42. Фін. Політика суб’єктів господар.

Фін. політика суб'єктів господарюв. — система заходів, форм і методів, які використовуються для фін. забезпеч. їхньої діяльності та досягн. поставлених завдань.

Основні завд. фін. політики суб'єктів господарюв. такі:

— забезпеч. фін. стійкості;

— оптимізація грошового обігу і підтримка постійної платоспроможності;

— максимізація чистого прибутку;

— мінімізація фінансових ризиків;

— зрост. ринкової вартості суб'єкта господарюв. та максимізації добробуту власників його капіталу.

Складові фін. політики суб'єкта господарюв.:

— політика формув. капіталу;

— емісійна політика;

— кредитна політика;

— інвестиційна політика;

— політика формув. активів;

— політика у сфері управління ризиками;

— дивідендна політика.

Політика формув. капіталу полягає в забезпеченні найбільш ефективних форм залуч. капіталу з різних джерел та досягн. необхідного рівня самофінансув. господар. діяльності суб'єкта згідно із потребами його розвитку. У розрізі цього виду фін. політики можна виділити кредитну, емісійну та дивідендну політики.

Кредитна політика вирішує пит. фін. забезпеч. діяльності підприємства в контексті визнач. потреби у позиковому капіталі, необхідності залуч. довгострокових кредитів з позиції зміцн. фін. стійкості.

Емісійна політика забезпечує залуч. необхідного обсягу власних фінансових ресурсів за рахунок випуску і розміщ. на фондовому ринку власних акцій підприємства.

Дивідендна політика — сукупність принципів і методів визнач. частки чистого прибутку для виплати дивідендів власникам капіталу відповідно до основних завдань діяльності суб'єкта господарюв. на певний період.

Інвестиційна політика підприємства полягає у виборі і реалізації найбільш ефективних форм вклад. капіталу, спрямованих на розшир. фін. потенціалу суб'єкта господарюв..

Політика управління активами пов'язана із визнач.м і задовол.м потреб в окремих їх видах для здійсн. операційного процесу та оптимізація їх складу для забезпеч. умов ефектив. господар.

Політика у сфері управління ризиками представляє собою розробл. системи заходів з виявл., оцінки, профілактики та страхув. ризиків, вибору найбільш конструктивних і оптимальних способів нейтралізації їх негативних наслідків у випадку виникн. ризикової події у кожному конкретному випадку.

43. Зміст і признач. Фін. Контролю. Об’єкти і суб’єкти фін. Контроль на макро- і мікрорівнях.

Ефективність реалізації фін. політики залежить від ба­гатьох чинників, серед яких особлива роль належить фінансово­му контролю. Саме він забезпечує зворотний зв'язок між наміче­ними і досягнутими результатами. Фінансовий контроль являє собою сукупність видів, форм і методів перевірки законності і доцільності здійсн. фінан­сових операцій та реалізації на цій основі завдань фін. політики. Отже, фінансовий контроль зв'язаний з реалізацією фін. політики як безпосередньо, так і через контроль за фі­нансовою діяльністю окремих суб'єктів.

Фінансовий контроль як одна із функцій управління фінанса­ми являє собою особливу діяльність щодо перевірки формув. й використ. фондів фінансових ресурсів у процесі створ., розподілу та спожив. валового внутрішнього продукту з ме­тою оцінюв. обґрунтованості й ефективності прийняття рі­шень і результатів їх викон..

З визнач. сутності фін. контролю випливає, що його об'єктом є процеси формув. й використ. фондів фі­нансових ресурсів. Суб'єкт контролю — це носій контрольних функцій щодо об'єкта контролю. Він, як правило, визначається законодавством держ., нормативно-правовими актами суб'єк­тів фін. діяльності.

Об’єктами держ. фін. контролю на макрорівні є діяльність суб’єктів господарюв.: яка спричиняє кризу ліквідності; спрямована на організацію забороненого виробництва товарів і над. послуг; яка дестабілізує економічну ситуацію; спрямована на приховув. податків та обов’язкових платежів; що монополізує ринки; природних монополій; що порушує права власників і споживачів.

На мікрорівні Держ. фінансовий контроль має забезпечити достовірність відображ. господарських операцій в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності, дотрим. своєчасності виплат заробітної плати та соціальних допомог працюючим, розрахункової дисципліни, правил застосув. цін і тарифів, попередж. фактів незаконного, нецільового і неефективного, використ. бюджетних коштів, держ. і комунального майна підконтрольними об’єктами, усун. наслідків виявлених порушень фін. дисципліни, дотрим. законності процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, виявл. фактів нецільового використ. кредитів, отриманих під гарантії Уряду.