2. Структура міжнародного ринку туристичних послуг
Існує багато визначень індустрії туризму. Одне з найбільш вдалих було сформульовано на конференції ООн по торгівлі і розвитку:
Туристична індустрія – це сукупність виробничих і невиробничих видів діяльності, направлених на створення товарів і послуг для туристів.
Тобто, туристична індустрія – це сукупність готелів і інших засобів розміщення, засоби транспорту, об’єктів пізнавального, ділового, оздоровчого, спортивного і іншого призначення, організацій, що здійснюють туроператорську і турагентську діяльність, а також організацій, що надають екскурсійні послуги і послуги гідів-перекладачів.
Основними елементами міжнародної туристичної індустрії є наступні:
-
сектор транспортних перевезень (залізничний, автобусний, таксомоторний, морський, внутрішній водний і повітряний транспорт);
-
сектор розміщення і харчування.
Всі місця розміщення туристів поділяються на колективні (готелі, спеціалізовані та інші аналогічні заклади) та індивідуальні (власне або орендоване житло тощо).
Готелі – класифікація: класичні, готелі економічного класу, рісорти, мотелі, системи володіння відпочинком (таймшери – ощадний відпочинок – зростання ринку – 15% в рік). Сьогодні ринок власності на канікули поділений між відомими, перш за все американськими корпораціями, такими як Хілтон Готелз Корпорейшн, Марріот Інтернешнл, Дісней тощо.
За даними ВТО в 1997 р. нараховувалось 29 млн. готельних місць.
Види закладів громадського харчування (ресторани з повним, тематичним, банкетним обслуговуванням, шведським столом; кафетерій, кав’ярня, кофе-шопи, кейтеринг, їдальні на підприємствах).
3) Сектор розваг – це заклади розважального характеру (цирки, зоопарки, атракціони, ігротеки, парки відпочинку), видовищні заходи (концерти, вистави, спортивні змагання тощо), історико-культурні місця.
Особливе місце у світовій індустрії розваг займають тематичні парки (не лише розважальний, але й інформаційно-пізнавальний характер – в Діснейленді – від курсів по стрижці кущів до семінарів по менеджменту). Лише в США нараховується понад 600 тематичних парків.
Удосконалення діючих і відкриття нових атракціонів, будівництво тематичних парків, вимагає значних інвестицій (так, в Євродіснейленд (1994 р.) було вкладено інвестицій 3,150 млрд. дол., при цьому окремі атракціони коштували понад 20 млн. дол.). Доходи від тематичних парків – в США – 2,872 млн. дол. в рік (94 млн. відвідувачів), Європі –1,782 млрд. (59,1 млн. відвідувачів), Азія 1,376 млрд. дол. (31 млн. відвідувачів).
4) Туроператори і турагенти
Туроператор – це туристичне підприємство (організація), яке займається розробкою туристичних маршрутів і забезпечує їх функціонування, встановлює ціни на тури за розробленими маршрутами. Туроператор продає тури турагентам з метою випуску і продажу путівок за своїми ліцензіями.
Туроператори виконують провідну роль у міжнародному туризмі, оскільки саме вони створюють пакет різних послуг (транспорт, розміщення, харчування, трансфер, розваги тощо).
Турагент – це організація-посередник, що реалізує туристичний продукт туроператора і працює безпосередньо на туристичному ринку. Турагент отримує за свою діяльність комісійну винагороду (7-15% від вартості туру) і не несе відповідальності за якість туру.
Згідно з даними ВТО, основний напрямок їх діяльності полягає в наданні інформаційних послуг. Лише 48% клієнтів знають, куди вони хотіли б поїхати, 35% мають дуже смутне уявлення про це, а 17% не мають його взагалі.
За різними оцінками у світі нараховується від 20-30 до 70 тис. турагентів. Провідним турагентом в США є Амерікен експрес (Нью-Йорк), який має 1500 торгових точок, валовий оборот продаж – 7,2 млрд. дол (4,3 млрд. – від продажу авіабілетів).
В Європі зосереджено близько 70% всіх роздрібних туристичних фірм (в них занято 200 тис. чол, сумарний оборот – 75 млрд. дол., в ЄС – 50,5 млрд.)
У концепції туристичного попиту пріоритетне місце відводиться споживачу. Тому особливої уваги заслуговує вивчення відвідувачів, чиї потреби і бажання необхідно задовольнити.
Туристи, що об’єднані в одну групу, володіють притаманним стереотипом поведінки. Тому виділяють наступні групи туристів за географічною ознакою:
-
американці – готові витратити значні суми коштів на відпочинок, але і розраховують отримати багато. Вимогливі до рівня сервісу. Жаліються, якщо їхні очікування не справджуються;
-
англійці – дуже складний сегмент ринку. Бувають наївними. Ніколи не жаліються одразу, але можуть пожалітися потім;
-
французи – витончений ринок. Не розуміють, чому весь світ говорить англійською, а не по французькою. Часто не стримані, люблять лише свою національну їжу.
-
Німці – важкий ринок. Дуже розбірливі, часто жаліються, пунктуальні і у всьому вимагають чіткості в організації поїздок;
-
Японці – більш легкий ринок. Їх можна зорганізувати на будь-який захід. Досить точні. Мають досить приблизне уявлення про традиції і культуру країни відвідування, але хочуть взнати якомога більше. Фанати фотографії: фотографують все, що рухається і не рухається, що відкидає тінь і навіть саму тінь. Не люблять змішуватись з представниками різних національностей.
Запропонована ВТО класифікація туристів за віком можу бути прийнята за основу українськими туристичними фірмами і використана ними з врахуванням місцевих особливостей.