- •Предмет курсу «Міжнародна економіка» і його зв'язок з іншими науками та навальними дисциплінами
- •Зміст курсу «Міжнародна економіка»
- •Що вивчає зовнішня торгівля?
- •Як можна пояснити існування міжнародного поділу праці?
- •Які фактори визначають міжнародний обмін?
- •Які фактори впливають на ситуацію з платіжним балансом країни?
- •Які механізми допомагають збалансувати платіжний баланс?
- •Як впливають зовнішньоторговельні зв’язки на стабільність усередині країни?
- •Які «правила гри» слід розробити для світового господарства?
- •Міжнародна торгівля як головна складова міжнародної економіки
- •Головні проблеми міжнародної економіки
- •1. Розвиток міжнародної торгівлі як загальна економічна закономірність
- •2. Регіональна структура світової торгівлі
- •3. Товарна структура світової торгівлі
- •4. Залежність України від міжнародної економіки
- •Фактори виробництва та їх міжнародний рух
- •Торгівля та її умови
- •2. Загальнотеоретичні концепції порівняльних переваг
- •3. Моделі абсолютних цінових переваг
- •4. Відповідність між бажаннями обміну як умова торгівлі та використання валютного курсу в економічній політиці
- •5. Умова торгівлі та обмінний курс
- •6. Порівняльні цінові переваги
- •7. Теорія зовнішньої торгівлі та розташування
- •1. Теорема Рікардо про порівняльні переваги
- •2. Фактори, що визначають порівняльні цінові переваги
- •2.1. Відносні ціни в умовах автаркії
- •2.2. Огляд відмінностей у порівняльних цінових перевагах
- •3. Умови торгівлі при різних співвідношеннях попиту
- •4. Умови торгівлі при різних рівнях продуктивності
- •1. Модель Гекшера-Оліна, або теорія факторних пропорцій. Постановка питання
- •2. Припущення до теоретичного аналізу
- •3. Вимірювання забезпеченості факторами виробництва за допомогою показників їх відносних обсягів
- •4. Вимірювання забезпеченості факторами виробництва за допомогою співвідношення цін на них
- •5. Взаємозалежність між ціновим співвідношенням на товари та фактори виробництва
- •6. Теорема Гекшера - Оліна
- •1. Передумови твердження стосовно того, що Закордон є капіталозабезпеченою країною.
- •2. Припущення або імплікація стосовно того, що Закордон експортує товар 2.
- •1. Передумови твердження стосовно того, що Закордон є капіталозабезпеченою країною.
- •2.Припущення або імплікація стосовно того, що Закордон експортує товар 1.
- •7. Обернена факторомісткість
- •Тема 6 Модель Гекшера – Оліна та її емпірична перевірка
- •1.Процеси пристосування після впровадження торгових відносин
- •2. Бідність навколишнього середовища
- •3. Системне представлення моделі Гекшера - Оліна
- •4.Екскурс: теорема Рибчинського
- •Картина інтегрованої світової економіки
- •Імплікації для стану зовнішньої торгівлі Німеччини
- •Емпіричні вирази для визначення конкурентоспроможності секторів
- •Пол Ентоні Самуельсон
- •Тема 7 парадокс леонтьєва та багатофакторне моделювання міжнародної торгівлі
- •Парадокс Леонтьєва, або емпірична перевірка теорії Гекшера - Оліна
- •Розширення моделі Гекшера - Оліна
- •Торгові й неторгові товари
- •Торгівля послугами
- •Спеціалізоване виробництво
- •Ієрархія при вертикальній інтеграції країн і всередині мультинаціональних корпорацій
- •9.Динамічні аспекти міжнародної торгівлі
- •Тема 8 гіпотези до пояснення товарного обміну:
- •1.Зростаючі скалярні доходи
- •2. Зростаючі скалярні доходи і торгівля
- •3. Зростаючі скалярні доходи і просторова структура
- •4. Диференційовані товари і товарна різноманітність
- •5. Взаємозв’язок між зростаючими скалярними доходами і товарними пріоритетами
- •Інтрасекторна торгівля
- •7. Монополія і міжнародна торгівля
- •Міжнародна торгівля як політика конкуренції
- •Міжнародна дуополія
- •Конкуренція за нові знання: ендогенний технічний прогрес
- •Рух товарів і переміщення факторів
- •Етапи розвитку міжнародної мобільності робочої сили
- •Переміщення фактора праці
- •Переміщення фактора капіталу
- •Міжчасова торгівля і рух капіталу
- •Тема 10
- •1. Відносини обміну й умови торгівлі.
