5.Грошова політика

1. Політика нейтралізації. При фіксованому обмінному курсі виникає сальдо платіжного балансу. Отже, грошова маса в результаті зовнішнього впливу змінює сальдо платіжного балансу, тобто:

d=Z

Нехай Батьківщина здійснює політику нейтралізації, тобто припустимо, що емісійний банк компенсує зумовлену через сальдо платіжного балансу зміну грошової маси (рівняння 22.3). Тоді d=0, якщо знайти повний диференціал рівнянь 22.1 – 22.3, то ( при dG=0):

(22.7)

2. Розв’язок. Для детермінанти Δ отримаємо:

Δ = (s + m)L_i + I_iL_y <0. (22.7′)

Δ<0, оскільки L_i і I_i <0. Як результат випливає:

; (22.7′′)

; (22.7′′′)

. (22.7′′′′)

Твердження: Якщо не брати до уваги спеціальні випадки, то приріст грошової маси в кейнсіанській системі твердих цін при фіксованому обмінному курсі призводить до приристу НД, спаду процентної ставки та до пасивізації платіжного балансу.

Варто згадати, що політика грошової маси при нейтралізації при відкритій економіці має аналогічний вплив, як і в закритій економіці, отже, відбувається зміщення кривої LM. Однак, як додатковий аспект аналізу, виникає ще одне запитання: як впливає політика грошової маси на сальдо балансу поточних операцій та платіжного балансу.

3. Криві ІХSIm і LM. Рівновага товарної економіки представлена кривою ІХSIm. Повний диференціал рівняння 22.1 визначає нахил кривої ІХSIm:

.

Крива ІХSIm має від'ємний нахил. Якщо інвестиції не реагують на процентну ставку (І = 0) то крива ІХSIm прямує до безкінечності. Повний диференціал рівняння, що відображає рівновагу на грошовому ринку (рівняння 22.2) визначає нахил кривої LM:

.

Для (випадок падіння ліквідності) нахил кривої LM дорівнює нулю; для ,крива LM має додатний нахил; для - крива прямує до безкінечності (класична область).

4. Зовнішньоекономічна рівновага без руху капіталу. Якщо знехтувати рухом капіталу та припустити, наприклад, що , то можна виразити зовнішню рівновагу через зрівноважений баланс поточних операцій. Зовнішня рівновага встановлюється тоді, коли . На рисунку 22.4а представлена крива , котра показує комбінації і та У, при яких є дійсним =Х-Іт=0. Виходячи з припущення про малу країну, випливає, що лише У є заданою величиною для . Крива проходить вертикально. Праворуч від (Х<тУ) відображається дефіцит, ліворуч від - надлишок балансу поточних операцій.

4. Грошова політика в умовах іммобільності капіталу. Ми можемо представити вплив збільшення грошової маси графічно. Нехай задане вихідне положення в точці Р (рисунок 22.4б). Якщо грошова маса збільшується (стрілка 1 на рисунку 22.4б), то в точці Ґ виникає дефіцит балансу поточних операцій; процент спадає, і НД збільшується. Виходячи зі зроблених припущень, можна зробити, що у кейнсіанській системі існує конфлікт цілей між збалансованістю балансу поточних операцій і повною зайнятістю.

Якщо у вихідному положенні точка рівноваги Р знаходиться у області падіння ліквідності (), то політика грошової маси не має ефекту процента; якщо Р перебуває в класичіний області (вертикальна частина кривої ІМ), то ефект процента та зайнятості є найсильнішим. Баланс поточних операцій також залишається зрівноваженим. Проценти спадають, але внаслідок припущення вони не мають жодного впливу на рух капіталу.

Рисунок 22.4а

Крива зрівноваженого балансу поточних операцій

Зовнішню рівновагу можна виразити через зрівноважений торговий баланс, якщо рух капіталу не реагує на зміну процентної ставки . При зовнішній рівновазі сальдо балансу становитиме =Х-Іт=0, або . Виходячи з припущення про малу країну, величина доходу У задана, крива проходить вертикально. Вона показує комбінацію і та У при яких Дефіцит торгового балансу при Х<mY відображений праворуч від , а надлишок при Х>mY ліворуч від .

Рисунок 22.4б

Грошова політика і НД

Збільшення грошової маси при повній немобільності капіталу підвищує рівень національного доходу і сприяє зростанню імпорту. Це призводить до пасивізації балансу поточних операцій. У вихідній точціР існує товарногосподарська рівновага, рівновага нагрошовому ринку і зовнішня рівновага. При збільшенні грошової маси (стрілка 1) зростають НД рівень надзайнятості, падає проценша ставка й виникає дефіцит балансу поточних операцій. При вихідному положенні в зоні падіння ліквідності,коли точка рівноваги Р перебуває горизонтальній частині кривої LM грошова політика немає ефекту прцента. Коли вихідна точка рівноваги Р перебуває на вертикальній частині кривої LM то грошова політика має потужній процент зростання грошової маси сильно впливає на величину процента.

