- •1.Архівознавство як наукова система і навчальна дисципліна
- •2. Предмет, об'єкти і методи архівознавства
- •3. Джерельна база та історіографія архівознавства
- •4. Місце і роль архівознавства у підготовці фахівців
- •5. Початок архівів в україні. Центри зосередження писемних матеріалів у київській русі та галицько-волинській державі
- •7. Архіви судових установ. Магістратські архіви
- •12. Монастирські архіви
- •13. Формування фамільних архівів в Україні-Гетьманщині
- •14. Архів коша нової запорозької січі
- •15. Архіви та архівна справа в правобережній україні та в західноукраїнських землях у 18 ст. Архіви адміністративних та судових установ Правобережної України
- •17. Церковні архіви. Доля митрополичого архіву Греко-Католицької церкви
- •18. Заснування історичного архіву у Львові
- •19. Архіви та архівна справа в україні кінця 18-19 ст. Архівне законодавство російської імперії та його вплив на архівну справу в україні
- •20. Заснування Центрального архіву давніх актів у Києві
- •21. Створення Харківського історичного архіву
- •22. Архіви та архівна справа доби визвольних змагань і відновлення української держави (1917-1920 рр.)
- •23. Архівна справа в західній україні, на буковині та закарпатті у 1920-1930-х рр.
- •25. Зміцнення командно-адміністративної системи управління архівами та їх підпорядкування нквс
- •26. Архівна справа в Україні в роки другої світової війни
- •27. Архіви України 1945-1990 рр.
- •28. Розвиток національної архівної справи в незалежній україні в 90-х рр.
- •29. Поняття “архівна система”, її основні види
- •30. Система архівних установ, її структура та мережа
- •31. Поняття наф
- •Структура наф
- •32. Зарубіжна архівна україніка
- •33. Завдання, права, структура архівів
- •34. Виробничі підрозділи архіву та основні архівні технології
- •35. Планування, звітність та економічна діяльність архівів
- •36. Класифікація документів у межах архіву
- •37. Особливості визначення меж фондів особового походження
- •38. Визначення фондової належності документів
- •39. Утворення об'єднаних архівних фондів
- •40. Утворення архівних колекцій
- •41. Класифікація документів у межах архівного фонду
- •42. Поняття експертизи цінності документів та її завдання
- •44. Організація і методика експертизи цінності документів та оформлення її результатів
- •45. Комплектування архівів
- •46. Архівне описування: поняття, види, принципи і методи
- •47. Обліково-охоронна робота архіву
- •48. Архівні довідники в системі нда: функції та структура
- •49. Особливості матеріальної основи документів та способів фіксації інформації
- •50. Інформатизація архівної справи: поняття, мета і завдання
42. Поняття експертизи цінності документів та її завдання
Під експертизою цінності розуміють визначення експертними комісіями наукового, історико-культурного та практичного значення документів. Її основними завданнями є:
а) визначення по кожній установі складу документів, що мають науково-пізнавальну та історико-культурну цінність і підлягають постійному, довготривалому (понад 10 років) і тимчасовому (до 10 років) зберіганню;
б) визначення складу документів, що відповідають профілю даного державного архіву;
в) забезпечення повноти складу документів кожного фонду зокрема і архіву в цілому.
До документів постійного зберігання відносять такі, що відображають основні напрями та підсумки діяльності установи, її управлінську, контрольну, виробничу, наукову, навчальну, фінансову та інші функції. До них належать накази з основної діяльності, протоколи засідань колегіальних органів і виробничих нарад, плани, звіти, аналітичні матеріали тощо.
Документи довготривалого (понад 10 років) зберігання складають матеріали, необхідні для тривалого практичного використання. Серед них зустрічаються й такі, що через 10 років можуть бути віднесені до документів постійного зберігання після того, як їх автори здобули суспільне визнання, наприклад, рукописи наукових праць, літературних, художніх творів. Окрему групу цих матеріалів становлять документи з особового складу (накази, особові справи і особові картки, списки працівників, картотеки і покажчики з особового складу, особові рахунки, відомості на видачу заробітної плати тощо), котрі передбачають експертизу через 75 років з наступним відібранням певної її частини на постійне зберігання.
Групу документів тимчасового (до 10 років) зберігання становлять документи, необхідні установі для оперативної практичної діяльності.
Оригінальну НТД окремих частин проекту, виконаних на договірних засадах субпідрядними організаціями, передають генпроектувальнику за погодженням з ним для укомплектування проектів, які згодом надходять до державних архівів.
Патентну документацію включають до НАФ, як правило, у вигляді оригіналів. НТД у машиночитаній формі, що має науково-історичну цінність, відносять до НАФ у випадках, коли її інформація не повторюється на традиційних носіях. На постійне зберігання відбирають відповідно до переліків документи НТД, які мають науково-історичну цінність. НТД, що не ввійшла до переліків проектів, проблем, зберігається згідно з термінами, визначеними типовим переліком, або доки не мине потреба.
Виконанню третього завдання експертизи – забезпечення повноти фондового складу кожної установи і документального комплексу державного архіву в цілому – сприяють організаційні і науково-методичні заходи. Скажімо, при виявленні лакун у плановій документації в фонді установи його склад можна поповнити такими самими документами вищих чи підлеглих установ.
Кінцевою метою експертизи є комплектування кожного державного архіву повним комплексом документів його профілю, а, отже, і забезпечення повноцінного формування НАФ України за принципом: при найменшому фізичному обсязі документації – найбільша інформаційна наповненість.