- •2. Відносини обміну та консистенція планів
- •2.1. Умови консистенції
- •2.2. Визначення відносин обміну
- •2.3. Крива обміну Онікі - Узава
- •2.4. Крива обміну Маршалла - Мілля
- •1. Інтуїтивне обґрунтування кривої обміну.
- •2.5. «Табличний підхід» до побудови кривої обміну
- •Тема 11.
- •1. Властивості рівноваги обміну щодо впливу
- •2. Гроші в неокласичній системі: деякі питання
- •3. Еластичність експорту й імпорту
- •4. Взаємозалежність між змінами експортного потенціалу країни та відносинами обміну
- •4.1. Торгові умови країн, що розвиваються
- •4.2. Теорія периферійної економіки
- •4.3. Емпіричні дані.
- •5. Торгові умови індустріальних країн
- •Порівняльні переваги і торгові умови: порівняння двох підходів
- •7. Проблема трансферту
- •Тема 12
- •Зростання світового добробуту
- •Умови забезпечення добробуту для окремої країни
- •Проблеми компенсації
- •Динамічні вигоди для добробуту
- •Інші вигоди для добробуту
- •Тема 13
- •1.Зміст і причини протекціонізму
- •2. Відправні мотиваційні положення протекціонізму зовнішньоекономічної політики
- •3. Вплив мита на виробництво і добробут
- •Тема 14 економіко-математичні та організаційні моделі митної політики
- •Мито і мінове співвідношення
- •1. Вплив мита на співвідношення цін на Батьківщині й світовому ринку.
- •2.Оптимальне мито
- •3.Нетарифні торгові бар’єри
- •5.Стратагічна поведінка і «дилема в’язнів»
- •6.Порядок світової торгівлі
- •7.Інституційна конкуренція
- •8.Митний союз та інші регіональні форми інтеграції
- •Тема 15 платіжний баланс і фактори, що його визначають
- •Зміст і принципи розрахунку платіжного балансу
- •Складові частини платіжного балансу
- •3. Економічна тотожність сальдо балансу поточних операцій і сальдо балансу руху капіталів
- •4. Формальне вирівнювання платіжного балансу
- •5.Матеріальне вирівнювання платіжного балансу
- •6. Вирівнювання платіжного балансу як мета економічної політики
- •7. Платіжний баланс і його розвиток
- •8. Механізм сальдування і рівновага
- •9. Визначальні фактори сальдо платіжного балансу
- •Тема 16
- •Монетарна рівновага при сталому валютному курсі або наявності єдиної валюти на Батьківщині та у Закордоні
- •Автоматичне пристосування
- •Механізми врівноваження при сталому валютному курсі
- •Монетарна рівновага при гнучкому валютному курсі
- •Механізми врівноваження при гнучкому валютному курсі
- •Значення механізмів врівноваження
- •Тема 17
- •Поняття валютного ринку
- •Моделі валютного ринку в умовах обміну товарами
- •Валютний ринок і рух капіталу
- •Зміни валютного курсу і сальдо поточного рахунку платіжного балансу
- •Тема 18
- •Ринок експорту, імпорту та валютний ринок
- •Зміни валютного курсу і цін на товари
- •Зміни валютного курсу та реальні відносини обміну
- •Вплив зміни валютних курсів. Огляд
- •Теорія паритету купівельної спроможності (пкс)
- •1Д. Міжнародний взаємозв’язок цін, сальдо балансу поточних операцій, імпорт інфляції
- •Міжнародний взаємозв’язок цін і сальдо балансу поточних операцій
- •Імпорт інфляції при незмінному валютному курсі
- •Імпорт інфляції при гнучкому валютному курсі
- •2Д. Відносини між цілями стабільності рівня цін і вирівнювання платіжного балансу
- •Тема 19
- •Обмінний курс і монетарні порушення. Огляд
- •Рух капіталу при незмінному обмінному курсі
- •Процентний паритет
- •Обмінний курс і портфельна рівновага
- •5. Порушення на грошовому ринку і портфельна рівновага в короткотерміновому періоді
- •Тема 20
- •Грошовий ринок і обмінний курс у довготерміновій рівновазі.
