3. Туберкульоз

Туберкульоз - заразна хвороба, що найчастіше супроводжується ураженням легень. Трапляється також ураження туберкульозом центральної нервової системи, кишечника, нирок, шкіри, кісткового мозку тощо. Найбільш небезпечний для оточення легеневий туберкульоз.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), третя частина населення планети (близько 1,9 млрд осіб) інфікована мікобактерією туберкульозу (МБТ), з них близько 60 млн хворих на туберкульоз. Щорічно на планеті виявляють 8-9 млн осіб, які вперше захворіли на туберкульоз, у тому числі 4-4,5 млн з бактеріовиділенням, а помирає від нього більше 2 млн осіб (що становить понад 5 тис. чоловік щодня). Мікобактерії туберкульозу вбивають більше людей, ніж будь-який інший збудник інфекції.

У деяких країнах, у тому числі й Україні, інфікованість дорослого населення бактеріями туберкульозу сягає 80-90%. Вважають, що один хворий, який виділяє МБТ, може інфікувати 10-15 осіб у перерахунку на 100 тис. населення. У місцях скупчення людей показники значно збільшуються.

Найвищий рівень захворюваності на туберкульоз в африканському й азіатському регіонах, у країнах середземноморського та тихоокеанського узбережжя, на які припадає третина всіх хворих та померлих від туберкульозу у світі.

Сьогодні туберкульоз є актуальною медико-соціальною проблемою не тільки в Україні, а й в усьому світі. Згідно з даними світової статистики щороку від туберкульозу гинуть 2 млн. людей. Ситуація з туберкульозом в Україні дуже складна: починаючи з 1995 року зареєстрована епідемія туберкульозу, вона невпинно прогресує та набуває загрозливих масштабів. Щороку від цієї хвороби помирають 10-11 тисяч хворих на туберкульоз, що становить більше 30 осіб на день. Статистика свідчить про те, що в Україні щодня реєструється 82 нових хворих на туберкульоз, а 30 хворих помирають.

Складна ситуація з туберкульозу і на території Кіровоградської області. За показником захворюваності на туберкульоз в 2009 році, який склав 87,7 на 100 тисяч населення, область знаходиться на 4-му місці по Україні (65, 6 на 100 тисяч населення).

На території нашого міста і району захворюваність на туберкульоз легень в 2009 році дещо стабілізувалась. Так, спостерігається зменшення захворюваності активними формами туберкульозу легень в 2009 році порівняно з 2008 роком на 42,8 %, зокрема по місту – на 36,4 %, по району – на 53,9%. Зменшилась захворюваність і відкритими формами туберкульозу в 2009 році проти 2008 року – на 30,8%. Спостерігається також зменшення смертності від туберкульозу за 2009 рік на 29,7%, зокрема по місту на – 37,4%, по району – на 16,2%.

В той же час епідемічна обстановка в місті і районі з захворювання на туберкульоз залишається неблагоприємною. Напруження епідситуації з туберкульозу спостерігається через багатьох причин. Особливу увагу викликає той факт, що реєструються хворі, у яких туберкульоз діагностується на пізніх стадіях, у важких і запущених формах (що приводить до випадків смертності серед таких хворих), а серед збудників хвороби виявляється багато резистентних до декількох протитуберкульозних засобів.

За даними Українського інституту фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Яновського, на сьогодні в Україні зареєстрований один мільйон хворих різними формами туберкульозу, із них 142 тисячі мають відкриту форму. Припускають, що в Україні понад 90% дорослого і 15% дитячого населення інфіковано туберкульозом. Це дуже високі показники розповсюдженості мікобактерій туберкульозу. У багатьох розвинених країнах серед дорослого населення відповідна цифра не перевищує 10-15%. Сьогодні туберкульоз в Україні став загрозливою медико-соціальною та народногосподарською проблемою і становить національну небезпеку. Адже епідеміологічні показники з року в рік погіршуються як серед населення, так і серед сільськогосподарських тварин. За критеріями ВООЗ, 1995 року в Україні зареєстровано епідемію туберкульозу, яка триває і нині. Щодня реєструють 85 - 90 нових хворих на туберкульоз, а 30 із тих, які захворіли раніше, помирають.

