4. Відповідність між бажаннями обміну як умова торгівлі та використання валютного курсу в економічній політиці

Припустимо, країна І при заданому валютному курсі маг абсолютні цінові переваги як товару 1, так і щодо товару 2, тобто країна І у даному випадку могла б експортувати обидва товари. За такої моделі - «дві країни - два товари» - міжнародна торгівля неможлива, адже експорт допускають з боку лише однієї країни. Проте зовнішня торгівля вимагає, щоб країна отримала за свій експорт зворотний платіж. Іншими словами, торгівля відбувається тільки тоді, коли бажання країн щодо обміну є взаємними.

Щоб обмін між країнами І і II відбувся, для Закордону повинна існувати абсолютна цінова перевага щодо товару 2 при заданій абсолютній ціновій перевазі нашої країни щодо товару 1. Резиденти купуватимуть закордонний товар 2, якщо ціна цього товару до торгівлі з огляду на валютний курс нижча для Закордону, ніж на Батьківщині. Якщо ж переформувати обидві виведені раніше умови для абсолютної цінової переваги країни І щодо товару 1 і країни II щодо товару 2, то отримаємо:

і або (3.1)

Країна І експортує товар 1, а країна II - товар 2, коли в країни І є абсолютні цінові переваги для товару 1, а в країни II - для товару 2. З рівняння 3.1 також видно,що бажання обміну обох країн повинні бути взаємними.

Зовнішня торгівля здійснюється між обома економіками також у протилежному , випадку, а саме: коли країна II має абсолютну цінову перевагу для товару 1, а країна І для товару 2. У цьому випадку країна II експортує товар 1, а країна І – товар 2. Знак нерівності у рівнянні 3.1 змінюється на протилежний.

Отже, загальний вигляд умови для торгівлі:

5. Умова торгівлі та обмінний курс

Вище вже була показана залежність абсолютних цінових переваг від валютного курсу в умовах використання його як інструменту для зміни валютної політики. Припустимо, що на рисунку 3.2 точкою В позначено абсолютні ціни товару 1 до торгівлі в обох країнах, а точкою С - абсолютні ціни товару 2. Якщо економічною політикою встановлюється валютний курс w₀, який перебуває у межах цінових співвідношень, та , то виконується умова 3.1. Однак, якщо припустити, що економічною політикою прийнято за основу валютний курс , то > (абсолютна цінова перевага Закордону для товару 1) і > (абсолютна цінова перевага Закордону щодо товару 2). Зрозуміло, що за такої умови ніякого обміну бути не може. Це міркування свідчить, що для здійснення зовнішньої торгівлі в економічну політику треба закласти валютний курс у межах

Наступний аспект вивчення полягає у з'ясуванні ролі валютного курсу для підтвердження абсолютних цінових переваг щодо двох товарів, що зображено на рисунку 3.4. На рисунках 3.4а і 3.4г представлені ринки товару 1; на рисунках 3.4в і 3.4е - ринки товару 2. Рисунок 3.4б відображає валютний курс, який визначається tgα і дорівнює w =. При валютному курсі w автаркійна ціна ОB* товару 1 за кордоном може бути перерахована у ціну в гривнях OD: Батьківщина має абсолютну цінову перевагу для товару 1. Для товару 2 при валютному курсі, який визначається tgα, встановлюється абсолютний ціновий збиток.

Валютний курс w може коливатися лише в межах заштрихованого коридора на рис. 3.4б, коли торгівля повинна здійснюватись у заданому напрямку. Тому при валютному курсі w ' (де курс гривні вищий) зникає абсолютна цінова перевага Батьківщини щодо товару 1. А при валютному курсі w " щезає абсолютний ціновий збиток Батьківщини від товару 2.

Валютний курс ми розглядали як екзогенно задану величину. При плаваючих валютних курсах він є ціною валюти. Можна довести, що валютний курс, встановлений на ринку, залишається у межах відношень цін на товари в національних валютах до торгівлі. Щоб відповісти на дане запитання, треба розглянути механізм визначення валютного курсу w на ринку.

Рисунок 3.4

Абсолютні цінові переваги та валютний коридор

В умовах міжнародної торгівлі валютний курс перебуває в межах . Автаркійна ціна товару 1 на Батьківщині р₁=ОВ, за кордоном =О*В*, w ==tgα. При валютному курсі w Батьківщина за товаром 1 має цінову перевагу, а за товаром 2 - ціновий збиток. Експорт товару 1 здійснюється тому, що ціна за кордоном =О*В* у перерахунку на гривні на Батьківщині w = ОD вища, ніж автаркійна р₁ = ОВ, тобто OB < ОD, відповідно <w. Батьківщина експортуватиме товар 1 при коливанні валютного курсу в межах заштрихованого валютного коридора. При валютному курсі w’ на Батьківщині не вигідно експортувати.

Отже, валютний курс - це ціна валюти. Він утворюється завдяки попиту і пропозиції на валютному ринку. Припустимо, що імпорт повинен бути оплачений відповідно у валюту країни походження. В такому випадку українським імпортерам для оплати їхніх рахунків потрібні долари. Якщо абстрагуватися від міжнародного руху капіталів і державних угод (наприклад, погашення боргу), то попит на долари залежить від попиту України на імпортні товари.

