3.5. Контроль поршнів
Міжопераційний контроль поршнів розбивають на кілька етапів:
1. Після обробки базових поверхонь виконують:
- зовнішній огляд (не повинно бути ніяких зовнішніх дефектів);
- перевірку глибини поршня від торця юбки та глибини центрувального отвору у днищі;
- суцільну перевірку діаметра і глибини розточування.
2. Після токарної обробки виконують:
- зовнішній огляд (не повинно бути тріщин, задирок тощо);
- контроль діаметрів зовнішніх поверхонь головки і юбки;
- перевірку висоти поршня;
- перевірку діаметрів канавок і їхнього розташування;
- суцільну перевірку ширини канавок.
3. Після попередньої обробки отворів під палець і свердління малих отворів перевіряють 50 відсотків поршнів.
4. Після шліфування виконують:
- зовнішній огляд поршня;
- суцільну перевірку розмірів зовнішніх поверхонь юбки і головки поршнів.
5. Після остаточного розточування отвору під палець виконують:
- перевірку маси поршня;
- перевірку діаметрів отвору під палець;
- перевірку концентричності канавок в отворі під палець;
- перевірку биття канавок під кільця (перевіряють 25 % поршнів).
Остаточно поршні контролюють після миття за допомогою високопродуктивних контрольних комплексів, які вимірюють кілька параметрів одночасно, в приміщеннях з контрольованою атмосферою і температурою (20° С з коливаннями в 2...3°). При цьому виконують:
- контроль діаметра отвору під поршневий палець і відхилення цього отвору від правильної форми з розбиванням поршнів на групи за фактичними розмірами діаметра.
- перевірку зовнішніх розмірів юбки з визначенням овальності і конусності та з розбиванням на групи за фактичними розмірами.
- контроль діаметрів, ширини і розташування канавок.
- контроль зміщення осі отвору поршневого пальця відносно осі зовнішньої поверхні поршня, контроль перпендикулярності осі отвору до осі поршня і контроль розміру від торця поршня до осі отвору під палець.