3.Реальне господарське порушення рівноваги
Реальне господарське порушення може позначатися на торговій рівновазі н на рівновазі на фінансовому ринку.
У випадку пріоритетного переміщення на користь товару 1 відбувається підвищення попиту на товар І і пряма паритету купівельної спроможності ОК на рис. 20.6 рухається вниз (ОК’). При новій рівновазі (точка L’) вітчизняна валюта буде ревальвувати.
Якщо замість пріоритетного зрушення розглядають технічний прогрес у виробництві товару І на Батьківщині, то крива VV зміститься вліво. При заданому співвідношенні цін Р/Р' (чи ) і заданому обмінному курсі інвестори були б зацікавлені вкладати свої фінансові активи на Батьківщині. Отже. точка F не може бути точкою рівноваги. Проте якщо відбудеться ревальвація вітчизняної валюти завдяки руху капіталу, то рівновага передбачатиметься в точці F. Тому крива VV перемішується вліво. На простому прикладі з малою країною можна припустити, що радіус-вектор ОК є заданим і нова рівновага (точка L’) характеризується ревальвацією національної валюти.
Рисунок 20.6.
Реальне господарське порушення.
Рівновага
на товарному та фінансовому ринках
зображена в точці L.
Пряма ОК (пряма паритету купівельної
спроможності) встановлює зв'язок між
обмінним валютним курсом 
і співвідношенням цін Р/Р'; її визначають
як тангенс кута, який вона утгвосвоє .
При зростанні попиту на товар 1 на
Батьківщині збільшується його ціна р
і відповідно співвідношення цін Р/Р’,
пряма паритету купівельної спроможності
зміщується вниз до ОК. Досягається нова
рівновага (точка L’),
вітчизняна валюта ревальвує. Технічний
прогрес у виробництві товару 1 також
впливає на господарську рівновагу
(крива трансакційного попиту на гроші
зміщується вліво). При заданому Р/
‘
і
інвесторам
вигідно вкладати гроші в Батьківщину.
Вітчизняна валюта ревальвує (точка F
переміщується в точку F’),
у результаті імпорту капіталу
встановлюється нова рівновага (точка
L’).
4.Валютний ринок термінових угод.
Валютний ринок характеризується тим, що валюта в певний заданий період часу пропонується та користується попитом й операції на ньому здійснюються у цей же період часу (тобто мова іде про угоди спот). Валютний ринок термінових угод, навпаки, характеризується сьогоднішнім прийняттям зобов'язань поставити (зарезервувати) або купити валюту за встановленою ціною в майбутньому. Набуте сьогодні зобов'язання (право) погашається лише в майбутньому. Відносна ціна погашення зобов'язання і є терміновим курсом; він відомий уже сьогодні.
-
Роль валютного ринку термінових угод.
Основна
функція валютного ринку термінових
угод полягає у захисті від ризиків,
пов'язаних із коливанням обмінного
курсу. Наприклад, німецький експортер
може сьогодні продати очікувані через
три місяці надходження у доларах на
певний термін. Тоді він повинен змиритися
з певною процентною знижкою-ставкою
своп 
терміновий
курс). Але при цьому він вже не несе
жодного валютного ризику. Аналогічно
імпортер може купувати валюту на термін
і таким чином уникнути ризику девальвації
власної валюти. Імпортер буде готовий
заплатити за це премію для того, шоб не
нести жодного валютного ризику.
При системі фіксованих обмінних курсів валютних ризиків не існує, тому ринки термінових угод не мають великого значення. Проте по-іншому відбувається при системі гнучких обмінних курсів. З 1973 року часова тривалість операцій на валютному ринку термінових угод істотно збільшилася.
-
Агенти.
Агентами валютного ринку термінових угод є:
• арбітражери, які отримують прибуток з процентних різниць у значенні покритого процентного паритету;
• експортери та імпортери, які хочуть зменшити валютний ризик;
• спекулянти, які готові взяти на себе валютні ризики і за не очікують отримати прибуток.