-
Міжчасова торгівля і рух капіталу
Цікавий зв'язок між рухом капіталу і товарів виявляється у міжчасовому контексті. Розглянемо обсяг товару Q, який може бути спожитий і не споживання якого означає створення капіталу. При відмові від споживання у період О (інвестиції) можливо збільшити обсяг споживання в наступному періоді. Товар, який розглядають, є, таким чином, як споживчим, так і інвестиційним. Можна також через відмову від споживання обсягу ТМ у період О виготовити споживчий товар обсягом МР у періоді 1 (рисунок 9.3а). Отже, крива ТТ′ характеризує криву трансформації у часі.
На рисунку 9.3 припущено, що західноєвропейська країна має сприятливі можливості трансформації у часі (рисунок 9.3а), а східноєвропейська країна навпаки – несприятливі можливості трансформації.
За прийнятих умов обидві країни можуть збільшити свій добробут завдяки спеціалізації західноєвропейської країни на тому товарі, у виробництві якого вона має переваги в період 1 і експортуватиме обсяг РК. У період О вона імпортує обсяг КС. Тоді виникають борги (у розмірі КС), які вона виплачує в періоді 1. Тангенс кута α характеризує міжчасові умови торгівлі, тобто відносну ціну в часі. Ця відносна ціна дорівнює граничній нормі трансформації, а також граничній нормі заміщення у часі.
Для східноєвропейської країни характерна протилежна картина. Ця країна спеціалізується на виробництві у періоді О й експортує товар у цьому ж періоді (LP*) та імпортує у періоді 1 (LC*). Східноєвропейська країна надає кредит у періоді О, який повертають у періоді 1.
Рисунок 9.3.
Міжчасова торгівля.
Рух
товару й капіталу взаємопов’язаний,
тобто потоки товарів стають можливими
завдяки руху капіталу. ТТ′ - трансформаційна
крива, Р, Р* - точки виробництва, а С, С* -
точки споживання західноєвропейської
та східноєвропейської країн у часі. В
період О західноєвропейська країна
імпортує обсяг – КС і має заборгованість,
що дорівнює КС (дефіцит торговельного
балансу, але позитивне сальдо балансу
руху капіталу). Проте в період 1
західноєвропейська країна виробляє
обсяг товару МР, експортує – РК ( завдяки
спеціалізації ), тобто існує рівність
між відносною ціною в часі (
),
граничною нормою трансформації та
граничною нормою заміщення, які
визначаються тангенсом кута α. Для
східноєвропейської країни навпаки:
період О характеризується експортом,
який відповідає LP*,
а період 1 – імпортом, що дорівнює LC*.
Рисунок 9.3. висвітлює міжчасові властивості балансу руху капіталу й торгівлі. Західноєвропейська країна має дефіцитний торговельний баланс у періоді О, який фінансують через позитивне сальдо балансу руху капіталу (імпорт капіталу, заборгованість). У періоді 1, навпаки, торговельний баланс західноєвропейської країни позитивний, а баланс руху капіталу негативний ( експорт капіталу, погашення боргу). Торговельний баланс врівноважується протягом цих двох періодів. Отже, за такого підходу рух товарів і капіталу взаємопов’язаний у тому плані, що потоки товарів уможливлюються завдяки рухові капіталу.