- •Рівень цін у довготерміновому періоді.
- •Довготермінова монетарна рівновага.
- •3.Обмінний курс у довготермінова новому періоді.
- •2.Рух капіталу при порушенні рівноваги :
- •3.Реальне господарське порушення рівноваги
- •4.Валютний ринок термінових угод.
- •Роль валютного ринку термінових угод.
- •Захищений і незахищений арбітраж.
- •Попит і пропозиція на валютному ринку термінових угод, виходячи з процентного арбітражу.
- •Попит і пропозиція на валютному ринку термінових угод, що встановлюються завдяки міжнародній торгівлі.
- •Реальні інвестиції.
- •Спекулянти.
- •Часова тривалість.
- •Постановка питання.
- •2.Припущення
- •3.Грошовий ринок.
- •Ринок облігацій.
- •Ринок іноземних титулів власності.
- •Відображення рівноваги.
- •Рівновага на ринку іноземних цінних паперів.
- •Загальна рівновага.
- •10.Обговорення стабільності.
- •11.Критика.
- •12.Приріст грошової маси.
- •13. Приріст вітчизняних цінних паперів країни.
- •14. Динамічне пристосування обмінного курсу.
- •Тема 21 валютний курс у довготерміновому періоді План
- •1.Паритет купівельної спроможності валют
- •2.Паритет купівельної спроможності валют:емпіричне зображення
- •3.Очікування валютного курсу і паритет купівельної спроможності валют
- •4.Інфляційні різниці та різниці в процентних ставках
- •5.Руальний валютний курс
- •6.Реально-економічні порушення
- •7.Реальний процентний паритет
- •8.Торгові і неторгові товари
- •Тема 22
- •1.Деякі альтернативні припущення
- •2. Основи макроекономічної моделі для відкритої економіки
- •3. Мультиплікатор експорту
- •4. Інвестиційний мультиплікатор з міжнародним зворотним впливом
- •5.Грошова політика
- •6. Фіскальна політика
- •7.Комбінація інструментів економічної політики
- •8. Зміни обмінного курсу
Тема 11.
МОНЕТАРНІ ТЕОРІЇ РІВНОВАГИ ОБМІНУ
І РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ
Гроші є специфічним активом або засобом нагромадження багатства. Дохід від них, як правило, дуже низький - банкноти взагалі не приносять процентів, але дуже бажані, бо вони — найвища форма, в яку перетворюється інший актив. Суть у тому, що призначення грошей - сприяти діловим обмінним операціям між економічними агентами. Щоб переконатись у цьому, потрібно уявити собі витрати, які накладала б на наше життя бартерна економіка. Проте визначення грошей далеке від зрозумілості. Банкноти і монети є грішми. А як щодо залишків поточних рахунків? Дорожніх чеків? Заощаджувальних рахунків? Інших фінансових інструментів? Справді, існують різні форми грошей, і кожну з них створюють різні агенти... Оскільки гроші не є ідеальною формою для нагромадження багатства, то палі потрібно зрозуміти, чому їх нагромаджують взагалі.
Майкл БУРДА, Чарльз ВИПЛОШ
План теми
-
Властивості рівноваги обміну щодо впливу на виробництво, обмін, споживання, ціни, платіжний баланс і валютний курс.
-
Гроші в неокласичній системі. Деякі питання монетарної теорії зовнішньої торгівлі.
-
Еластичність експорту й імпорту.