За останні 10 років захворюваність на туберкульоз зросла в 2 рази, а смертність від нього - у 2,5 рази. Найвищі показники захворюваності, смертності всіма формами туберкульозу реєструються у Херсонській, Луганській, Миколаївській, Донецькій, Харківській, Запорізькій і Кіровоградській областях.

Спеціалісти Українського інституту фтизіатрії і пульмонології серед причин спалаху туберкульозу називають різке погіршення умов і якості життя основної маси населення країни, поширення ВІЛ/СНІДу, наркоманії, алкоголізму, куріння і суттєве скорочення протитуберкульозних профілактичних заходів в Україні.

У всьому світі нині від туберкульозу помирають мільйони людей. Якщо ситуація не зміниться, то до 2020 року буде інфіковано понад 1 мільярд людей, 200 мільйонів захворіють і 70 мільйонів помре від туберкульозу, прогнозує ВООЗ.

Становище погіршується ще й тим, що так звана паличка Коха - збудник туберкульозу - пристосовується до створених для її придушення ліків - антибіотиків. Сучасні ліки все менше діють на нові мутаційні форми бактерії.

Епідеміологія.

Туберкульоз - хвороба, відома людству ще з давніх-давен, а вперше це захворювання описано Гіппократом у X ст. до н. е. Відкритий Робертом Кохом 1882 року мікроб - збудник туберкульозу - називали туберкульозною паличкою, або бацилою Коха. Нині ці мікроби прийнято називати мікобактеріями тубер­кульозу. Вони дуже стійкі, їх не знищують кислоти, спирти, луги. У молочних продуктах мікобактерії живуть до 240 днів, у пилу - до З місяців, у висохлому плювку - до 1 місяця. У ґрунті, воді, сирих і темних приміщеннях живуть дуже довго. При температурі -23°С мікобактерії не гинуть 7 років.

Джерелом туберкульозної інфекції можуть бути хвора на туберкульоз людина, сільськогосподарські тварини (понад 55 видів), птахи (82 види), риба. Хворі люди й тварини виділяють мікобактерії зі слиною, сечею, випорожненнями, молоком, спермою.

Варто знати, що найнебезпечнішими для людей є хворі з прогресивним перебігом захворювання, наявністю хронічного легеневого процесу з кавернами (каверна в перекладі з латинської мови означає «печера», з'являється вона внаслідок розпаду легеневої тканини) й виділенням значної кількості мікобактерій туберкульозу з найдрібнішими бризками мокротиння і слини під час кашлю, чхання і навіть під час розмови (повітряно-крапельний шлях). Хворі з так званими закритими формами туберкульозу є менш небезпечними щодо зараження інших людей, хоча під час загострення захворювання вони можуть виділяти мікобактерії.

Передача туберкульозу можлива через молоко хворих корів, у тому числі через молочнокислі продукти, через яйця хворих курей, а також м'ясо, яке не пройшло достатньої термічної обробки (аліментарний шлях). Заразитися туберкульозом можна й через речі або предмети, забруднені мокротинням, слиною, що містять мікобактерії туберкульозу (контактний шлях). Можливі й інші шляхи зараження (статевий, внутріутробний), через пошкоджену шкіру чи слизові оболонки, а також внаслідок перелітання зараженої туберкульозом крові тощо.