Твердження: Збільшення грошової маси, при русі капіталу , що не є еластичним до процента, через приріст НД викликає збільшення імпорту, і разом з цим, пасивізацію поточних операцій.

Із рисунка 22.4 видно, що політика грошової маси впливає на зайнятісь та на НД у відкритій економші так само, як і в закритій економіці. Звичайно ж, виникає додаткове запитання щодо сальдо балансу поточних операцій.

Рисунок 22.5

Похідна кривої Z.

На даному рисунку показаний ефект грошової політики при мобільності капіталу. Крива збалансованого платіжного балансу 1=0 має додатний нахил, тобто при збільшенні (зменшенні) доходу зростає (знижується) процентна ставка (di/dY>0). В умовах мобільності капіталу з підвищенням процентної ставки (і) даної країни збільшується чистий імпорт капіталу (א₁ >0) – крива в II квадранті. Криву дефіциту балансу поточних операцій (- Z^L) залежно від НД (Y) відображено в III квадранті. Зростання НД призводить до дефіциту балансу поточних операцій (- Z^L <0), оскільки імпорт збільшується при зростанні Y. Експорт - стала величина. При НД = ОХ баланс поточних операцій врівноважений (Z^L=0). Якщо Z^L=0, то імпорт капіталу ( א_l = OG) і дефіцит балансу поточних операцій (- Z^L=OG) компенсується, א_l=- Z^L. Відрізок ED – це різниця в доходах, яка при i =EX′ є причиною дефіциту платіжного балансу Z^L <0, що пояснюється більшим доходом і відповідно імпортом у точці D, ніж у точці Е при однаковій процентній ставці. Точки, які перебувають вище від кривої Z^L (точка U) відповідають надлишкові платіжного балансу Z^L >0.

6.Похідна кривої Z = 0. Нехай відбувається рух капіталу ( > 0), то з повної диференціації рівняння 22.4 отримаємо нахилу кривої Z =0:

.

Це означає, що крива збалансованого платіжного балансу має додатковий нахил. Ця крива зображена на рисунку22.5.

У квадраті ІІ рисунку 22.5 представлений чистий імпорт капіталу даної країни (і), який залежить від процентної ставки даної країни. З підвищенням процентної ставки даної країни(і) збільшується імпорт капіталу. В квадранті ІІІ представлений дефіцит балансу поточних операцій (- Z^L ) залежно від НД(Y). Із збільшенням НД зростає дефіцит балансу поточних операцій, оскільки зростає імпорт із збільшенням НД. Експорт є незмінною величиною. Для НД = ОХ баланс поточних операцій зрівноважений; у цьому випадку ОХ характеризує незмінний експорт та імпорт (Im=mY).

Рисунок 22.6

Вплив грошової політики

Якщо капітал іммобільний, то крива врівноваженого платіжного балансу проходить вертикально Z (א_l = 0) = Z^L; коли капітал частково мобільний, то крива Z^L = Z (0< א_l < ∞) має додатковий нахил, і при повністю мобільному капіталі крива Z^L = Z (א_l = ∞) паралельна осі абсцис. Збільшення грошової маси призводить до збільшення доходу і зниження процентної ставки, що впливає на збалансований платіжний баланс залежно від реакції руху капіталу на процентну ставку. При рівноважному стані у вихідній ситуації в точці Р в умовах повної не мобільності капіталу (Z – вертикальна): зростання грошової маси до LM′ збільшує дохід на величину Е′Р′ (імпорт зростає) і знижує процентну ставку на РЕ′ . якщо капітал мобільний, тобто крива Z (0< א_l < ∞) має додатний нахил, то експансія грошової маси до LM′ збільшує дохід на величину ЕР′ (імпорт зростає) і знижує процентну ставку РЕ′ (експорт капіталу зростає). Унаслідок цього – дефіцит платіжного балансу дорівнює відрізку ЕР′ . Пасивізація буде тим більшою, чим більша реакція руху капіталу на зміну процента.

Врівноваження платіжного балансу означає, що імпорт капіталу (відрізок OG) і дефіцит балансу поточних операцій (відрізок OG) компенсуються. За допомогою квадранта IV через переміщення отримаємо точку G′, яка відображає (пояснює) зрівноважений платіжний баланс. Точки вище від кривої Z^L (наприклад U) відповідають надлишку платіжного балансу; точки нижче від кривої Z^L (наприклад D) – його дефіциту. Зауважимо, що відрізок ED вказує на різницю в доходах, яка при процентній ставці EXє причиною дефіциту платіжного балансу.

7.Грошова політика в умовах мобільності капіталу. Нахил кривої врівноваженого платіжного балансу змінюється разом із процентною еластичністю руху капіталу. Якщо рух капіталу повністю нееластичний до процента, тобто = 0, то Z = і крива Z проходить вертикально до осі абсцис.

На рисунку 22.6 розглянемо вплив грошовії маси на змінні Y, і, Z при різній реакції руху капіталу на процент . Важливо пригадати, що сальдо платіжного балансу не впливає на грошову масу (гіпотеза нейтралізації). Надалі потрібно зауважити, що рух капіталу в цьому припущенні не впливає і на процентну ставку. Рух капіталу (чи реакція на процент ) визначає сальдо платіжного балансу.

