259. Обґрунтуйте, у чому полягає зв’язок фін. Безпеки держ. З фінансовою безпекою суб’єктів господарюв..

Фін. безпека – це фінансовий стан суб’єкта (держ., сусп., юр та фіс особи), який характеризується достатністю фінансових ресурсів для безперервного забезпеченння індивідуальних, виробничих і суспільних потреб, а також фінансових резервів для запобіг. та протидії негативному впливу внутрішніх та зовнішніх чинників.

За  ринкових умов економіки дуже важливого знач. набуває  безпека всіх суб'єктів господарюів.. Економічна безпека  підприємства— це такий стан корпоративних  ресурсів (ресурсів капіталу, персоналу, інформації і технології, техніки  та устаткув., прав) і підприємницьких  можливостей, за якого гарантується найбільш ефективне їхнє використ. для стабільного функціонув. та динамічного науково-технічного й соціального розвитку, запобіг.  внутрішнім і зовнішнім негативним впливам.

     Рівень  безпеки фірми залежить від того, наскільки ефективно її керівництво  і спеціалісти (менеджери) будуть спроможні  уникнути можливих загроз і ліквідувати шкідливі наслідки окремих негативних складових зовнішнього і внутрішнього середовища.

Безпека суб’єктів господарюв. на пряму залежить від грошово-кредитної безпеки, безпеки фондового ринку, валютної безпеки, безпеки страхового ринку, боргової  безпека а отже і від  фін. безпеки держ. в цілому. 

Крім того, фін. безпека всієї держ. залежить у сукупності від безпеки суб’єктів господарюв.. Якщо, суб’єкти будуть знаходитися в зоні фін. нестабільності та соціальних конфліктів, це призведе до підриву всієї економіки країни, а отже і до фін. безпеки держ..

Тобто, фін. безпека держ. та суб’єктів господарюв. тісно взаємозвязанні та впливають один на одного.

259. Податкові системи країн з розвиненою ринковою економікою, тенденції їх розвитку.

Сучасним  податковим системам властива  вагома частка податков. надходжень  бюджетів в ВНП. У США  – 30%, Японії – 31%, Англії –  37%, Канаді – 37%, Німеччині –  38%, Італії – 40%, Франції – 44%, Бельгії – 46,1%, Нідерландах –  48%, Норвегії – 48,3%, Данії –  52%, Швеції – 61%.

Так, найменші масштаби перерозподілу державою ВНП  характерні для американського варіанта ліберальної ринкової економіки  та японської моделі. У США це зумовлено використ.м податков. політики як засобу держ. регулюв.  економічних процесів, перш за все  як засобу створ. умов, сприятливих  для діяльності промислових компаній, що потребує низького рівня податков.  тягаря в країні. В Японії невелика частка податків у ВНП є наслідком  того, що податкова політика як метод  держ. регулюв. відіграє другорядну роль. Провідна роль належить іншим  методам – державному програмуванню, прямій державній підтримці певних галузей і підприємств (цільові  субсидії і т. ін.).

Найвища частка податков. надходжень у ВНП характерна для шведського варіанта моделі функціональної соціалізації з властивим їй державним  втруч.м передусім не у виробництво, а у відносини розподілу, що зумовлює необхідність акумуляції в руках  держ. значної частки ВНП з  її подальшим використ.м на соціальні  цілі. 

Найвагомішим податковим надходж.м у цих країн є податок з доходу фізичних осіб, що пов’язано із високою часткою заробітної плати у ВВП. Оподаткуванння доходів є прогресивним, завдяки чому реалізується принцип соц. справедливості і також діє як інструмент антиінфляційної політики. Податок на прибуток корпорацій традиційно посідає незначне місце у податков. надходж.х. У багатьох країнах він є також прогресивним.

Співвіднош. прямих і непрямих податків залежить від традицій, рівня доходів на душу насел. (від цього показника залежить фіскальна ефективність прямих податків), податков. культури тощо. Але останнім часом йде тенденція до підвищ. ролі непрямих податків.