Тема 8. Представництво. Довіреність.

1. Поняття та види представництва.

2. Повноваження представника. Наслідки їх перевищення. Передоручення.

3. Поняття довіреності та її види.

1. Поняття та види представництва.

Причини використання представництва як способу здійснення прав та виконання обов’язків:

1 – юридичні причини – обставини, передбачені цивільним законодавством, які перешкоджають певній особі самостійно вчиняти юридично значимі дії (наприклад, відсутність достатнього обсягу цивільної дієздатності);

2 – фактичні – певні життєві обставини, які перешкоджають певній особі особисто здійснити цивільні права та виконати обов’язки (наприклад, хвороба, відрядження, зайнятість).

Згідно з ч.1 ст. 237 ЦК представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Ціль представництва – вчинення представником правочину від імені та в інтересах особи, яку він представляє.

Представництво – це особливий вид цивільних правовідносин, який характеризується складною структурою.

Структура правовідносин представництва:

1. відносини між особою, яку представляють та представником - внутрішні відносини;

2. відносини між представником та третьою особою - зовнішні відносини;

3. відносини між особою, яку представляють та третьою особою – результат здійснення представництва.

Учасники представництва. У відносинах представництва приймають участь наступні суб’єкти:

1 – особа, яку представляють – будь-яка юридична чи фізична особа, незалежно від обсягу цивільної дієздатності (виняток – договірне представництво);

2 – представник – юридична чи фізична особа, яка має повний обсяг цивільної дієздатності (у деяких випадках, зокрема як представники юридичних осіб у сфері торгівлі та обслуговування, фізичні особи, які досягли трудового повноліття, тобто 16 років);

3 - 3-я особа – юридична чи фізична особа.

Ознаки представництва:

1 ознака – представник вчиняє правочини від імені особи, яку він представляє;

2 ознака – права та обов’язки за правочином виникають безпосередньо у особи, яку представляє представник, та третьої особи.

Види представництва.

У залежності від підстав виникнення представництво можна класифікувати на види (ч.3 ст. 237 ЦК):

1 вид – представництво, що виникає внаслідок юридичних фактів, прямо передбачених законом, - законне (обов’язкове) представництво (ст. 242 ЦК);

2 вид – представництво, що виникає на підставі акта органу юридичної особи;

3 вид – представництво на підставі договору - договірне (добровільне) представництво (ст. 1000 ЦК).

4 вид - представництво, що виникає з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Особливим різновидом договірного представництва є комерційне представництво (ст. 243 цк).

Специфічні ознаки комерційного представництва:

• комерційним представником може бути тільки суб’єкт підприємницької діяльності;

• комерційний представник представляє тільки осіб, які є суб’єктами підприємницької діяльності;

• комерційний представник згідно з ч.2 ст.243 ЦК може одночасно бути представником кількох сторін правочину (за згодою цих сторін та в інших випадках, встановлених законом);

• повноваження комерційного представника можуть бути підтверджені письмовим договором між ним та особою, яку він представляє, або довіреністю (ч.3 ст.243 ЦК).