-
Взаємозалежність між змінами експортно-імпортного потенціалу країни та відносин обміну.
-
Торгові умови країн, що розвиваються.
-
Теорія периферійної економіки.
-
Емпіричні дані.
-
-
Торгові умови індустріальних країн.
-
Порівняльні переваги і торгові умови: порівняння двох підходів.
-
Проблема трансферту.
1. Властивості рівноваги обміну щодо впливу
НА ВИРОБНИЦТВО, ОБМІН, СПОЖИВАННЯ, ЦІНИ,
ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС І ВАЛЮТНИЙ КУРС
-
Узагальнення поширення світових тенденцій рівноваги. Умови консистенції вимагають такого формування співвідношень обміну р=р1/р2, щоб: а) існувала рівновага на світових товарних ринках; б) не були порушені обмеження бюджетів обох країн. Рівновага на одному товарному ринку при дотриманні обмежень бюджету передбачає також рівновагу на ринку іншого товару.
-
Умови рівноваги платіжного балансу. Дотримання обмежень бюджету для кожної країни обумовлює вирівняний платіжний баланс. При нерівноважному ціновому співвідношенні баланс не вирівнюється, але така ситуація не може тривати довго. Зміна співвідношення цін веде до того, що виникає рівновага на товарних ринках, а баланси обох країн вирівнюються.
-
Взаємозалежність між співвідношенням цін на товари і фактори, обсягами виробництва, обміном і споживанням. Якщо співвідношення цін р з початком торгівлі визначене, то цим одночасно встановлені важливі зміни неокласичної моделі для обох країн. Співвідношення цін на товари р визначає, в якій точці кривої трансформації має бути зафіксоване виробництво, тобто воно визначає обсяги виробництва Q1 та Q2 Відомо, що за рівнянням 5.4 існує залежність між співвідношенням цін на товари та фактори 1/r, причому попит на фактор відображає попит, який є похідним від попиту на товари. Якщо встановлено співвідношення факторних цін, то визначеним є і функціональний розподіл доходу. Крім цього, капіталомісткості виробництва секторів також визначені. Співвідношення цін на товари визначає й обсяги споживання С1 та С2. Оскільки обсяги для обміну Еi визначені як різниця між обсягами споживання і виробництва, то за допомогою р визначені також обсяги для обміну, тобто обсяги експорту й імпорту. Якщо 0р та 0p* характеризують співвідношення цін в умовах автаркії в обох народних господарствах, а p - співвідношення цін у стані торгової рівноваги, то діє умова 0р < р < 0р*, за якої країна І експортує товар 1, а країна II - товар 2. З огляду на згадані міркування бачимо, що визначення рівноважного мінового співвідношення в цій темі тісно пов'язане з проблемою спеціалізації у темі 5.
Твердження щодо змін після початку торгівлі під впливом умов консистенції. Після початку зовнішньої торгівлі під впливом умов консистенції одночасно визначаються такі змінні: р, Qi, l/r, ki, Сi та Еi.
-
Залежність рівноваги і пристосування відносних цін і незалежність рівноваги від абсолютних товарних цін та обмінного курсу. Торгова рівновага виражена у відносних цінах. Факторні ціни є реальними цінами. Абсолютні товарні ціни, тобто так звані грошові ціни, й обмінний курс у згаданому неокласичному підході не відіграють ніякої ролі. Це можна показати таким чином. Коли беремо до уваги абсолютні товарні ціни, то торгова рівновага повинна бути характерною тим, що абсолютні цінові переваги певної країни вже не існують, тобто у стані торгової рівноваги
p1=p1*w та p2=p2*w
або
та (11.1)
Звідси отримуємо:
(11.1)
тобто торгова рівновага вимагає пристосування відносних цін, але не визначається величина абсолютних товарних цін та обмінного курсу.
