257. Складові фін безпеки держ..

І. Виходячи з суб’єктів, які здійсн фін діяльн можна виокремити: фін безпеку держ., суб’єктів господарюв, фін інституцій(банків, стах компаній), домашніх господарств.

ІІ. Залежно від напрямів захисту:

Бюдж безпека держ - стан забезпеч. платоспроможності держ з урахув.м балансу доходів і видатків бюджетів. Зумовлюється розміром бюджету, рівнем перерозподілу ВВП через бюджет, розміром, характером та рівнем дефіциту бюджету, методами фінансув останнього.

Под безпека - визначається ефективністю под політики держ., яка має оптимально поєднувати фіскальні інтереси держ та індивідуальні, корпоративні інтереси платників податків. З позицій фіскальної достатності проблема податков. безпеки зводиться до забезпеч. держ. таким обсягом податков. надходжень, який є оптимально необхідним згідно з вимогами проголошеної ек. доктрини.

Боргова безпека— певний рівень держ внутр та зовнішньої заборгованості з урахув.м вартості її обслуговув. й ефективності використ. внутрішніх і зовнішніх запозичень та оптимального співвіднош. між ними, достатній для виріш. нагальних соц-ек потреб, який дає змогу зберегти стійкість фін системи країни до внутр і зовніш загроз.

Фін. безпеку банківської системи забезпеченні ефективного використ ресурсного потенціалу, створ. сприятливих умов для реалізації ек інтересів банківських установ, попередженні внутрішніх і зовнішніх загроз банківській системі, створ. умов її стабільного й ефективного функціонув..

Валютна безпека держ. — по-перше, ступінь забезпеченості держ валютними коштами, достатніми для дотрим. позитивного сальдо платіжного балансу, викон. міжнародних зобов'язань, накопич. необхідного обсягу валютних резервів, підтрим. стабільності нац грошової одиниці; по-друге, стан курсоутвор., який захищає від потрясінь на міжнародних валютних ринках і створює оптимальні умови для розвитку вітчизняного експорту, припливу в країну інозем інвестицій, інтеграцїї Укр до світової ек системи.

Грошово-кредитна безпека — такий стан грошово-кредитної системи, який характеризується стабільністю грошової одиниці, доступністю кредитних ресурсів та таким рівнем інфляції, що забезпечує економічне зрост. та підвищ. реальних доходів насел.. При цьому величина позичкового процента має бути достатньою.

-Інвестиційна безпека

-Фін. безпека фондового ринку

-Фін безпека страхового ринку тощо

259. Основи формув. Механізму фін. Безпеки.

Основи формув.:

1.Для підвищ. безпеки грошового обігу необхідно визначитися зі спрямованістю грошово-кредитної політики; скоротити обмеж. її здійсн.; враховувати вплив зовнішніх факторів на процес формув. грошової пропозиції; вирішити пит. нормативно-правового регулюв. грошово-кредитної політики;.

2. Для забезпеч. реальної інфляційної безпеки необхідно: правильно і комплексно оцінити вид та справжній рівень існуючої інфляції; розробити дієві заходи попередж. кризових явищ; визначити шлях нормального соціально-економічного розвитку та тип антиінфляційної політики.

3. Для формув. дієвої системи валютної безпеки: чіткий і обгрунтований вибір валютної стратегії держ.; створ. всебічного досконалого нормативно-правового поля та розробка ефективних заходів щодо недопущ. його поруш.; розробка, затвердж. й впровадж. системи порогових значень індикаторів валютної безпеки громадян, підприємств, організацій і установ, комерційних банків та держ.; постійний моніторинг за світовим валютним ринком.

4. Для підвищ. рівня бюджетної безпеки держ. слід законодавче закріпити основні бюджетні принципи; вдосконалити бюджетне планув.; безумовно дотримуватися бюджетно-фінансових і грошово-кредитних пропорцій; розробити систему оцінки бюджетних ризиків; окреслити роль, повноваж. і обов'язки у бюджетному процесі всіх його учасників; оптимізувати кількість головних розпорядників коштів держбюджету; скоротити прихований дефіцит держбюджету; вдосконалити міжбюджетні відносини; запровадити досконалу бюджетну статистику; розробити систему оцінки ефективності використ. бюджетних коштів.

5. Для підвищ. боргової безпеки необхідно; удосконал. законодавчого забезпеч. формув. внутрішньої та зовнішньої заборгованості; опрацюв. та реалізації обгрунтованої стратегії залуч. позик в економіку України; спрямув. запозичених коштів переважно для фінансув. інституціональних змін, розвитку базових галузей економіки та інфраструктури,; побудови дієвої системи управління державним боргом як обов'язкового атрибуту держ. фінансів.