікування дітей, загальнооздоровчі заходи (загартування, регулярні заняття фізкультурою, достатнє перебування на свіжому повітрі, повноцінне харчування, дотримання правильного режиму дня) є важливими факторами, які підвищують природну несприйнятливість до всіх інфекцій, зокрема й до вірусного гепатиту.
Молодь повинна вести здоровий спосіб життя і пам'ятати, що 35% наркоманів і 40 - 45% повій є вірусоносіями гепатиту В, С.
Для більшості гепатитів не розроблено засобів специфічної профілактики (за винятком гепатитів В, частково А).
Вакцинації проти вірусного гепатиту В підлягають: новонароджені, насамперед діти від матерів-носіїв вірусу В, особи, що проживають у будинках-інтернатах, гомосексуалісти, наркомани, які вживають наркотичні засоби внутрівенно, та хворі на венеричні захворювання. Щеплення проводиться триразово з інтервалом 1 місяць після першого щеплення і через 5-6 місяців після другого.