-
Представлення змінних обміну системою п'яти координат. Про абсолютні товарні ціни та валютний курс ми можемо зробити лише таке твердження: для того, щоб країна І експортувала товар 1, а країна II - товар 2, при заданому обмінному курсі та грошових цінах 0рi, 0рi* необхідно використовувати нерівність:
(11.2)
Подальший аналіз має бути пов'язаний з висновками, які зроблені у темі 3 щодо того, що обмінний курс після початку торгівлі повинен коливатись у межах автаркійних цін, отже:
(11.2)
З умови 11.1 для торгової рівноваги дійсний вираз
(11.2)
З цих трьох рівнянь отримуємо
(11.2)
Рівняння 11.2 означає, що встановлення абсолютних товарних цін торгової рівноваги обумовлює визначення обмінного курсу. Крім цього, співвідношення цін після торгівлі повинно перебувати в межах автаркійних цін.
Але модель, виражена у відносних цінах, не дозволяє визначити абсолютні товарні ціни. Тому цей результат не є несподіваним, бо неокласична модель орієнтована на порівняльні цінові переваги. Встановлення абсолютних цінових переваг буде можливим лише тоді, коли візьмемо до уваги також грошовий ринок, яким ми досі нехтували.
Рис. 11.1 показує одночасне встановлення ряду цих змінних. На ньому представлено п'ять систем координат: площина -Е/-Е * з початком у точці О, виробнича площина Батьківщини з осями 0. та <2 і початком у точці Т , площина споживання Батьківщини з осями С, та С2, що виходять з точки О, виробнича площина Закордону з осями <2;* <22* 3 початк°м У точці Т, та площина споживання Закордону з осями С * та С * які виходять з точки О.
Рисунок 11.1.
Рівновага обміну
Рівновага на товарних ринках досягають, якщо обсяг товару, запропонованого для обміну на Батьківщині, відповідає обсягу попиту у Закордоні, тобто Еі+ Еі* = 0 для і = 1, 2. Точка Т — початок координат двох кривих трансформацій: для країни І - у верхній площині, для країни II - в нижній площині, а також вона є точкою рівноваги обміну для цих країн (tga = -Е2* /-Е1). Країна І спеціалізується на виробництві товару 1. С - точка виробництва на кривій трансформації. Країна і виробляє загальний обсяг DT товару 1, з якого експортує АТ=ОU, а споживає DА - ОЕ. Виробництво товару 2 в країні І – ВA - СD, а обсяг його імпорту ОА. Валове споживання товару 2 в країні І: ОА (імпорт) + АВ (вітчизняна продукція). Країна II спеціалізується на виробництві товару 2. С* - точка виробництва на кривій трансформації. Обсяг виробництва товару 2 - SТ, з якого експортують - UТ, а споживають у середині країни - SU. Виробництво товару 1 - UV, а імпорт цього ж товару - ОU. Загальне споживання товару 1: OU (імпорт) + UV (вітчизняна продукція).
На рисунку 11.1 зображене рівноважне мінове співвідношення у площині (-Е1/-Е2*) з початком координат О через tg кута a. Відрізок ОU показує обсяг товару 1, який експортує Батьківщина (країна І), ОА - обсяг товару 2, який експортує Закордон (країна II).
Точка С відображає рівень виробництва країни І. У точці С ступінь зростання кривої трансформації співпадає з міновим співвідношенням. Батьківщина виробляє обсяг DТ товару 1. З цього обсягу АТ = CD експортують, ОА = ОЕ споживають у середині країни І. Відрізок ВА - СВ описує виробництво товару 2 в країні І. Країна І спеціалізується на виробництві товару 1. Вона імпортує обсяг ОА товару 2 з країни II. Валове споживання товару 2 в країні І становитиме ОА (імпорт) + АВ (вітчизняна продукція). Зауважимо, що площина виробництва Батьківщини починається у точці Т, а площина споживання -у точці О.
Якщо точка Т є початком кривої трансформації країни II, то С* означатиме точку виробництва країни II. Країна II виробляє обсяг SТ товару 2, з якого UТ експортують, а SU споживають у середині країни II. Країна II виробляє обсяг UV товару 1 та імпортує кількість OU цього ж товару. Споживання товару 1 становить OU (імпорт) + UV (вітчизняна продукція). Країна II спеціалізується на виробництві товару 2.