Безперечно, має місце генетична детермінованість, тобто схильність до туберкульозу. Крім того, частіше інфікуються туберкульозом діти, родичі яких хворіють на цю недугу. Давно помічено, що схильність «підхопити» туберкульоз мають люди з неправильним живленням легенів: насамперед курці, а також особи, які надмірно сутуляться, мають викривлення хребта, деформовану грудну клітку, ті, хто веде малорухливий спосіб життя, а також ті, чия діяльність пов'язана з вдиханням шкідливих речовин. Можливість інфікування туберкульозом дітей від дорослих посилюється, якщо дорослі хворі перебувають у тісному контакті з дитиною (спільне ліжко, поцілунки, їжа з одного посуду та ін.).

Виникнення туберкульозу значною мірою залежить від стану захисних сил організму людини, так званого імунітету. Якщо імунітет достатній, незважаючи на зараження мікобактеріями туберкульозу, захворювання може не розвинутися, оскільки завдяки дії різних фізіологічних механізмів мікобактерії, що проникли в організм людини, перестають розмножуватися, а частина з них виводиться з організму.

За певних умов, наприклад, у разі поганого харчування, пристрасть до шкідливих звичок (куріння, алкоголь, наркотики), важких умов життя, праці, виникнення різних захворювань (цукровий діабет, виразкова хвороба шлунка і 12-типалої кишки, пневмонія, кір, грип) опірність до мікобактерій туберкульозу знижується.

Туберкульоз як інфекційна хвороба іде поруч з вірусом імунодефіциту (ВІЛ), який різко подавляє імунітет, відкриває ворота мікобактеріям. В Україні відмічається як взаємне перехресне інфікування (50% хворих ВІЛ/СНІДом - хворі туберкульозом і, як правило, у тяжкій формі), так і рекордно високі темпи поширення обох інфекцій.

Клініка. Інкубаційний період від 3 тижнів до декількох років, що залежить від типу збудника й шляхів зараження. Туберкульозна паличка здатна вразити практично всі органи людини.

Змалку дитина дістає первинне туберкульозне ураження (звичайно в легенях) у вигляді так званого первинного туберкульозного вогнища (первинного ефекту), який у більшості випадків загоюється (у 90% дорослих людей на розтинах можна знайти рубці, характерні для первинного туберкульозного вогнища). Клінічно встановити його не вдається: лише позитивна реакція Манту, що з'являється у маленької дитини, змушує думати про нього.

Уражена туберкульозною паличкою дитина протягом усього життя носить у собі інфекцію туберкульозу, і в той же час її організм досить добре справляється з нею. При несприятливій побутовій обстановці й поганому харчуванні, а також у зв'язку з такими хворобами, як кір, коклюш, грип, запалення легенів, наявність туберкульозних вогнищ є постійною загрозою активізації. Але в той же час при нормальних умовах життя дитині ці згаслі туберкульозні вогнища, оточені фіброзною капсулою і звапнені, гарантують безпеку від постійної загрози появи нових уражень з навколишнього інфікованого середовища.

Якщо загоєння не відбувається, і туберкульозна інфекція з первинного вогнища по лімфатичних шляхах поширюється на ближні лімфатичні вузли кореня легенів, то це викликає захворювання - туберкульозний бронхоаденіт. Дитина починає худнути, втрачає апетит, з'являється втома, характерна зміна температури (піднімається вранці до субфібрильних цифр, а ввечері нормалізується), іноді дитина покашлює.

Іноді розлади організму виражені дуже різко й відмічається значне відставання у набиранні ваги й фізичному розвитку, стійке підвищення температури, головні болі. Мати відзначає, що дитина весь час простуджується, часто кашляє і хворіє на простудні хвороби, апетит у неї знижується, незначно виражена анемія.

Туберкульозні бронхоаденіти в більшості випадків закінчуються сприятливо. В інших випадках дуже бурхливо розвивається туберкульоз, коли інфекція з первинного вогнища розсіюється по різних органах, у тому числі й по легенях: по суті не відрізняється від вияву так, як і в дорослих.

Дуже важливо знати основні вияви туберкульозної інфекції у дорослих. Адже більшість хворих, які звикли до хворобливого стану, не звертаються до лікаря, тому навіть теоретично не можуть бути виявлені.