3. Зростаючі скалярні доходи і просторова структура

Зростаючі скалярні доходи приводять не тільки до спеціалізації виробництва, вони спричиняють також концентрацію виробництва в окремих просторових точках. Отже, вони впливають на його просторову структуру. Це може стосуватись окремих підприємств, якщо скалярні доходи обмежаться одиничним підприємством, якщо розглядати окремий сектор економіки, то в кожному регіоні підприємства галузі створюють собі взаємовигідні умови. Слід зазначити, що підприємства певної галузі через виробничий тренінг (Training-on-the-job) позитивно впливають на людський капітал у регіоні (годинникова промисловість у швейцарській Юра, точна механіка у Банден-Вюртемберзі). У такому випадку зростаючі скалярні доходи обмежені просторово і можуть бути важливим фактором місцезнаходження підприємства.

4. Диференційовані товари і товарна різноманітність

У попередній аргументації ми виходили з однорідного товару, який і на Батьківщині й у Закордоні можуть виробляти з однаковою якістю. Насправді ж існують відмінності щодо якості, що пояснюються як об’єктивними характеристиками товару (надійність, мережа збуту, система сервісу), так і суб’єктивними оцінками. Споживачі мають різні пріоритети щодо товарів. Вони не бажають купувати однакові товари. Функція корисності домогосподарства визначається через кількість подібних товарів:

U (,,…,) = при 0 < 1. (8.4)

У рівнянні 8.4 припущено, що всі товари мають однакову корисність для споживача. Функції корисності окремих домогосподарств можуть характеризуватися різними еластичностями заміни товарів. Окремі домогосподарства можуть мати специфічні пріоритети, які відрізняються між собою, але кожне домогосподарство може надавати перевагу різноманітності. Якщо розмістити товари в певному порядку за ознаками подібності, отримаємо з точки зору різних споживачів прогалини заміщення між різними товарами.

У світі з різноманітними пріоритетами щодо різних товарів торгівля здійснюється тому, скажімо, що деякі французькі споживачі надають перевагу німецьким автомобілям і, навпаки, німецькі споживачі залюбки їздять на французьких. У такому випадку автомобілі обмінюють на автомобілі. Навіть якщо країни цілком схожі за товарними уподобаннями, між ними також виникає торгівля.

5. Взаємозв’язок між зростаючими скалярними доходами і товарними пріоритетами

Товарні пріоритети споживачів обмежують ринковий сегмент кожного підприємства і, разом з цим, його величину. На рисунку 8.4 зображено безперервність товарів a, b, c, d. Можемо уявити, що кожну точку цієї осі займає певний споживач, який купує лише одну одиницю товару. Кількість таких споживачів, яких тепер обслуговує підприємство , залежить від ряду факторів. Поряд із транспортними витратами значну роль відіграє також рівень ціни, яку встановлює підприємство . Споживач, який перебуває у точці b, при однаковій ціні товарів b і c віддасть перевагу товарові b, якщо ж ціна товару c знизиться, то він віддасть перевагу цьому товарові. Якщо тепер підприємство характеризується спадаючими середніми витратами (економією на масштабах), тоді воно може в результаті встановлення вигідніших цін привернути до себе більший сегмент ринку. Отже, ринковий сегмент підприємства змінюється з одного боку зі зміною умов виробництва, а з іншого – зі зміною пріоритетів (прогалини у заміщенні).

Рисунок 8.4.

Безперервність товарів

На ринку існує безперервність товарів a, b, c, d, e. Кожне підприємство обслуговує певний сегмент ринку, розмір якого залежить від умов виробництва (наприклад, економія на масштабах) та від товарних пріоритетів.

Відкриття кордонів означає розширення ринків збуту. При цьому окремі фірми можуть краще використовувати ефект масштабу і збільшувати обсяги виробництва товарів, які виробляли до цього часу; тому ціни на такі товари спадають. Одночасно з’являється більша різноманітність товарів, і споживачі мають великий вибір.