Припущення щодо того, що попит на валюту залежить віл попиту на імпорт. Як же змінюється попит на Батьківщині щодо доларів при змінному валютному курсі? Щоб відповісти на це запитання, необхідно дотримуватися такої логіки. По-перше, Батьківщині потрібні долари в сумі, що дорівнює імпорту, або точніше: попит на долари відповідає вартості імпорту в доларах. По-друге, вартість імпорту в доларах - це добуток фізичного обсягу імпорту на його ціну в доларах. По-третє, якщо курс долара (UAH/$) знижується з 2:1 до 1,5:1, то вітчизняні споживачі потратять менше гривень, щоб купити долар. Така ситуація інтерпретується як здешевлення долара. По-четверте, задана ціна імпортних товарів у гривнях (наприклад, 200 гривень за пару взуття) падає внаслідок зміни валютного курсу (до 150 гривень за пару взуття), тому для вітчизняних споживачів вигідно імпортувати більше товарів, тобто зростає попит на імпортні товари. По-п'яте, зі зростаючим попитом повинна зрости і ціна імпортних товарів у доларах. По-шосте, оскільки ціна і обсяг зростають, повинна збільшитися, вартість імпорту в доларах. Український попит на долари зростає зі спаданням курсу долара. Це відображено на рисунку 3.5.

Рисунок 3.5

Зв'язок між курсом долара і вартістю імпорту.

Функція попиту на долари залежно від курсу долара зображена на рисунку 3.6 кривою UU'.

Постає запитання, хто продає долари. За нашими припущеннями, Закордон повинен оплачувати свій імпорт у гривнях. Це дуже важлива умова здорової економічної полі гики держави і підтримання поваги до національної валюти. Якщо американцям потрібні гривні. вони продають долари, щоб отримати гривні. Пропозиція валюти (долара) визначається, таким чином, попитом Закордону на імпорт. Далі припускають, що пропозиція доларів Закордону зростає з підвищенням курсу долара. Це припущення лежить в основі функції пропозиції SS' на рисунку 3.6. У точці Z встановлюється рівноважний курс долара.

Якщо відрізок OU на рисунку 3.6 представляє цінове відношення , що має місце при автаркії, то при валютному курсі w = OU - попит нашої країни на імпорт (разом з тим на валюту) дорівнює нулю. Отже, коли валютний курс w вищий від першопочаткового цінового відношення OU, то країна І (Україна) не імпортуватиме більше товар 2. Таким чином, попит на валюту має верхню межу, яка визначається відношенням автаркійних цін. При валютному курсі w > OU країна І мала б порівняльну цінову перевагу для товару 2; тому за кордоном існував би попит на нашу валюту і була б пропозиція доларів (пунктирна крива UT). Валютний курс w > OU означав би, що Закордон прагне імпортувати як товар 2, так і товар 1. Цю загальну пропозицію валюти Закордону отримуємо шляхом горизонтального додавання кривих SS' (пропозиція валюти Закордоном як результат імпорту товару 1) і UT (пропозиція валюти Закордоном як результат імпорту товару 2).

Рисунок 3.6

Валютний ринок і абсолютні цінові переваги

Пропозиція валюти (долара) визначається попитом Закордону на імпорт – крива SS'. Попит на долари відповідає вартості імпорту Батьківщини в доларах - крива UU’. В умовах автаркії = OU, =OS. Вихідна ситуація до міжнародної торгівлі >, або<. При w= OU попит Батьківщини на імпорт (разом з тим на валюту) товару 2 не існує; коли w > OU, Батьківщина експортує товар 2, і за кордоном виникає пропозиція доларів - крива UT (США може імпортувати як товар 2, так і товар 1). Загальна пропозиція валюти США - сума пропозицій у результаті імпорту товару 1 (SS') тa імпорту товару 2 (UT). При >w (w<OS) Закордон не імпортує товар 1, і відповідно нема пропозиції доларів.

При заданих цінах на товари до торгівлі Закордон імпортує товар 1. Коли валютний курс настільки зросте, то відношення цін > w, то країна II (США) не імпортуватиме більше товар 1. Нехай відношення цін задане відрізком OS. Якщо валютній курс w опускається нижче OS, то попит Закордону на імпорт зникає. Закордон у даному випадку не продає валюту. Отже, крива пропозиції валюти досягає нижньої межі OS, яку визначають відношенням цін товару 1 () у національних валютах до торгівлі.

На рисунку 3.6 представлена вихідна ситуація до торгівлі > . Аналогічне міркування правильне і для протилежного випадку. Попит на валюту в цьому випадку є результатом попиту Батьківщини на імпортний товар 1; пропозицію валюти

отримуємо на основі попиту Закордону на імпортний товар 2.

Твердження щодо існування певної межі коливання валютного курсу при заданих цінах на товари. При заданих цінах на товари у вихідній ситуації встановлені також межі, в яких повинен перебувати валютний курс, якщо інші джерела попиту і пропозиції валюти не беруть до уваги.