2. Повноваження представника. Наслідки їх перевищення. Передоручення.

Повноваження – це міра можливої поведінки представника від імені особи, яку він представляє, у відносинах з третіми особами. Отже, повноваження – це особливе суб’єктивне право, яке делеговане представникові.

Здійснення повноважень – це юридичний факт, з яким пов’язане настання, зміна та припинення цивільних прав та обов’язків безпосередньо у особи, яку представляють.

Обмеження щодо представництва:

1) Згідно з ч.1 ст. 238 ЦК представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Іншими словами, представник не може мати більший об’єм повноважень, ніж особа, яку він представляє.

2) Відповідно до ч.2 ст. 238 ЦК представник не може вчиняти правочин, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто тією особою, яку він представляє. Наприклад, особисте вчинення потребують такі правочини, як складання заповіту (ч.2 ст. 1234 ЦК), видача довіреності (ч.3 ст. 244 ЦК) тощо.

3) В ч.3 ст. 238 ЦК закріплена заборона щодо вчинення представником правочинів від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, (за винятком комерційного представництва), а також щодо інших осіб, встановлених законом. Наприклад, згідно з ст. 68 ЦК опікун (законний представник) не може від імені підопічного укладати правочини з своєю дружиною (чоловіком) та близькими родичами (батьками, дітьми, братами, сестрами), крім передання майна підопічному у власність за договором дарування або у безоплатне користування за договором позички.

Правові наслідки вчинення правочинів представником з перевищенням повноважень - ст. 241 ЦК.

Правочин, вчинений представником у межах наданих йому повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права й обов’язки безпосередньо особи, яку він представляє (ст. 239 ЦК).

Перевищення повноважень – це вчинення представником дій, які передбачені даними йому повноваженнями, але з відхиленням від їх меж чи змісту. Наприклад, замість договору оренди нежилого приміщення уклав договір купівлі-продажу цього приміщення.

Згідно з ч.1 ст. 241 ЦК правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання (конклюдентні дії).

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

При цьому мова йде про випадки перевищення повноважень щодо яких припускається, що третя особа про них не знала. Згідно з п.9.1. Роз’яснення ВСУ «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними» від 12.03.1999р. угода, укладена представником юридичної особи або керівником її відособленого підрозділу без належних повноважень на її укладення або з перевищенням цих повноважень, повинна бути визнана недійсною як така, що не відповідає вимогам закону. Оскільки сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника другої сторони відповідних повноважень, то її засновані на цій угоді вимоги до другої сторони (від імені якої укладено угоду) задоволенню не підлягають. При цьому припущення про те, що сторона, з якою укладено угоду, знала або повинна була знати про відсутність у представника юридичної особи повноважень на укладення угоди, ґрунтується на її обов’язку перевіряти такі повноваження (абз.2 ч.3 ст. 92 ЦК).

При відсутності повноважень у представника вчинений ним правочин для особи, яку він представляє, є неукладеним. Виключення - глава 79 ЦК “Вчинення дій в майнових інтересах іншої особи без її доручення”. Згідно з ч.1 ст. 1158 ЦК якщо майновим інтересам іншої особи загрожує небезпека настання невигідних для неї майнових наслідків, особа має право без доручення вчинити дії, спрямовані на їх попередження, усунення або зменшення. Наприклад, товар почав псуватися і був реалізований без доручення.

Передоручення.

За загальним правилом (ч.1 ст. 240 ЦК) представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто.

Передоручення – передача представником повноважень іншій особі – заміснику.

Передоручення може бути в наступних випадках:

1. якщо це встановлено законом;

2. якщо це встановлено договором між особою, яку представляють, і представником;

3. якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє.

У разі здійснення передоручення (передачі своїх повноважень іншій особі) представник зобов’язаний вчинити певні дії (ч.2 ст.240 ЦК), а саме:

1 – повідомити про це особу, яку він представляє;

2 - надати їй необхідні відомості про особу, якій передані відповідні повноваження (замісника).

Невиконання цього обов'язку покладає на особу, яка передала повноваження, відповідальність за дії замісника як за свої власні.

Якщо ж представник дотримався всіх вимог, встановлених законом щодо передоручення, то згідно з ч.3 ст. 240 ЦК правочин, вчинений замісником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Види передоручення в залежності від обсягу преданих заміснику повноважень:

• часткове;

• повне.