На рисунку 22.6 показана горизонтальна відстань точки рівноваги Р від кривої Z = 0, отже, відрізок ЕР′ є різницею в доходах, яка спричиняє дефіцит платіжного балансу. Якщо зменшити національний дохід на Е′Р′ , то рух товарів буде зрівноваженим. Якщо НД зменшити на Е′Е , то в результаті руху капіталу не буде існувати дефіциту балансу руху капіталу.

8.На рисунку 22.7 узагальнені ефекти збільшення грошової маси.

Рисунок 22.7

Ланцюг дії грошової політики.

9. Зв′язки цілей. Хоча політика грошової маси при стабільному обмінному курсі й викликає підвищення зайнятості, проте відбувається пасивізація платіжного балансу. Якщо виходити з вихідної позиції А (рисунок 22.8), при безробітті й збалансуванні платіжного балансу, збільшення грошової маси викликає приріст зайнятості (відрізок АА'), але одночасно виникає дефіцит платіжного балансу (відрізок А'А"). Це створює конфлікт цілей між політикою зайнятості й збалансуванням платіжного балансу. Якщо виходити з вихідного положення В (безробіття і дефіцит платіжного балансу), то посилюється дефіцит через збільшення грошової маси.

У вихідному положенні С (безробіття і надлишок платіжного балансу) приріст грошової маси зменшує безробіття і надлишок платіжного балансу. Обидві цілі досягаються одночасно. У вихідному положенні А приріст грошової маси пов'язаний з конфліктом цілей, однак у вихідному положенні С існує гармонія цілей.

Твердження: Зв'язки цілей між зовнішньою і внутрішньою стабільністю залежать від заданого вихідного положення в країні.

Рисунок 22.8

Зв’язки цілей при грошовій політиці

Грошова політика впливає на зовнішню рівновагу та внутрішню стабільність. У вихідному положенні С існують безробіття і надлишок платіжного балансу, Z >0. Збільшення грошової маси (dM>0) зменшує безробіття і знижує надлишок платіжного балансу (dZ<0). Існує гармонія цілей. У точці А – безробіття і врівноважений платіжний баланс, Z = 0. Збільшення грошової маси зменшує безробіття (відрізок АА′) і призводить до пасивізації платіжного балансу (відрізок А′А′′). виникає конфлікт цілей. У точці В існує безробіття і дефіцит платіжного балансу, Z <0. Збільшення грошової маси зменшує безробіття і посилює дефіцит платіжного балансу. Зв’язки цілей залежать від заданого вихідного положення у країні.

10.Неповна нейтралізація. Тепер ми змінимо припущення щодо політики нейтралізації і введемо параметр нейтралізації γ, для якого діє 0 γ 1, у випадку, коли γ= 0 існує повна нейтралізація, а у випадку, коли γ= 1 не відбувається нейтралізація (рівняння 22.3).

Припущення 22.5′: Політика нейтралізації представлена через параметр γ. Якщо нейтралізація здійснюється неповна або взагалі не здійснюється, то отримаємо такий ланцюг дій: збільшення грошової маси призводить до пасивізації платіжного балансу; цей відплив валюти приходить із зменшенням грошової маси. Крива LM зміщується вліво (стрілка 2 на рисунку 22.4б). зменшується спад процента і знижується зростання НД (ефект зайнятості). Збільшення грошової маси втрачає ефект, коли не відбувається (чи відбувається, але не в повному обсязі) нейтралізація. Для зміни грошової маси випливає:

dM^g = dM + γZ (22.8)

і, враховуючи рівність 22.7, отримаємо:

, (22.9)

де через А позначена матриця з рівняння 22.7.

якщо ми визначимо вираз α = 1 + γZ/dM , то змінюються результати 22.7′′, 22.7′′′ і 22.7′′′′ у такий спосіб, що чисельник щоразу повинен бути перемножений на α . Оскільки при неповній нейтралізації Z<0 ( тенденція пасивізації), α <1, то результати послаблюються.

11. Довготерміновий аналіз. При здійсненій довготермінового аналізу збільшення грошової маси в періоді І спричиняє дефіцит (dZ). Із 22.7"" звичайно випливає, що зміна в балансі поточних операцій є меншою, ніж першопочаткове збільшення грошової маси (dZ/dM₁<-1). Дефіцит у періоді І означає зменшення грошової маси у періоді 2 (-dZ=dM₂), отже, зводиться до нуля частину першопочаткового збільшення грошової маси. Зведення до нуля грошової маси у другому колі зумовлює активізацію балансу поточних операцій у другому періоді, звичайно ж Зумовлені зміни грошової маси та сальдо будуть з кожним наступним періодом дедалі меншими. У n-му періоді вони прямуватимуть до нуля. У довготерміновому періоді не відбувається жодної зміни резервних (страхових) запасів, платіжний баланс у довготерміновому періоді є зрівноваженим.